Давайте чесно: думати іноді просто нестерпно. Є навіть цікавий науковий факт про це: міжнародне дослідження1, яке охопило 5000 людей у 29 країнах, показало, що більшість із нас готові займатися чим завгодно, аби тільки не напружувати мозок. Думки можуть викликати дратівливість, розчарування, а інколи навіть стрес. І це не залежить від професії чи рівня освіти — лікарі, військові, офісні працівники — всі реагують однаково.
Чим більше ми думаємо, тим менше це нам подобається. У результаті багато хто починає використовувати розумові «фокуси» або стереотипи, аби уникати складних ментальних завдань.
Наприклад, ми так здатні не помічати – або не думати про величезні обсяги інформації, які нас переповнюють щодня, починаючи від базових сенсорних сигналів і закінчуючи дзвінками та дзеленьканням наших цифрових пристроїв.
Кожен, мабуть, мав досвід поїздок “на автопілоті”, не усвідомлюючи всіх знаків чи звуків, навколо нас, поки ми тримали машину в безпеці на дорозі. Або відключалися під час наради і раптово поверталися до уваги, щоб зрозуміти, що пропустили багато з того, що було сказано за останні 10 хвилин, коли наш бос говорив без перестанку.
Але є і хороші новини! У сучасному світі, де інформація сиплеться звідусіль, є простий і ефективний спосіб полегшити процес мислення.
Трюк, який допоможе мозку працювати краще
Один із ключів до цього — розбивати інформацію на “глави”. Це не тільки природно для нашого мозку, а й дуже дієво. Приміром, ви слухаєте новини, повертаючись додому. Коли виходите з машини й заходите до будинку, автоматично починається нова «глава» — привітання з родиною, планування вечері чи ще щось. Кожна така «глава» допомагає краще впорядковувати інформацію.
Цей принцип можна використовувати свідомо. Наприклад, завершуйте одну задачу і починайте нову, роблячи це в іншому місці чи при інших умовах. Перехід з кімнати в кімнату, фізичний рух або навіть зміна освітлення створюють ментальні «позначки», які допомагають краще запам’ятовувати й обробляти інформацію.
Як це працює?
Мозок любить рух і світло. Є дослідження2, які доводять, що наші спогади покращуються, якщо ми пов’язуємо їх із фізичною активністю. Наприклад, актори часто вивчають текст, синхронізуючи репліки з рухами на сцені. Те саме працює і в повсякденному житті: якщо ви переміститеся з кухні до вітальні, щоб обговорити день із партнером, це створить нову «главу», яку мозок сприйме як логічний перехід.
А ще світло впливає на пам’ять. Яскраве освітлення допомагає краще запам’ятовувати й концентруватися.3 Отже, коли ви переходите до нової задачі, зробіть просту річ: увімкніть світло.
Якщо ви хочете, щоб люди краще вас розуміли й запам’ятовували, подавайте інформацію у вигляді чітко розділених блоків. Говоріть не потоком, а “главами”. І не забудьте про світло — воно робить свою магію навіть у цьому.
Так, думати може бути виснажливо. Але якщо дати мозку трохи структури й допомоги, ми можемо зробити цей процес не лише легшим, але й приємнішим.
За матеріалами psychologytoday.com
