Вплив психічної травми на дітей, особливо тих, хто пережив екстремальні ситуації, такі як війна, стихійні лиха або сильний емоційний стрес, є важливим питанням сучасної психології. У цій статті розглядається трансформація психічної травми у дітей за допомогою методу Хібукі-терапії — нового підходу в ігротерапії, який продемонстрував значні перспективи у допомозі маленьким жертвам впоратися з травматичним досвідом та подолати його.

Психічна травма у дітей може виникати з різних причин, включаючи стихійні лиха, війну, фізичне насильство, розлуку з близькими або несприятливі життєві події. Поняття “психічна травма” стосується життєвих подій, які суттєво порушують існування людини та призводять до глибокого психологічного розладу. У дітей ці травматичні переживання можуть призвести до серйозних психічних розладів, якщо їх не вирішити належним чином. Діти дошкільного віку, зокрема, часто не здатні самостійно опрацювати та трансформувати травматичний досвід, що потребує зовнішнього втручання для запобігання довготривалим психологічним ушкодженням.

Хібукі-терапія — це інноваційна форма психотерапії за допомогою іграшок, розроблена для допомоги дітям в опрацюванні травми. Хібукі, що в перекладі з івриту означає “обійми”, включає в себе терапевтичну іграшку — плюшевого песика з сумною мордочкою і довгими руками, призначену для “обіймів” дитини. Ця іграшка слугує засобом, через який діти можуть проєктувати свої емоції, страхи та тривоги, дозволяючи емоційне самовираження та зцілення.

Цей метод ґрунтується на принципі, що активне залучення та протистояння стресовим ситуаціям може допомогти дітям трансформувати свої страхи та краще адаптуватися до життя після травми.

KHibuki terapiia
Фото з сайту hibukitherapy.com

Ігротерапія, підрозділ арт-терапії, використовує іграшки як посередників у відносинах між дитиною та дорослим терапевтом. Концепція ґрунтується на ідеї, що діти ідентифікують себе з улюбленими персонажами з історій або іграшок, що допомагає у вирішенні внутрішніх і зовнішніх конфліктів. Терапевтичне використання іграшок у цьому контексті допомагає дітям встановити емоційний контакт, зняти емоційну напругу та розширити уявлення про світ. Це також сприяє профілактиці дезадаптивної поведінки та покращенню соціальної адаптації.

Впровадження та ефективність Хібукі-терапії

Терапевтична модель Хібукі-терапії спочатку була впроваджена в Ізраїлі для допомоги дітям, які постраждали під час Другої ліванської війни. Метод полягає в тому, що дітям дають іграшку Хібукі і заохочують їх піклуватися про неї, таким чином переключивши їхню увагу зі своїх тривог на потреби іграшки. Така активна роль у догляді сприяє самозаспокоєнню та зменшує відчуття безпорадності. Дослідження доктора Шая Хен-Галя та його колег підтвердили ефективність цього втручання, зазначивши, що діти, які доглядали за Хібукі, показали зниження рівня тривожності та депресії.

Успіх терапії “собаки-обіймаки” в Ізраїлі призвів до її адаптації для дітей в Японії, які постраждали від цунамі, а віднедавна вона використовується для підтримки українських дітей, травмованих війною, що триває. У програмі беруть участь як діти, так і їхні батьки, забезпечуючи цілісний підхід до відновлення після травми. Батьки отримують рекомендації щодо того, як посилити терапевтичний ефект Хібукі в домашніх умовах, забезпечуючи безперервну підтримку дитини.

Психологічні теорії, що лежать в основі Хібукі-терапії

Кілька психологічних теорій підтримують принципи, що лежать в основі Хібукі-терапії. Психоаналітична теорія травми Зигмунда Фройда, яка розглядає травму як глибоко вкорінену в несвідомому і джерело невротичних розладів, підкреслює важливість роботи з пригніченими емоціями. Аналітична психологія Карла Юнга також підкреслює множинність травм та їхній вплив на афективність людини протягом усього життя.

Сучасні психоаналітичні підходи, зокрема теорія об’єктних відносин, підкреслюють важливість ранніх стосунків у психічному розвитку дитини. Відсутність розвиваючих стосунків може призвести до серйозних емоційних та психологічних проблем. Хібукі-терапія узгоджується з цими теоріями, забезпечуючи заміну відносин виховання через терапевтичну іграшку, що дозволяє дітям опрацьовувати свої емоції в безпечному та сприятливому середовищі.

Вплив та майбутні напрямки

Хібукі-терапія виявилася ефективним інструментом для трансформації психічних травм у дітей. Успіх методу в різних культурних контекстах підкреслює його універсальність і потенціал для ширшого застосування. Майбутні дослідження можуть бути зосереджені на емпіричних дослідженнях для подальшої валідизації терапевтичної моделі та вивчення її довгострокових переваг. Крім того, адаптація терапії до різних типів травм і вікових груп може підвищити її застосовність і ефективність.

Отже, Хібукі-терапія пропонує багатообіцяючий підхід до допомоги дітям у подоланні та відновленні після важких психічних травм. Використовуючи терапевтичну силу гри та символічне значення іграшок, цей метод забезпечує підтримку для емоційного зцілення та психологічної стійкості. Оскільки світ продовжує стикатися з кризами, які зачіпають наймолодших і найуразливіших, інноваційні методи лікування, такі як Хібукі-терапія, мають важливе значення для побудови фундаменту для здорового і щасливого майбутнього дітей в усьому світі.

За матеріалами публікації Дафни Шарон-Максимової, освітньої психологині, експерта з роботи з травмою та посттравмою у дітей та підлітків, авторки метода Хібуки-терапії.

Корисні посилання

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 0 / 5. Кількість голосів: 0

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

З тегом: