Критичне мислення — це більше, ніж просто навичка. Це спосіб осмислення світу, що дозволяє нам глибше розуміти та аналізувати інформацію, яка нас оточує. Воно включає в себе здатність логічно міркувати, виявляти зв’язки та відношення, відрізняти факти від думок та оцінювати аргументи й докази. Критичне мислення дозволяє нам не просто сприймати інформацію, але й критично оцінювати її, ставлячи під сумнів та перевіряючи на достовірність.

У сучасному світі, де інформаційний простір перевантажений різноманітною інформацією, новинами та повідомленнями, критичне мислення набуває особливої важливості. Це ключ до протистояння пропаганді та дезінформації, особливо в умовах війни або політичних криз. Воєнні конфлікти часто супроводжуються інформаційними війнами, де факти переплітаються з фікцією, а реальність замінюється маніпуляціями. В таких умовах критичне мислення стає не просто інтелектуальним інструментом, але й важливим елементом особистої та суспільної безпеки.

Що таке критичне мислення?

Критичне мислення — це розумовий процес, який включає аналіз, оцінку та синтез інформації для формування аргументованого судження. Це тип мислення, який виходить за рамки простого прийняття інформації за “чисту монету”, а натомість вимагає від людини активної взаємодії з інформацією, ставить під сумнів припущення та розглядає альтернативні точки зору. 1

Існує багато різних визначень критичного мислення, але більшість з них сходяться на тому, що воно передбачає поєднання когнітивних навичок і схильностей. Згідно з визначенням Американської філософської асоціації, критичне мислення — це “процес цілеспрямованого, саморегульованого судження, результатом якого є інтерпретація, аналіз, оцінка та висновок, а також пояснення доказових, концептуальних, методологічних, критеріальних або контекстуальних міркувань, на яких це судження ґрунтується”.

Інші визначення критичного мислення підкреслюють важливість таких навичок, як аналіз, інтерпретація та оцінка. Наприклад, Фундація критичного мислення визначає критичне мислення як “інтелектуально дисциплінований процес активної та вмілої концептуалізації, застосування, аналізу, синтезу та/або оцінювання інформації, зібраної в результаті спостереження, досвіду, роздумів, міркувань чи комунікації або згенерованої ними”.

Критичне мислення — це вміння об’єктивно оцінювати інформацію та формувати аргументовані судження. Це частина емоційного інтелекту, яка життєво важлива для прийняття продуманих рішень.

Історія виникнення критичного мислення

Вважається, що основи критичного мислення були закладені у стародавній Греції. Сократ, один з найвідоміших філософів того часу, використовував методику, яка відома сьогодні як “сократичний метод”. Цей метод полягає у задаванні провокативних питань, які спонукають до глибшого аналізу та саморефлексії. Сократ вважав, що істина може бути виявлена через систематичне заперечення помилкових уявлень.

Протягом середньовіччя, критичне мислення розвивалося в контексті релігійних та філософських дискусій. Але справжній прорив відбувся в епоху Ренесансу, коли поновився інтерес до античної філософії, і було закладено фундамент для наукового методу дослідження.

У новий час, особливо важливим стає внесок Рене Декарта, який вважається батьком сучасної філософії та одним із засновників раціоналізму. Він виступав за сумнів у всьому, що не може бути обґрунтовано раціонально. Його відоме висловлювання “Cogito, ergo sum” (“Мислю, отже, існую”) підкреслює центральну роль розуму в пошуку істини.

Період просвітництва був важливим часом для розвитку критичного мислення, коли великий акцент робився на розум, наукове знання та сумнів як способи розуміння світу. Філософи та вчені, такі як Джон Локк та Ісаак Ньютон, розширили кордони знань, акцентуючи на важливості емпіричного дослідження та логічного аналізу.

В цілому, історія розвитку критичного мислення є історією пошуку істини, спробами людства розуміти світ навколо себе.

Небезпека браку критичного мислення

Міркуючи, ми, природно, покладаємося на традиційне мислення та інтуїцію, яка є нашою здатністю міркувати на підсвідомому рівні. Однак традиційне мислення та інтуїція формуються на основі негнучких, ригідних припущень.

Наприклад, практика кровопускання з лікувальною метою була частиною традиційної медичної практики, оскільки вона добре узгоджувалася з гуморальною теорією про те, що ми складаємося з чотирьох рідин (крові, слизу, чорної жовчі та жовтої жовчі). Оскільки рідинна теорія була укоріненим припущенням, це призвело до жорсткої віри в ефективність кровопускання протягом приблизно 3000 років, поки ця практика не була значною мірою дискредитована наприкінці 1800-х років. 2

У світлі цієї жорсткості традиційне мислення та інтуїція можуть вводити нас в оману в ситуаціях, де вони недоречні. Наприклад, у випадку з кровопусканням, традиційні припущення ввели лікарів в оману, і вони завдали шкоди своїм пацієнтам.

Цей приклад ілюструє, що відбувається, коли ми покладаємося на традиційне мислення та інтуїцію замість критичного мислення: ми віримо в те, у що не повинні, і це може бути небезпечно.

Примітка. Часто люди вдаються до крайнощів: одні прагнуть все раціоналізувати, інші навпаки — довіряють тільки чуттєвому досвіду. І те, і інше може бути небезпечним для збалансованого здорового сприйняття інформації.

У наш час брак навичок критичного мислення змушує людей робити шкідливі псевдонаукові твердження. Багато хто вірить, що серед нас є інопланетяни, або що кристали містять якусь космічну енергію, яку можна використати, і що десь у глибинах океану лежить загублене місто Атлантида. Такі вірування апелюють до наших емоцій — вони можуть вселити в нас відчуття подиву, відходу від буденності нашого повсякденного життя.

Однак такі надприродні та псевдонаукові вірування можуть завдати значної шкоди. Чим більше вони поширюються, тим більше зростає наша довірливість — схильність вірити в речі, які не мають доказів. Довірливе суспільство буде менш критичним і менш відкритим, бо більшість з нас просто віритиме в те, у що хочеться вірити.

Психологія критичного мислення

Критичне мислення — це складна розумова діяльність, яка вимагає поєднання когнітивних, мотиваційних та емоційних факторів. Розуміння психології критичного мислення може допомогти людям розвинути свої навички критичного мислення та приймати кращі рішення.

Когнітивні упередження

Когнітивні упередження — це помилки в мисленні, які можуть впливати на критичне мислення. Вони є мисленнєвими ярликами, які мозок використовує для спрощення обробки складної інформації. Однак ці ярлики можуть призвести до неточної або неповної обробки інформації. Наприклад, упередженість підтвердження — це тенденція шукати та інтерпретувати інформацію таким чином, щоб підтвердити свої упередження. Це може призвести до ігнорування або відкидання інформації, яка суперечить переконанням, що може перешкоджати критичному мисленню.

Інші когнітивні упередження, які можуть впливати на критичне мислення, включають евристику доступності, тобто схильність покладатися на легкодоступну інформацію, і помилку безповоротних витрат, тобто схильність продовжувати інвестувати в проєкт або рішення, ґрунтуючись на минулих інвестиціях, а не на поточній інформації.

Мотивація та емоції

Мотивація та емоції відіграють важливу роль у критичному мисленні. Мотивація може впливати на зусилля та наполегливість, з якими люди аналізують та оцінюють інформацію. Емоції можуть впливати на інтерпретацію та оцінку інформації. Наприклад, страх може призвести до переоцінки ймовірності негативних наслідків, що може призвести до прийняття ірраціональних рішень.

Дослідження показали 3, що люди, які мотивовані мислити критично, більш схильні до критичного мислення. Крім того, люди, які вміють керувати своїми емоціями, краще здатні об’єктивно оцінювати інформацію та приймати обґрунтовані рішення. 4

Стратегії вирішення проблем

Ефективні стратегії вирішення проблем мають важливе значення для критичного мислення. Однією з поширених стратегій вирішення проблем є науковий метод, який передбачає формулювання гіпотез, перевірку їх за допомогою експериментів та оцінку результатів. Інша стратегія розв’язання проблем — це прийняття рішень, що передбачає ідентифікацію проблеми, генерування та оцінку альтернатив і вибір найкращого способу дій.

Інші стратегії вирішення проблем, які можуть покращити критичне мислення, включають мозковий штурм, ментальне картографування та SWOT-аналіз. Ці стратегії можуть допомогти людям генерувати та впорядковувати ідеї, оцінювати інформацію та приймати обґрунтовані рішення. 1

Основні принципи та елементи критичного мислення

Критичне мислення має кілька ключових принципів, які визначають його сутність та важливість:

Логіка та раціональність

Основою критичного мислення є логіка та раціональність. Це означає, що процес мислення має бути послідовним та заснованим на принципах виведення та обґрунтування. Раціональний підхід включає в себе здатність розділяти факти від думок, аналізувати аргументи з об’єктивної точки зору, та використовувати докази для підтвердження або спростування певних тверджень. Логічне мислення дозволяє виявляти протиріччя та помилки у розмірковуваннях, а також допомагає уникнути нелогічних висновків.

Запитання та аналіз аргументів

Ключовим аспектом критичного мислення є здатність ставити питання та аналізувати аргументи. Це включає в себе вміння глибоко розглядати різні точки зору, розуміти контекст, в якому вони виникають, та оцінювати дійсність та дієвість аргументів. Вміння критично оцінювати докази, логічно аргументувати та виявляти слабкі місця у чужих розумуваннях є важливими компонентами критичного аналізу.

Визнання власних упереджень і стереотипів

Невід’ємною частиною критичного мислення є вміння визнавати та контролювати власні упередження та стереотипи. Кожна людина має певні переконання, що формуються під впливом особистого досвіду, культурного та соціального контексту. Ці упередження можуть непомітно впливати на спосіб мислення та прийняття рішень. Свідоме визнання та аналіз власних переконань дозволяє критично оцінити їхній вплив на наше мислення та, відповідно, зробити його більш об’єктивним.

Критичне мислення вимагає активної інтелектуальної роботи, відкритості до нових ідей, готовності переглядати свої переконання, а також постійного саморозвитку та самовдосконалення. Ці принципи та елементи формують основу для розвитку глибокого, раціонального та виваженого підходу до аналізу інформації та прийняття рішень.

Критичне мислення в освіті

Освіта має великий потенціал у формуванні критичного мислення учнів. Вона надає інструменти для аналізу, критичної оцінки та творчого застосування знань. У школах та університетах критичне мислення може бути інтегроване у вивчення різних дисциплін, починаючи від гуманітарних наук і закінчуючи точними науками. Це сприяє розвитку навичок незалежного мислення, самостійності у навчанні та готовності до постійного самовдосконалення.

Ефективне викладання критичного мислення вимагає особливого підходу та методів навчання. Серед них:

  1. Сократичний метод. Цей метод базується на задаванні провокаційних питань, які спонукають учнів до глибокого аналізу та самостійного висновку. Він стимулює критичне мислення та самостійну аргументацію.
  2. Проблемно-орієнтоване навчання. В цьому підході учні вирішують реальні або гіпотетичні проблеми, що сприяє розвитку аналітичних та креативних навичок.
  3. Дискусії та дебати. Організація класних дискусій та дебатів є ефективним способом розвитку критичного мислення, оскільки вони змушують учнів обґрунтовувати свою точку зору та розглядати альтернативні думки.
  4. Інтерактивні методи навчання. Це можуть бути проєкти, рольові ігри, кейс-стаді, які дозволяють учням активно застосовувати отримані знання у практичних ситуаціях.
  5. Рефлексія та самоаналіз. Стимулювання учнів до рефлексії щодо власного процесу мислення та навчання є важливим аспектом розвитку критичного мислення.

Критичне мислення у повсякденному житті

Ось деякі приклади, як критичне мислення може допомогти у прийнятті рішень:

  1. Оцінка інформації. У вік інформаційного перенасичення, критичне мислення допомагає розрізняти достовірну інформацію від дезінформації. Наприклад, під час вибору продуктів здорового харчування, критичне мислення допоможе аналізувати різні джерела інформації та вибирати надійні.
  2. Фінансове планування. При розробці бюджету або інвестиційних стратегій, критичне мислення допомагає в аналізі фінансових ризиків, переваг та недоліків різних варіантів.
  3. Міжособистісні відносини. У вирішенні конфліктів або у взаєминах з іншими людьми, критичне мислення дозволяє об’єктивно оцінювати різні точки зору та знаходити рішення, вигідні для всіх сторін. Особливо важливим є здатність усвідомлювати власні упередження і готовність відмовлятися від них при отриманні нової інформації.

Поширені помилки у критичному мисленні

Критичне мислення рідкому кому дається легко. Ось деякі розповсюджені помилки та виклики:

  1. Підтвердження упередження. Тенденція людей звертати увагу на інформацію, яка підтверджує їхні попередні переконання, ігноруючи контраргументи.
  2. Перекос у відношенні до наявної інформації. Помилка, коли більше уваги приділяється інформації, яка вже доступна або легко запам’ятовується, на відміну від більш важливої або значущої інформації.
  3. Помилка групового мислення. Тенденція в групах прагнути до консенсусу без критичного аналізу альтернативних точок зору, що часто призводить до недолугих або неефективних рішень.
  4. Эффект Даннинга-Крюгера. Феномен, коли люди з обмеженими знаннями або навичками переоцінюють свою компетентність у певній області.
  5. Емоційний вплив. Емоції часто впливають на наше мислення та прийняття рішень й іноді призводять до ірраціональних висновків.
  6. Обмеження когнітивних ресурсів. Людський мозок має обмеження щодо обробки інформації, що може призводити до спрощення складних проблем і помилкових висновків.
  7. Соціальні та культурні фактори. Соціальні норми та культурний контекст можуть впливати на наше мислення та рішення, часом обмежуючи здатність до критичного аналізу.
  8. Інформаційне перевантаження. У сучасному світі ми часто стикаємося з перевантаженням інформацією, що може ускладнити зосередження на важливих деталях та прийняття обдуманих рішень.
  9. Надання переваги власному досвіду. Людям зазвичай важко оперувати даними не підкріпленими власним досвідом. Якщо в житті люди чогось ніколи не було, то навіть достовірні докази можуть відкидатися на противагу власному досвіду. Так, наприклад, багато хто з нас не міг повірити в початок повномасштабного вторгнення, хоча було багато переконливих доказів передбачаючих цей сценарій задовго до цього.

Як комерційна культура перешкоджає критичному мисленню

Комерційна культура руйнує наші критичні здібності заради заробітку. Скептицизм не продається. Ви з набагато більшою ймовірністю натрапите на неправдиві або оманливі твердження в різних джерелах медіа (телебачення, радіо, газети), ніж на справжню науку. Перебільшені та псевдонаукові заголовки апелюють до наших емоцій, привертають більше уваги, а отже, приносять більше прибутку.

Крім того, культура споживання регулярно обманює і дезорієнтує своїх клієнтів, щоб продати продукцію. Нас постійно заохочують купувати речі, не надто замислюючись над тим, що ми купуємо, і чи є твердження про ефективність продукту правдивими. Навіть “справжні науковці” просувають продукти заради особистої вигоди. Комерційна культура культивує загальне почуття довірливості серед населення, яке потім використовується для того, щоб нагодувати вас ще більшою нісенітницею і витягнути більше ваших грошей.

Як покращити навички критичного мислення

В психології критичне мислення — це спосіб мислення, коли ви оцінюєте аргумент на предмет його недоліків і слабких місць. Щоб їх виявити, слід поставити собі такі запитання:

  • Що не так з цим аргументом?
  • Які можуть бути недоліки?
  • Що може піти не так?
  • Що станеться, якщо… (негативна подія)?
  • Що траплялося в минулому, коли люди намагалися це зробити?
  • Чим ми ризикуємо, обираючи такий спосіб дій?
  • Який найгірший можливий результат?

Важливо зазначити, що критичне мислення значною мірою спирається на минуле: воно враховує минулий досвід і використовує його для логічних проєкцій у майбутнє.

Здебільшого критичне мислення обертається навколо слова “але”:

  • “Цей маркетинговий план звучить непогано, але я не впевнений, що він підходить для нинішніх умов роздрібної торгівлі”.
  • “Більш раннє вкладання дітей спати — чудова ідея. Але буде важко переконати їх у цьому”.

14 способів покращити критичного мислення

Ось 14 практичних методів, які допоможуть відточити ваше критичне мислення 5:

  1. Ретельно вивчайте нову інформацію. Завжди ставте під сумнів повноту та актуальність нових даних або статей. Розглядайте докази, підтримку аргументів і будь-які відсутні перспективи.
  2. Оцінюйте джерело. Оцінюйте достовірність і мотиви джерел інформації. Чи продають вони щось або впливають на ваші дії?
  3. Розглядайте різні точки зору. Пам’ятайте про упередження та думки інших людей. Коли вам надають інформацію, вивчайте різні сторони історії.
  4. Практикуйте активне слухання. Уважно слухайте інших, намагаючись зрозуміти їхню точку зору без осуду. Емпатія є життєво важливою для розуміння їхньої точки зору.
  5. Досліджуйте, щоб заповнити прогалини. Коли ви знаходите інформацію, якої вам бракує, проведіть власне дослідження, щоб заповнити ці прогалини.
  6. Ставте запитання. Підтримуйте цікавість і задавайте питання “хто”, “що” і “чому”, щоб копнути глибше.
  7. Шукайте надійні джерела інформації. Використовуйте надійні джерела, такі як відомі новинні сайти, некомерційні організації та навчальні заклади. Перевіряйте дату публікації та підтверджуйте її останніми джерелами, щоб гарантувати точність.
  8. З обережністю ставтеся до новин у соціальних мережах. Якщо ви знайшли інтригуючу історію в соціальних мережах, перевірте її через надійні джерела, перш ніж ділитися нею.
  9. Виявляйте фейкові новини. Шукайте емоційно забарвлену мову та перевіряйте джерела фактів і цифр. У легітимній новині будуть чітко вказані її джерела.
  10. Виявляйте упереджену інформацію. Упереджений контент часто апелює більше до емоцій, ніж до логіки. Запитайте себе, чи є в темі щось більше, ніж те, що представлено.
  11. Поміркуйте над своїми упередженнями. Визнайте свої упередження і подумайте, як вони можуть вплинути на ваше мислення.
  12. Розвивайте незалежну думку. Оцінивши всю інформацію, зробіть власні висновки.
  13. Постійно вдосконалюйтеся. Тема критичного мислення дуже популярна в інтернеті. Є безліч платних курсів і безплатних матеріалів. Дізнайтеся більше про це.
  14. Будьте готові витратити час. Наріжним каменем в недостатньому критичному мисленні часто стає небажання витрачати додатковий час та зусилля на глибше дослідження інформації. Звичайна новина може займати як одну хвилину на читання, так і декілька годин на її перевірку.

Підсумок

Важливість критичного мислення у сучасному світі не може бути переоцінена. Це фундаментальна навичка, яка відкриває шлях до глибшого розуміння світу, розвитку особистої та професійної компетентності, а також сприяє прийняттю обдуманих та виважених рішень.

Критичне мислення дозволяє нам не тільки адекватно реагувати на складні життєві ситуації, але й ефективно вирішувати професійні завдання, критично аналізувати інформацію, відокремлювати факти від фікції та розвивати власну інтелектуальну незалежність. У часи, коли інформаційний простір заповнений дезінформацією та маніпуляціями, критичне мислення стає ключовим інструментом для збереження особистої та суспільної добробуту.

Кожен з нас може розвивати свої критичні мисленнєві навички. Це не лише академічний чи професійний інструмент, це спосіб мислення, який повинен бути інтегрований у всі аспекти нашого життя. Навчання, саморефлексія, відкритість до нових ідей, готовність до перегляду власних упереджень та постійне прагнення до самовдосконалення є ключовими елементами цього процесу.

Поширені питання та відповіді

Що означає критичне мислення?

Критичне мислення — це інтелектуально дисциплінований процес активного та вмілого осмислення, застосування, аналізу, синтезу та/або оцінювання інформації, отриманої в результаті спостереження, досвіду, роздумів, міркувань чи спілкування, як керівництва до переконань та дій. 6

Що таке критичне мислення своїми словами?

Критичне мислення – це здатність об’єктивно аналізувати та оцінювати інформацію чи ситуацію, не покладаючись виключно на інтуїцію чи власні упередження, а використовуючи логіку та раціональність для виявлення помилок, забобонів чи невірних висновків.

Що відноситься до критичного мислення?

До критичного мислення відносяться такі аспекти, як здатність ставити під сумнів, аналітичні навички, логічне міркування, ідентифікація забобонів та помилок у міркуваннях, вміння відділяти факти від думок, та розуміння різних точок зору.

Яка людина мислить критично?

Людина, яка мислить критично, зазвичай є скептично налаштованою, не приймає інформацію на віру без перевірки, аналізує факти з різних боків, виявляє помилки та логічні невідповідності у аргументах, і в змозі змінювати свою думку на основі нових доказів чи аргументів.

Перевірено та адаптовано редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 4.8 / 5. Кількість голосів: 4

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

Джерела

  1. https://criticalthinkingsecrets.com/the-psychology-behind-critical-thinking-understanding-the-mental-processes-involved/  
  2. https://www.shortform.com/blog/critical-thinking-in-psychology/ 
  3. https://www.researchgate.net/publication/234772034_Critical_Thinking_and_Its_Relationship_to_Motivation_Learning_Strategies_and_Classroom_Experience 
  4. https://doi.org/10.3389%2Ffpsyg.2015.00160 
  5. https://www.forbes.com/sites/bernardmarr/2022/08/05/13-easy-steps-to-improve-your-critical-thinking-skills/ 
  6. http://www.criticalthinking.org/pages/defining-critical-thinking/766 

В категорії:

З тегом: