Ця емоція, знайома кожному з нас. У моменти втрати чи розчарування ми відчуваємо смуток – тягар, який часто хочеться відштовхнути або приглушити. Однак клінічний психолог Бет Курланд наголошує: смуток не ворог, а природна частина людського досвіду, яка потрібна для подолання стресу.
У своїй книзі You Don’t Have to Change to Change Everything Курланд пояснює, як змінити своє ставлення до смутку та навчитися переживати його з більшою присутністю і самоспівчуттям. Вона пропонує шість різних способів подивитися на смуток, щоб легше пережити цей непростий стан і знайти в ньому джерело внутрішньої сили.
Психологиня розповідає про один епізод зі свого життя, коли її син-підліток травмував руку під час гри у футбол. Це була вже не перша його спортивна травма, і лікарі сказали, що йому доведеться зробити перерву в спорті. Плани потрапити до шкільної команди зруйнувалися, і син дав волю своїм емоціям, ридма ридаючи на сидінні автомобіля.
Для неї це було несподіване, але водночас важливе спостереження: повністю прийнявши свій смуток, син зумів через деякий час відновитися. Він повернувся на тренування, підтримував команду і навіть став «асистентом тренера». Курланд пояснює, що дозвіл собі повністю відчути смуток допомагає пройти через нього і рухатися далі.
Що таке смуток і чому він важливий
Смуток — це звична емоція, яка виникає у відповідь на втрату чи розрив зв’язку з чимось важливим для нас. Він може з’являтися в багатьох ситуаціях: коли ми не можемо побачитися з родиною на свята, коли друг переїжджає, коли закінчуються стосунки або помирає близька людина чи улюбленець.
Однак смуток відрізняється від депресії: це тимчасовий стан, тоді як депресія має більш стійкі симптоми, як-от постійно низький настрій, втрата інтересу до життя і брак енергії.
Проблема полягає не в самому смутку, а в тому, як ми з ним поводимося. Багато людей намагаються уникати або пригнічувати неприємні емоції, але це може призводити до проблем зі здоров’ям у майбутньому. Курланд порівнює смуток із їжею, яку потрібно «перетравити», щоб вона не залишалася всередині й не викликала негативних наслідків. Вона зазначає, що в неї самої неперероблений смуток часто проявляється як тривожність, яка «маскує» справжні емоції. Але коли вона дає собі змогу усвідомити і відчути смуток, тривога зникає.
Читайте також: Негативні емоції: приклади, способи подолання
Чого варто уникати під час переживання смутку
Коли ми стикаємося зі смутком, є кілька речей, які можуть лише погіршити ситуацію. Одна з них — самоосуд і накладання негативного наративу на свої емоції. Багато людей соромляться своїх почуттів, вважають, що «повинні бути сильнішими», або навіть починають критикувати себе з думками на кшталт «я невдаха» чи «я нікому не потрібен». Такий внутрішній критик лише посилює біль.
Читайте також: Негативний внутрішній діалог
Важливо навчитися сприймати смуток з емпатією і самоспівчуттям. Ось шість стратегій, які допоможуть вам змінити точку зору на смуток і легше його переносити.
Ці методи не спрямовані на те, щоб позбутися емоцій, а щоб навчитися сприймати їх з більшою присутністю і самоспівчуттям.
1. Погляд якоря
Коли на вас накочують хвилі смутку, Курланд радить уявити, що ви тримаєтеся за «якір» — це допоможе відчути більше стабільності. Як вона зазначає, «ви не можете зупинити внутрішні шторми, але можете навчитися триматися».
Щоб знайти цей «якір», можна створити спокійне середовище: загорнутися в ковдру, взяти чашку теплого чаю або знайти тихе місце на природі. Можливо, корисно буде уявити себе в безпечному місці, наприклад, на пляжі або в лісі, або зосередитися на диханні. Якщо поруч є близька людина, яка може підтримати, її присутність теж може стати «якорем».
Читайте також: Дихальні вправи для релаксації
2. Погляд дитини
Цей підхід полягає в тому, щоб підійти до смутку з відкритістю і цікавістю, як це робить дитина, яка досліджує нові предмети навколо себе. Курланд нагадує, що замість того, щоб відштовхувати смуток, варто спробувати звернутися до нього з цікавістю: «Смуток часто просто вимагає визнання і простору, щоб його побачили».
Практика «поміти і назви» допомагає розпізнати відчуття, які супроводжують смуток: важкість у грудях, стиснення в горлі, печаль у серці. Це дозволяє дослідити смуток без осуду і з дистанції, яка запобігає захопленню емоціями.
3. Погляд стороннього глядача
Ще один спосіб — уявити себе не як актора в драмі своїх емоцій, а як глядача, який спостерігає за ними з боку. Це допомагає відокремити емоцію смутку від історій, які ми створюємо навколо неї. Курланд радить помічати думки, що супроводжують смуток, як-от: «Я повинен уже це пережити» або «Я більше нікому не потрібен». Ці думки — лише думки, а не об’єктивна правда.
4. Погляд співчутливого батька
Іноді важко переносити смуток на самоті, але в присутності співчутливого друга чи родича це стає легше. Можна навчитися бути таким «співчутливим батьком» для себе, надаючи собі ту ж емпатію, яку ми б дали близькій людині.
Спробуйте подумати: «Як би я підтримав друга, якби він відчував цей смуток?» Можна сказати собі слова підтримки: «Це нормально, що ти відчуваєш це», або просто покласти руку на серце як символ тепла і співчуття.
5. Погляд дзеркала
Часто ми дивимося на себе через призму недоліків, але є й інший ширший підхід — погляд, що включає наші сильні сторони і ресурси. Замість того щоб намагатися позбутися смутку, можна знайти внутрішні якості, які допоможуть пройти через нього: сміливість, прийняття чи стійкість.
Згадайте минулі складні моменти, коли ми вже знаходили спосіб упоратися зі смутком, і подумати, які внутрішні якості нам допомагали тоді.
6. Погляд океану
Цей підхід нагадує, що ми не ізольовані у своєму смутку, а є частиною великого взаємопов’язаного «океану». Як приклад, Курланд згадує свого сина, який навіть після травми залишився пов’язаним зі своєю командою, допомагаючи іншим. Вона пояснює, що це відчуття зв’язку з чимось більшим може надати сенс і допомогти пережити важкі часи.
Варто подумати, як можна знайти це відчуття зв’язку: звернутися до друзів, піти на громадську подію, допомогти комусь у потребі. Такі дії можуть нагадати, що смуток — лише частина нашого досвіду, а не його визначальна риса.
Завершальні думки
Наступного разу, коли смуток з’явиться у вашому житті, не поспішайте його відштовхувати або ігнорувати. Спробуйте ці шість підходів до зміни перспективи на смуток, які допоможуть сприймати його з більшою відкритістю і прийняттям. Додайте до цього заспокійливі дії, які допоможуть бути присутніми в моменті: прогулянку на природі, прослуховування музики чи ведення щоденника.
Змінюючи ставлення до смутку через усвідомленість, цікавість, співчуття і зв’язок, можна навчитися легше переносити важкі моменти і знаходити в собі сили, щоб рухатися далі.
Читайте також: Несподівані переваги класичної музики
За матеріалами psyche.co
