Нове дослідження показує, що ми здатні заздалегідь «щепити» себе від брехні — і при цьому не втратити довіру до ЗМІ.
Проблема, яку вже не замовчати
З появою доступного і надреалістичного генерування ШІ відео пав останній бастіон визначення фейкового контенту. На жаль, зараз вже й власним очам нема віри. В одному кутку інтернету шириться фейкова інформація про лісові пожежі, в іншому — кіт рятує немовля від ведмедя, а ще — хвиля штучно згенерованих фейків про війну.
І хоча фактчекінг став нормою, реальність така: навіть коли людині пояснили, що це був фейк — у її голові він продовжує жити. Це психологічне явище називається ефектом тривалої дії дезінформації. Простими словами — ви вже це почули, і ви не змусите мозок це «розчути».
Психологічна вакцинація: що це таке?
Новий метааналіз1, який об’єднав понад 33 дослідження і 37 тисяч учасників, показав мозок можна натренувати розпізнавати інформаційні фейки.
Механізм простий і геніальний: нас свідомо знайомлять із версіями маніпуляцій. Наприклад, вчать розпізнавати емоційний тиск (як-от нагнітання страху), поляризацію думок, чорно-біле мислення, удаване «експертне» мовлення або навмисне виривання фактів із контексту.
Цей підхід отримав назву prebunking, або «попереднє спростування». Його суть — не чекати, поки брехня пустить коріння, а заздалегідь навчити мозок бачити, де його намагаються надурити.2
Як працює психологічне щеплення
Як і з фізичною вакциною, ми вводимо у свідомість невелику дозу «маніпулятивного контенту» — але в контрольованих умовах. Мозок реагує, формує імунну відповідь і… вчиться. Чим більше таких прикладів, тим гострішим стає його «нюх» на брехню.
Але постає інше питання: а що як ця тренованість зробить людей циніками? Що як усі новини почнуть здаватися брехливими — навіть коли вони правдиві?
Щоб перевірити це, дослідники використали підхід під назвою теорія розпізнавання сигналу. Вона дозволяє оцінити, наскільки добре люди навчилися відрізняти правдиву інформацію від фейкової — без того, щоб упасти в загальну недовіру до всього підряд.
Результати виявилися досить обнадійливими. Інтервенції з «попереднього щеплення» справді покращили здатність людей розрізняти, де достовірне, а де — маніпулятивне. При цьому не зросла ні надмірна довірливість, ні надмірна підозрілість.
Колективний імунітет
Ці «вакцини» легко впроваджуються. Це можуть бути інтерактивні ігри, відео, соціальні кампанії — усе, що залучає і навчає. Така профілактика цілком підходить для шкіл, соціальних мереж і навіть державних програм.
І головне — вона не обмежує свободу слова. Ми не блокуємо контент, не затикаємо роти — ми даємо людям інструменти бачити суть. Ми не цензуруємо — ми просвітлюємо.
Як і у випадку з вакцинацією від хвороб: якщо достатньо людей буде мати психологічний імунітет — дезінформації стане набагато важче поширюватись.
