Мастурбація в романтичних союзах існує паралельно з партнерським сексом, переплітаючись із ним у різні способи: може передувати інтимній близькості, слідувати за нею, замінювати її або існувати як цілком автономний акт. Психологічна мотивація цього явища рідко буває одномірною. Люди вдаються до самозадоволення задля зняття стресу, фізичного розслаблення, дослідження власного тіла або як до засобу, що допомагає заснути.1
Однак ключове питання, яке десятиліттями обговорюють дослідники сексології, полягає в тому, яку фундаментальну роль відіграє мастурбація в житті пари. Чи є вона доповненням (комплементарною функцією), що збагачує і без того активне сексуальне життя, чи вона стає компенсацією (компенсаторною функцією), коли партнерського сексу бракує?
Дві стратегії
Згідно з теорією доповнення, мастурбація та партнерський секс ідуть пліч-о-пліч. У цьому сценарії люди, які найчастіше практикують самозадоволення, також мають найінтенсивніше статеве життя з партнером. Це може свідчити про високий базовий рівень лібідо або особливу сексуальну відкритість: насичене інтимне життя лише стимулює додаткове бажання досліджувати власну чуттєвість соло.
Натомість компенсаторна функція передбачає, що мастурбація заповнює прогалини. Вона стає субститутом — заміною незадоволених потреб. До цієї стратегії психіка вдається тоді, коли в стосунках спостерігається сексуальна диспропорція (різниця в темпераментах) або коли союз стає фактично «безсексним». Самозадоволення тут виступає інструментом регуляції напруги, яку неможливо реалізувати з партнером.
Еволюція поглядів на гендерні відмінності
Тривалий час у науковій спільноті панувала думка, що функції мастурбації чітко розділені за гендерною ознакою. Чоловічу мастурбацію здебільшого вважали компенсаторною. Оскільки чоловіки частіше звітують про спонтанне бажання та дефіцит сексу в парі, вважалося, що вони використовують мастурбацію саме для того, щоб «наздогнати» бажаний рівень активності. Деякі дослідження підтверджували це: чим менше сексу було у чоловіка в парі, тим частіше він мастурбував.
Для жінок же мастурбація традиційно трактувалася як комплементарне явище. Дані вказували на те, що жінки, які частіше практикували самозадоволення, зазвичай мали вищий рівень задоволеності партнерським сексом та вищу частоту контактів. Це інтерпретувалося крізь призму особливостей жіночого бажання, яке вважалося більш «реактивним» та залежним від контексту. Проте сучасні умови та нові дані змушують переглянути цю парадигму.
Нове масштабне дослідження, опубліковане в Journal of Sex Research2, що базується на даних Британських національних опитувань сексуального способу життя (Natsal), виявило суттєве зміщення акцентів. Аналіз показав, що сьогодні патерни поведінки чоловіків і жінок стали більш схожими.
Незалежно від статі, найчастіше мастурбують ті люди, чиє сексуальне життя не відповідає їхнім очікуванням. Самозадоволення корелює з наявністю сексуальних труднощів у парі, дистресом або загальним незадоволенням інтимною сферою. Це свідчить про те, що і чоловіки, і жінки однаково використовують мастурбацію як механізм подолання сексуального дефіциту, коли обставини в стосунках не дозволяють реалізувати бажання з партнером.
«Сексуальна рецесія»
Зміна функціоналу мастурбації зумовлена кількома факторами. По-перше, трансформація суспільних норм щодо жіночої сексуальності дозволила жінкам відкрито досліджувати своє задоволення. Бум на ринку секс-іграшок та активне обговорення права жінки на насолоду призвели до того, що жінки почали мастурбувати частіше, використовуючи цей інструмент у ширшому спектрі ситуацій, ніж раніше.
По-друге, глобальна статистика вказує на стан так званої «сексуальної рецесії». Люди загалом стали займатися сексом рідше, ніж попередні покоління. У цьому контексті мастурбація закономірно виходить на передній план як доступний та ефективний спосіб компенсації того, чого бракує в міжособистісній взаємодії.
Варто пам’ятати, що наявність мастурбації в житті людини, яка перебуває у стосунках, не є автоматичним сигналом про кризу чи сексуальну незадоволеність. Індивідуальні мотиви можуть варіюватися від звичайної турботи про себе до потреби у швидкій розрядці. Проте на загальнопопуляційному рівні стає очевидним: стара історія про те, що самозадоволення для жінок — це лише додаток, а для чоловіків — заміна, більше не відповідає дійсності. У світі, де партнерська близькість стає дефіцитом, мастурбація стає універсальним компенсаторним механізмом для обох статей.
