Нова психологічна шкала вимірює неприязнь до музики, яка не подобається.

Зростає інтерес до психологічних та емоційних переваг прослуховування музики. Дослідження показують, що прослуховування музики може покращувати настрій, зменшувати біль і слугувати механізмом подолання різноманітних емоційних стресів.

Однак набагато менше відомо про те, як музика іноді може викликати у слухачів відразливі реакції. У кожного з нас є музика, яка нам не подобається, але які наслідки має прослуховування такої музики? І чи відрізняються ці ефекти у різних людей?

Нове дослідження Йонни Вуоскоскі (Jonna Vuoskoski) та Хенни-Рійки Пелтола (Henna-Riika Peltola)1, опубліковане в цьому місяці в журналі Psychology of Music, випустило нову психологічну шкалу музичної відрази під назвою Aversive Musical Experience Scale (AMES). Шкала була розроблена шляхом опитування 102 фінських учасників, які відкрито написали про свій досвід прослуховування неприємної музики.

Дослідники вивчили відповіді та використали серію факторних аналізів, щоб вивести 18 унікальних пунктів, які складають шкалу. Ці 18 пунктів включають твердження про відчуття (наприклад, “Я відчуваю неприємні тілесні відчуття, коли слухаю неприємну музику”), твердження про соціальні фактори (“Коли я зустрічаю людей, які люблять музику, яку я вважаю відразливою, я починаю думати про них негативно”), а також твердження про особливості (“Дратівливий голос співака робить музику відразливою для мене”). На кожне твердження можна було відповісти за шкалою від 1 до 5.

Щоб перевірити валідність і надійність шкали, дослідники представили шкалу AMES 354 фінським і британським учасникам, попросивши їх відповісти на кожен з 18 пунктів за шкалою Лайкерта від 1 до 5 (1 = повністю не згоден, 2 = скоріше не згоден, 3 = ні згоден, ні не згоден, 4 = скоріше згоден і 5 = повністю згоден). Крім того, учасники заповнили кілька інших шкал, які оцінювали демографічні дані, особистісні риси та досвід мізофонії (сильної неприязні до певних звуків та їх контексту) та ASMR (автономної сенсорної меридіанної реакції). Дослідників цікавило, чи можуть риси особистості або інші чутливості, пов’язані зі звуком, передбачити ступінь відрази, викликаної музикою.

Спочатку вони виявили, що жінки набрали більше балів, ніж чоловіки, за загальною шкалою AMES, а також за двома додатковими шкалами: відчуття та особливості, що свідчить про те, що жінки в середньому мають тенденцію відчувати більш інтенсивний неприємний музичний досвід, ніж чоловіки. Однак подальший аналіз показав, що ця гендерна різниця зникає, коли дослідники контролюють такі фактори, як мізофонія та емоційна заразність. Вони також виявили, що вік є важливим предиктором балів за шкалою AMES, що свідчить про те, що відразливі переживання, викликані музикою, стають більш інтенсивними, коли люди стають старшими.

Дослідження показало, що люди, які відчувають неприємність від певних звуків, як-от чуже жування або хропіння, також схильні реагувати негативно на деяку музику. Такі люди можуть відчувати особливу чутливість до широкого спектру звуків, які виходять за рамки традиційно неприємних звуків. Зʼясувалось також, що їхню реакцію на такі звуки можна було передбачити за допомогою опитувальника.

Важливо зазначити, що це дослідження проводилося у формі онлайн-опитування, в якому учасників просили ретроспективно відповісти на запитання про їхній досвід сприйняття музики, яка їм не подобається. Дослідники зазначають, що подальша робота має бути спрямована на вивчення того, чи збігаються ці ретроспективні розповіді з реальними реакціями під час прослуховування музики.

Загалом, це дослідження підкреслює, що вплив музики на пізнання та емоції критично залежить від музики. Музика, яка подобається, може мати позитивний вплив на низку показників, але музика, яка не подобається, може так само призвести до негативних наслідків. Оскільки люди мають індивідуальні музичні смаки, дослідники повинні бути обережними при виборі музики для своїх досліджень. Наприклад, у дослідженні індукції настрою може виявитися неефективним відбирати пісні, які оцінюються як дуже приємні, оскільки навіть найпопулярніші пісні можуть викликати неприязнь у окремих слухачів.

Автор статті на psychologytoday.comНіколас Давиденко, доктор філософії, доцент кафедри психології Каліфорнійського університету в Санта-Крузі.

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 2

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://journals.sagepub.com/doi/epub/10.1177/03057356241239336 []

В категорії: