Штучний інтелект дедалі частіше використовують у дейтингових застосунках, обіцяючи покласти край безкінечному свайпінгу та невідповідним повідомленням. Користувачі можуть розповісти ШІ про свої сподівання, мрії та ідеальні риси партнера, а алгоритм обіцяє знайти кандидатів, які точно відповідають цим критеріям. Але чи справді штучний інтелект здатен передбачити, з ким у людини виникне справжня хімія?1
Чого не знає наука про сумісність
Попри довгі обіцянки дейтингових компаній, що їхні алгоритми ґрунтуються на науці про стосунки, насправді дослідники поки не мають надійної основи для прогнозування сумісності двох конкретних людей. Відомо лише про загальні чинники, які впливають на симпатію: фізична привабливість, позитивні риси особистості, схожість, знайомість, взаємність. Але передбачити, чи спрацює це між двома незнайомцями до їхньої першої зустрічі, наука поки не може.
Один із перших ШІ-застосунків для знайомств, Fate, використовує «схожість і взаємність особистостей». Ідея схожості має певну підтримку: дослідження Аманди Монтойї та колег, які проаналізували 313 робіт, показали, що схожість може передбачати привабливість до знайомства. Однак варто людям провести хоча б коротку розмову, вплив схожості на симпатію різко зменшується. Аналіз Сари Гумберг та її колег засвідчив, що після реальної взаємодії схожість особистісних рис має мало спільного з тим, наскільки люди подобаються одне одному. Крім того, систематичний огляд лабораторії Амі Гордон не знайшов переконливих доказів, що щасливіші пари є більш схожими. Що ж до «взаємності особистостей» — ідеї, що люди з комплементарними рисами краще поєднуються, — то вона має ще менше емпіричної підтримки.
Чи може ШІ помітити те, що не бачать люди?
Одна з головних обіцянок ШІ полягає в тому, що він здатний навчатися не лише на тому, що людина каже про свої вподобання, а й на її реальній поведінці: кого вона свайпає праворуч, із ким починає спілкуватися після збігу. В інших сферах — від медицини до прогнозування погоди — ШІ уже допоміг виявити складні закономірності, які були непомітні для людини. Можливо, те саме можливо і для любові?
Однак існує й інша можливість: проблема не в тому, що ми не можемо розпізнати патерни сумісності, а в тому, що сама людська поведінка надто складна й непередбачувана. Дослідження показують: люди можуть перерахувати бажані риси партнера перед швидкими побаченнями, але під час реальної взаємодії ці вподобання зникають. У власній роботі Амі Гордон виявила, що користувачі дейтингових застосунків відхиляють профілі через такі причини, як «те саме ім’я, що в мого брата» або «погана стрижка». Тобто люди відкидають потенційного партнера через цілком нерелевантні речі. Це ставить під сумнів, чи має ШІ правильну інформацію для навчання, якщо він спирається на заявлені вподобання або поведінку свайпінгу.
Два погляди на прогнозування любові
Серед дослідників стосунків немає єдності щодо того, чи взагалі можна передбачити любов. Одні вважають, що з часом вдасться побудувати алгоритм, який визначатиме сумісність. Інші дійшли висновку, що сумісність — це динамічний процес, який розвивається в міру взаємодії двох людей, і його не можна передбачити заздалегідь. Для прихильників цього погляду знайти кохання — це не про ідеальний збіг, а про те, щоб опинитися в потрібному місці в потрібний час і разом будувати стосунки через спільні моменти, жарти та ритуали.
У лабораторії Гордон планують серію досліджень, які поєднують дані з дейтингових застосунків і реальні зустрічі. Це допоможе зрозуміти, чи існує онлайн-хімія, яка перетворюється на реальні іскри, і чи можна виявити чинники, що роблять хімію більш імовірною. Попередні результати свідчать, що випадкове поєднання двох людей рідко дає високий рівень хімії. Але чи може вона розвинутися після кількох зустрічей? І чи потрібен для цього початковий імпульс? Відповіді поки немає.
Як ставитися до ШІ в пошуках партнера
Амі Гордон радить розглядати ШІ як інструмент, який варто використовувати з обережністю. Якщо дослідники ще не знають, що робить двох людей сумісними, то довіряти алгоритму повний відбір потенційних партнерів означає бачити лише тих, кого ШІ вважає відповідними, і залишатися в невіданні щодо того, як саме він ухвалив це рішення. Це може завадити зустріти людину, яка виявиться несподівано сумісною.
Альтернативний підхід — сприймати дейтинг як дослідження. Замість того щоб покладатися лише на алгоритми, варто знайомитися з людьми різного досвіду, переконань і бажань. При цьому варто враховувати серйозні обмеження: якщо людина точно знає, що хоче дітей, має сильні релігійні переконання або не їсть м’яса, має сенс оточити себе тими, хто поділяє ці погляди, — це допоможе уникнути складних компромісів у майбутньому. Але не варто відкидати когось лише через погану стрижку чи спільне ім’я. Варто бути відкритими до дослідження й побачити, з ким насправді виникає зв’язок.
- https://greatergood.berkeley.edu/article/item/can_artificial_intelligence_predict_the_right_partner_for_you [↩]
