Ставити під сумнів свої джерела є ключовою частиною критичного мислення, оскільки не вся інформація є однаково вірогідною, точною чи актуальною.

Вивчаючи свої джерела, ви можете

  • Виключити нерелевантні або неправильні джерела
  • Вибрати джерела, які є надійними та релевантними
  • Сфокусувати свій пошук
  • Краще зрозуміти сучасні знання та дебати з вашої теми
  • Підготуватися до аналізу та оцінки джерел

Це важливо при використанні алгоритмів пошуку в Інтернеті, оскільки вони не розрізняють достовірну, недостовірну або фейкову інформацію. А особливо зараз, коли ШІ часто використовується безвідповідально для спаму пошукових систем.

В більшості навчальних та наукових закладів вас заохочують використовувати академічні джерела, які перевіряються експертами перед публікацією. Це гарантує достовірність заявлених тверджень.

Наступні питання допоможуть вам визначити, які джерела є надійними та відповідають вашому завданню.

Мета. З якою метою було створено джерело?

Кожне джерело створюється з певною метою. Одні мають на меті зафіксувати, проінформувати або переконати, інші — розважити, схвилювати, ввести в оману або заплутати.

Визначення мети джерела може допомогти вам вирішити, чи є воно корисним. Це також допоможе вам виявити упередження, які ви зможете критично розглянути під час аналізу та оцінки.

Наступні запитання допоможуть вам визначити мету джерела:

  • Чи згадує джерело свою цільову аудиторію?
  • Чи підтримує джерело погляди певної ідеології, особи, компанії чи організації?
  • Чи прагне джерело викликати сильну емоційну реакцію (наприклад, гнів або ентузіазм)?
  • Чи використовує джерело технічну мову та складні описи, розраховані на експертів, а не на широку аудиторію?
  • Чи використовує джерело гумор або розважальну мову замість академічної?

Перевірте себе. Якому сайту з політичними статтями ви довірятимете більше?

  • Авторитетному відомому сайту, на якому немає реклами й професійні статті від відомих авторів.
  • На якому море реклами, через яку важко роздивитися сайт, але є потрібна вам інформація.
  • На якому професійно написані статті, але мало відомих авторів. Але також присутня реклама.

Відповідь (не обовʼязково правильна). Жодному сайту не можна довіряти тільки на основі наведених факторів. Наприклад, на перший погляд, солідний сайт з відомими авторами заслуговує більше довіри. Але варто замислитися, як цей сайт отримує прибуток і з яких коштів оплачує статті авторам. Зазвичай такі сайти спонсоруються ззовні, а спонсори майже завжди переслідують свої цілі.

Сайти ж з великою кількістю реклами скоріш за все націлені в першу чергу на отримання вигоди з великої кількості відвідувачів. Це не означає одразу, що інформація недостовірна. Але треба розуміти, що джерела мають аналізуватися глибше.

Якщо ми говоримо про великі медійні сайти, то варто зробити невеличке дослідження і зʼясувати кому з олігархів (зазвичай) вони належать. Це не означає, що нам потрібно повністю ігнорувати інформацію з цих джерел, але коли ви зустрінете особливо забарвлену політичну статтю, це знання вам допоможе критично оцінити інформацію.

Критичне мислення завжди потребує певних зусиль. І визначення мети джерела — одне з них.

Точність. Наскільки точним є джерело?

Точні джерела спираються на докази, які можна перевірити. Щоб визначити точність ваших джерел, розгляньте наступні питання:

  • Чи можна перевірити докази й твердження в джерелі за допомогою інших надійних джерел?
  • Чи не містить джерело тверджень або спостережень, які є явно неправдивими або неточними?
  • Чи представляє джерело лише один бік питання?
  • Чи відсутній у джерелі важливий доказ або інформація?

Як часто ви читали в жовтій пресі, що британські вчені знову щось довели? А як часто ви бачили прямі посилання на ці дослідження?

Доречність. Наскільки доречним є джерело?

Щоб визначити, чи є ваші джерела релевантними, дайте відповідь на ці запитання:

  • Чи є джерело достатньо свіжим, щоб відобразити поточні дебати та аргументи?
  • Чи не зробили нещодавні події застарілими деякі докази або методи, що містяться в джерелі?
  • У таких дисциплінах як наука, технології, інженерія, математика та медицина знання швидко розвиваються завдяки технологічному та дослідницькому прогресу. Тому дуже важливо використовувати найновіші джерела.
  • В інших дисциплінах, таких як філософія чи історія, старіші джерела все ще можуть бути актуальними. У цих галузях важливо розрізняти сучасні аргументи й методи та історичні аргументи, докази і методи.
  • Чи допомагає джерело відповісти на ваше запитання?
  • Чи покращує джерело ваше розуміння теми?
  • Чи контекст джерела (наприклад, культура чи місце, де воно було створене) має відношення до вашого питання?
  • Чи визначення, методи та інтерпретації джерела відповідають вашій дисципліні?

Авторитетна стаття завжди має містити дату публікації і бажано дату оновлення. А посилання на дослідження бажано, щоб одразу згадувало рік дослідження і кількість вибірки. Іноді шкода часу прочитати велику статтю про новітнє дослідження, а потім зрозуміти, що в дослідженні брали участь всього 10-20 опитуваних.

Вірогідність. Яка кваліфікація та приналежність автора?

Для того, щоб джерело було надійним, автор повинен мати відповідні знання та авторитет з даного питання. Це передбачає наявність досвіду у відповідній галузі, а також відповідну кваліфікацію та приналежність до певної організації.

Відповідна кваліфікація допомагає визначити, чи є автор експертом, ентузіастом-аматором або особою, яка не має спеціальних знань з даного питання. Експерт, який обізнаний з сучасними розробками та методами, швидше за все, надасть інформацію на високому рівні. На противагу цьому, людина, яка має лише базові знання, може запропонувати поєднання точних і помилкових відомостей, що робить її інформацію менш надійною.

Щоб перевірити кваліфікацію автора, розгляньте такі питання:

  • Який досвід має автор у відповідній галузі?
  • Які документи (наприклад, диплом про вищу освіту, визнання колег) має автор?
  • Чи писав автор інші роботи, рецензовані експертами в цій галузі?
  • Чи є автор ентузіастом-аматором, чиї роботи можна знайти переважно в соціальних мережах, дискусійних повідомленнях або блогах?

Знання про приналежність автора може допомогти оцінити надійність джерела. Деякі автори мають сильні політичні або комерційні інтереси, що впливають на їхню роботу, тоді як інші, як, наприклад, фейкові ЗМІ, навмисно фабрикують або змінюють факти, щоб ввести в оману або розважити читачів.

Щоб поставити під сумнів приналежність ваших джерел, подумайте над цими питаннями:

  • Яку приналежність має автор? Чи може це вплинути на надійність джерела?
  • Де було опубліковано джерело? Чи є видавництво чи сайт надійним?
  • Чи пов’язаний автор, веб-сайт або журнал з корпорацією або організацією, яка має сильний вплив на цю тему?

Пам’ятайте, що думки експертів з певної теми не завжди збігаються. Складні проблеми часто призводять до різних підходів, методологій та рішень. Академічні дебати, як правило, представляють низку аргументів і мають на меті надати аргументовану відповідь або синтез.

Ставлячи під сумнів свої джерела, вам не обов’язково погоджуватися з точкою зору авторів. Замість цього зосередьтеся на тому, щоб переконатися, що джерела пропонують щось цінне і є релевантними. Таким чином, ви зможете проаналізувати та оцінити їх, щоб створити власну відповідь або синтез ідей.

До речі, іноді напіврозважальні ресурси можуть подавати повнішу інформацію, вказуючі різні точки зору, ніж спеціалізовані наукові видання.

За матеріалами monash.edu

Перевірено та адаптовано редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 2

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

В категорії: