У вивченні людської сексуальності та стосунків мало яка концепція викликала стільки дискусій, як комплекс “Мадонни-повії” Зиґмунда Фройда. Ця психологічна теорія, вперше сформульована на початку 20 століття, припускає, що чоловіки поділяють жінок на дві полярні категорії: Мадонну, яка уособлює чистоту і материнство, і повію, яка втілює сексуальну доступність і порок. Нещодавня стаття, опублікована в Evolutionary Psychological Science, пропонує еволюційне пояснення комплексу “Мадонна-повія”.1

Роздвоєний погляд на жіночу сексуальність не є чимось, до чого Фройд прийшов сам по собі. Література досліджувала цю тему задовго до нього. Наприклад, “Ярмарок марнославства” Вільяма Мейкпіса Теккерея заглиблюється в цю тему, показуючи перетягування каната між тим, що суспільство очікує від жінок, і їхнім власним почуттям власної гідності.

Комплекс “Мадонна-повія” вивчався з різних точок зору, зокрема з філософії Просвітництва та феміністичної теорії. Критики стверджують, що він слугує інструментом пригнічення жінок, увічнюючи шкідливі стереотипи та посилюючи гендерну нерівність. Нещодавні дослідження емпірично підтвердили існування цієї дихотомії у ставленні чоловіків до жінок, пов’язавши її з сексизмом, об’єктивацією та незадоволеністю стосунками.

Дослідник Стівен Гертлер та його команда запропонували еволюційне пояснення того, чому існує комплекс Мадонни-повії. Людське розмноження унікальне тим, що запліднення відбувається всередині тіла, і важко сказати, коли у жінки відбувається овуляція. Ця відмінність призвела до невизначеності щодо того, хто може бути батьком дитини, що є великою проблемою для чоловіків, які не хочуть витрачати свої ресурси на виховання дітей, які їм не належать.

Водночас людські діти потребують багато часу і ресурсів для дорослішання, що важливо для процвітання нашого виду, але ставить чоловіків під загрозу виховання дітей, які не є їхніми біологічно. Це занепокоєння пояснює, чому чоловіки можуть віддавати перевагу жінкам, які, здається, більш схильні зберігати вірність, таким чином зменшуючи ймовірність бути обманом змушеними виховувати чужих дітей. Це частина комплексу “Мадонни”, коли чоловіки вважають деяких жінок більш придатними для довготривалих стосунків і виховання дітей.

Ранні людські суспільства, ймовірно, складалися з багатьох чоловіків і жінок, які жили разом, що робило можливими як короткі інтрижки, так і тривалі стосунки. Така ситуація, ймовірно, призвела до великої конкуренції між чоловіками й занепокоєння щодо того, чи є вони біологічними батьками своїх дітей. Через ці соціальні виклики могли розвинутися такі моделі поведінки, як захист партнера та ревнощі, а комплекс “Мадонни-повії” став ментальною стратегією, яку чоловіки використовують для вибору партнерки, яка, на їхню думку, буде більш вірною та допоможе передати їхні гени.

Коли людські суспільства перетворилися з невеликих груп мисливців-збирачів на великі індустріальні суспільства, багатство почало відігравати велику роль у виборі партнера. Ця зміна змусила чоловіків ще більше зосередитися на тому, щоб їхні діти були справді їхніми, адже тепер вони мали передавати не лише свої гени, але й багатство. Перевага “Мадонни” – доброчесної та вірної жінки — зростала. Чоловіки хотіли бути впевненими, що їхні важко зароблені ресурси підуть їхнім власним дітям.

Стівен Гертлер і його команда припускають, що ставлення людей до комплексу “Мадонна-повія” може сильно відрізнятися залежно від культури й середовища. У місцях з суворим кліматом і обмеженими ресурсами, впевненість у тому, що дитина справді власна, стає ще більш важливою, що, можливо, призводить до більш жорстких поглядів на жіночу сексуальність. З іншого боку, там, де ресурсів багато, а життя не таке важке, ці погляди можуть бути менш суворими, а ставлення до сексуальності — більш відкритим.

Важливо зазначити, що розуміння цього комплексу з еволюційної точки зору не означає виправдання чи підтримку негативних стереотипів чи поведінки. Натомість це спроба з’ясувати, чому ці погляди могли виникнути в першу чергу. Еволюційна психологія розглядає комплекс Мадонни-повії не як помилку чи щось створене суспільством, а як потенційну відповідь на репродуктивні виклики, з якими зіткнулися наші предки.

За матеріалами psypost.org

Перевірено та адаптовано редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 4 / 5. Кількість голосів: 1

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://doi.org/10.1007/s40806-023-00364-1 []

В категорії:

З тегом: