Протягом 2025 року наукова спільнота значно просунулася в розумінні того, як фізичний контакт впливає на психічний стан людини. Дослідження показали, що обійми — це не лише прояв симпатії, а й складний механізм регуляції емоцій, який безпосередньо корелює з рисами особистості та рівнем психічного добробуту.1

Вплив щоденних обіймів на емоційний стан

Масштабне дослідження 2025 року2, у якому взяли участь понад 3200 волонтерів, виявило чіткий зв’язок між частотою фізичного контакту та показниками ментального здоров’я. Аналіз даних засвідчив, що особи, які обіймаються щодня, мають значно нижчі показники депресії та тривожності порівняно з тими, хто позбавлений такого контакту.

Це явище пояснюється здатністю обіймів виступати природним стабілізатором емоційного фону. Регулярна тактильна стимуляція допомагає психіці ефективніше справлятися зі стресовими факторами, що робить обійми доступним інструментом підтримки ментального балансу.

Терапевтичний потенціал самообіймів

Одним із найцікавіших відкриттів року стало підтвердження ефективності «самообіймів». Дослідження 2025 року показало3, що для отримання позитивного психологічного ефекту не обов’язкова присутність іншої людини.

Під час експерименту волонтери заповнювали опитувальники щодо рівня стресу та тривоги до і після акту обіймів самого себе. Результати продемонстрували суттєве зниження рівня тривожності. Це вказує на те, що механізм заспокоєння через тактильність може бути автономним: організм реагує на фізичне відчуття захищеності, навіть якщо воно створене власними зусиллями.

Це не так чарівно, але дуже цікаво і може бути справді корисним.

Зв’язок між тактильністю та рисами особистості

Науковці також дослідили4, як схильність до обіймів корелює з глибинними рисами характеру. Вивчення поведінки людей, які добровільно пропонують обійми на масових заходах, виявило специфічний психологічний профіль.

З’ясувалося, що люди з високою потребою в обіймах демонструють нижчий рівень нарцисизму. Окрім цього, такі особи є більш приязними та мають вищий рівень довіри до людства загалом. Таким чином, відкритість до обіймів може слугувати маркером просоціальної орієнтації особистості та її здатності до емпатії.

Різниця між романтичними та дружніми обіймами

Використання передових технологій відеоаналізу на основі штучного інтелекту дозволило вченим вперше детально порівняти структуру обіймів у різних типах стосунків. Дослідження 2025 року зафіксувало суттєву різницю в тривалості контакту5:

  • Платонічні обійми між друзями зазвичай тривають менше трьох секунд.
  • Романтичні обійми тривають значно довше — у середньому понад сім секунд.

Окрім статусу стосунків, на фізичну дистанцію під час контакту впливають фундаментальні риси особистості. Зокрема, люди з високим рівнем невротизму схильні зберігати більшу дистанцію, що свідчить про певні труднощі в обробці негативних емоцій. Натомість особи з високим рівнем сумлінності (відповідальні та ретельні люди) віддають перевагу щільнішому фізичному контакту та меншій дистанції з партнером.

Обійми як інструмент соціального інтересу

Обійми виконують роль потужного сигналу, який змінює сприйняття іншої людини. Польові дослідження 2025 року підтвердили6, що фізичний контакт стимулює соціальну цікавість.

Під час експерименту учасники, які отримували обійми, проявляли значно більше інтересу до особистої інформації про людину, яка їх обійняла (наприклад, охочіше переглядали фото з її відпустки). Це свідчить про те, що обійми запускають механізм соціального залучення, роблячи суб’єкта взаємодії більш значущим та цікавим в очах оточуючих.

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 3

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://www.psychologytoday.com/us/blog/the-asymmetric-brain/202512/the-top-scientific-insights-on-hugging-from-2025 []
  2. https://doi.org/10.1007/s10389-025-02627-6 []
  3. https://doi.org/10.30994/jnp.v8i2.668 []
  4. https://doi.org/10.1177/00332941251317680 []
  5. https://doi.org/10.1007/s10919-025-00495-y []
  6. https://doi.org/10.1080/15534510.2025.2573057 []

Categorized in:

Tagged in: