У “Думками навиворіт” (Inside Out) від Disney ми спостерігали за життям емоцій у голові маленької дівчинки Райлі, яка захоплюється хокеєм і має купу різних переживань, як у будь-якої дитини. В першій частині головною “героїнею” була Радість, яка тримала все під контролем, допомагала Райлі долати труднощі та впевнено крокувати життям. Але от приходить “Думками навиворіт 2”, і Радості доведеться трохи потіснитися: у гру вступає Тривожність, яка, здається, стане справжньою зіркою цього етапу життя Райлі. І це не випадково, адже Тривожність – дуже важлива емоція в підлітковому віці.

Звідки береться тривожність в підлітковому віці?

Коли говоримо про підлітковий вік, перше, що спадає на думку – це фізичні зміни: швидкий ріст, гормони, акне, неприємний запах з-під пахв… Список можна продовжувати. Усе це впливає на самосвідомість і взаємини з іншими людьми, через що підлітки стають більш нервовими й самокритичними. Але тут є ще один ключовий аспект, який часто не помічають: когнітивний розвиток, тобто як змінюється їхнє мислення.

У підлітковому віці мозок починає працювати по-новому. Підлітки набувають цілу низку нових навичок, які роблять їх розуміння світу багатограннішим і складнішим. Ось п’ять основних когнітивних проривів, які вони отримують:

  1. Уява можливостей – тепер вони можуть подумки передбачати різні варіанти подій.
  2. Абстрактне мислення – здатність оперувати ідеями, які неможливо побачити або торкнутися.
  3. Метапізнання – вони починають задумуватися про те, як вони думають.
  4. Багатовимірне мислення – відтворення однієї ідею на основі іншої
  5. Релятивізм – вміння дивитися на ситуацію з різних точок зору.

Звучить круто, так? Але разом із цими новими можливостями приходить і нова складність: вони стають майстрами аналізу і починають думати про все й одразу, але поки що не дуже вміють це контролювати.

Тривожність як захисник від уявних загроз

В “Думками навиворіт 2” дуже влучно показано, що Тривожність діє як такий собі охоронець Райлі. Якщо Страх у фільмі хвилюється через реальні, відчутні речі, на кшталт пожежі чи падіння, то Тривожність спеціалізується на уявних небезпеках. Вона прогнозує, що може трапитися, і як майстер сценаріїв “А що, якщо?”, малює в голові Райлі десятки можливих провалів, з якими та може зіткнутися.

І тут когнітивний розвиток відіграє вирішальну роль. Саме завдяки своїм новим здібностям Райлі може уявляти різні гіпотетичні ситуації, навіть якщо вони здаються абстрактними, нематеріальними. Наприклад, Тривожність починає мучити Райлі думками про те, що хтось може насміятися з неї, що вона може втратити друзів, зробити щось соромітне. І хоч це все існує тільки у її голові, але для Райлі ці страхи здаються абсолютно реальними.

Проблема Тривожності – відсутність досвіду

Ще один цікавий момент у фільмі – це те, що Тривожність з’являється як “молода” емоція, яка ще не вміє правильно працювати. Як і будь-який новачок, вона бачить тільки загрозу, не розуміючи, що не кожен сценарій має однакову ймовірність. Через це Райлі часом завмирає, бо не знає, як діяти – стільки різних варіантів “що може піти не так”.

Але саме в цьому процесі зростання і криється суть. Чим більше Райлі розвиває свої когнітивні навички, тим краще вона вчиться оцінювати ймовірність кожного зі сценаріїв, які пропонує їй Тривожність. На цьому етапі знову виходить на сцену Радість, яка нагадує: так, у майбутньому можуть бути неприємності, але ж там і багато класних моментів! Радість показує, що думати про можливості – це не лише страхи, а й мрії.

Радість допомагає Тривожності навчитися “багатовимірного мислення”: не кожна ситуація катастрофічна, і не кожен варіант розвитку подій – це провал. Це почуття врівноваженості і спокою приходить з часом, коли Тривожність і Радість починають працювати в команді. Здатність одночасно бачити і хороше, і погане в кожній ситуації – це якраз і є ознака когнітивної зрілості. Це момент, коли ми починаємо розуміти: життя – це не лише біла чи чорна смуга, а ціла палітра відтінків.

У підсумку, “Думками навиворіт 2” показує важливу психологічну правду: Тривожність, хоч і неприємна, є необхідною частиною зростання. Вона захищає нас від емоційного болю і вчить бути обачними. Але з часом ми вчимося її “приручати”, оцінювати ситуації більш зважено, і Тривожність стає тією мудрою супутницею, яка радить, а не паралізує нас.

Якщо ви ще не дивились цей мультфільм, радимо до перегляду як дітям, так і дорослим. А також зазирніть в нашу добірку психологічних фільмів:

За матеріалами psychologytoday.com

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 3

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити