Колись давно в маленькому селі, розташованому між пагорбами та густими лісами, жив собі хлопчик на ім’я Іліяс. Іліяс був відомий своїм світлим духом і допитливим розумом, але була одна річ, яка наповнювала його серце жахом: темрява.

1 From Darkness to Dawn

Щовечора, коли сонце сідало за обрій, Іліяса накривала хвиля страху. Тіні, відкинуті місячним сяйвом, здавалося, загрозливо танцювали, а кожен шелест листя за вікном звучав як шепіт невидимих істот. Його уява, що вдень була джерелом радості, вночі ставала джерелом жаху.

Одного вечора, коли Іліяс лежав у ліжку, до нього підійшла бабуся. Відчувши його страх, вона почала розповідати йому історію.

“У сиву давнину, — сказала вона, — жив собі хоробрий воїн, який прагнув перемогти найбільшого ворога, з яким він коли-небудь стикався, — власний страх. Цей воїн, як і ти, боявся темряви. Він вірив, що в темряві його вороги можуть перемогти його.”

2 From Darkness to Dawn

Іліяс уважно слухав, широко розплющивши очі від подиву.

“Воїн вирішив піти назустріч своєму страху. Він відважився піти в найтемніший ліс найтемнішої ночі, не маючи при собі нічого, окрім однієї свічки. Чим далі він заглиблювався в ліс, тим сильніше дув вітер, погрожуючи загасити його крихітне полум’я. Але воїн не зупинявся.”

Іліяс трохи послабив хватку на ковдрі, його увага була захоплена казкою.

“З кожним кроком воїн відчував, як зростає його страх, але він також відчував зростаюче відчуття сили. Він зрозумів, що з кожним кроком, який він робив у темряву, він насправді наближався до перемоги над своїм страхом. Воїн зрозумів, що страх подібний до тіні, він не має власної сили, а лише ту силу, яку ми самі йому даємо.”

“Воїн провів у лісі цілу ніч. І коли перші промені світанку пробилися крізь дерева, він вийшов не як людина, що перемогла темряву, а як людина, що перемогла свій страх перед нею.”

3 From Darkness to Dawn

Бабуся Іліяса лагідно посміхнулася. “Бачиш, Іліяс, темрява така ж, як і будь-яка інша частина дня. Це твій страх забарвлює її в страхітливий колір. Коли ти протистоїш тому, що тебе лякає, ти забираєш у нього силу керувати тобою.”

Тієї ночі Іліяс спав спокійніше, ніж будь-коли за довгий час. А в наступні дні він почав сприймати ніч не як час страху, а як час тихої краси й спокою. Він зрозумів, що, подібно до воїна з бабусиної історії, він не бореться з темрявою, а вчиться відпускати свій страх перед нею. І таким чином він знайшов у собі новий вид сили й мужності.

4 From Darkness to Dawn

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 4

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити