Серед широкого спектра психічних розладів соціопатія, психопатія та соціофобія можуть здатися схожими термінами через схожість їхньої номенклатури. Однак вони являють собою абсолютно різні стани з унікальними характеристиками, симптомами та поведінковими патернами. Щоб пролити світло на ці розлади, ми проведемо детальне порівняння соціопатії, психопатії та соціофобії у цій статті.

Визначення

Для розуміння нюансів психічного здоров’я дуже важливо прояснити терміни, які використовуються. Терміни “соціопат” і “психопат” відносяться до двох типів антисоціальних розладів особистості. Вони не є офіційними діагнозами, що використовуються психологами, але часто вживаються в розмовній мові для опису певних моделей поведінки та особистісних рис.

Соціопати, як правило, мають почуття добра і зла, але вони ігнорують ці норми й все одно діють всупереч їм. Соціопати часто імпульсивні та безрозсудні, схильні жити сьогоденням, не замислюючись про наслідки своїх дій.

Психопати, з іншого боку, можуть взагалі не мати совісті. Їм бракує емпатії до інших, вони маніпулятивні й можуть імітувати емоції відповідно до соціальних ситуацій, що може зробити їх нормальними для людей, які нічого не підозрюють. Їх часто вважають холодними й розважливими.

Соціофоби ж, на відміну від психопатів та соціопатів, це люди з соціальною фобією, також відомою як соціальний тривожний розлад, які має стійкий та інтенсивний страх перед соціальними ситуаціями через почуття збентеження, сором’язливості та занепокоєння щодо того, що інші можуть засудити або негативно сприйняти їх.

Підхід до насильства

Хоча не всі соціопати й психопати схильні до насильства, їхній підхід до насильства може відрізнятися.

Психопати можуть вдаватися до спланованого, цілеспрямованого насильства, майже не зважаючи на потенційну шкоду, яку вони можуть завдати іншим. Відсутність емпатії полегшує їм вчинення насильницьких дій.

Соціопати, навпаки, можуть вдаватися до імпульсивного, незапланованого насильства через відсутність самоконтролю.

Соціофоби, з іншого боку, зазвичай пасивні та уникають спілкування. Зазвичай вони не вдаються до насильства, а навпаки, уникають соціальних ситуацій, щоб уникнути тривоги та дискомфорту, які вони викликають.

Причини та розвиток

Антисоціальні розлади особистості, такі як соціопатія та психопатія, часто мають коріння в генетиці, середовищі та досвіді раннього дитинства. Зокрема, вважається, що психопатія має сильну генетичну складову, в той час як соціопатія більше залежить від факторів навколишнього середовища та виховання.

Соціальна фобія зазвичай розвивається в підлітковому віці й може бути спровокована різними факторами, включаючи генетику, хімію мозку і вплив соціуму, наприклад, знущання або психологічні травми.

Діагностика

Постановка діагнозу будь-якого з цих станів вимагає комплексного обстеження у фахівця з психічного здоров’я. Хоча не існує спеціального тесту для виявлення соціопата або психопата, лікарі можуть орієнтуватися на специфічні ознаки та характеристики цих станів.

Характеристики самофункціонування

  • Психопати, як правило, демонструють високу впевненість у собі та завищене почуття власної гідності.
  • Соціопати, з іншого боку, можуть мати низьку самооцінку і відчувати себе соціально ізольованими.
  • Соціофоби зазвичай страждають від низької самооцінки, високої самокритичності та страху критики з боку інших.

Міжособистісні характеристики

  • Психопати можуть бути чарівними й маніпулятивними, використовуючи ці риси, щоб контролювати інших.
  • Соціопати також можуть бути маніпуляторами, але, як правило, мають більше труднощів у підтримці стосунків через свою імпульсивність і зневагу до почуттів інших людей.
  • Соціофоби борються з міжособистісними стосунками через страх негативної оцінки.

Поведінкові характеристики

  • Соціопати часто вдаються до ризикованої поведінки, схильні до емоційних спалахів і можуть мати проблеми зі збереженням роботи або стосунків.
  • Психопати, навпаки, можуть здаватися цілком нормальними й зберігати стабільну роботу або стосунки, але при цьому вдаватися до обманних або шкідливих дій.
  • Соціофоби, як правило, уникають соціальних ситуацій, які викликають тривогу, що може призвести до ізоляції та зниження якості життя.

Лікування

Лікування антисоціальних розладів особистості може бути складним, оскільки люди можуть не вважати свою поведінку проблематичною. Терапія, особливо когнітивно-поведінкова, може бути корисною, а ліки можуть використовуватися для лікування супутніх симптомів.

Соціофобію часто лікують поєднанням когнітивно-поведінкової терапії та медикаментозного лікування. Особливо ефективною може бути експозиційна терапія, коли людина поступово стикається з ситуаціями, яких вона боїться.

Як щодо нарцисів?

Психопати, соціопати та нарциси мають спільні риси, такі як маніпуляції та відсутність емпатії (особливо у випадку психопатів та деяких нарцисів). Однак нарциси мають завищене почуття власної значущості та глибоку потребу в захопленні, що відрізняє їх від інших.

Соціофоб чітко відрізняється від них. У той час як перші три типи потенційно можуть завдати шкоди іншим, соціофоб страждає насамперед особисто через свій сильний страх і тривогу, пов’язані з соціальними ситуаціями. На противагу цьому, поведінка психопата, соціопата або нарциса може бути шкідливою як для них самих, так і для інших.

Висновок

Незважаючи на те, що соціопатія, психопатія і соціофобія можуть звучати схоже, вони представляють різні грані людської психології. Соціопатія і психопатія, хоч обидва розлади й належать до антисоціальних розладів особистості, демонструють різні моделі агресії, імпульсивності та здатності формувати емоційні зв’язки. З іншого боку, соціофобія — це розлад на основі страху, що характеризується уникненням соціальних ситуацій і високим ступенем самосвідомості.

Розуміння цих відмінностей є критично важливим для фахівців у галузі психічного здоров’я при діагностиці та лікуванні цих розладів. Крім того, це допомагає розвіяти хибні уявлення суспільства щодо цих термінів, сприяючи формуванню більш емпатійного та обізнаного суспільства.

Пам’ятайте, якщо ви або хтось із ваших знайомих має симптоми, пов’язані з цими розладами, зверніться за професійною допомогою. Психічні розлади — це не вади характеру, а медичні стани, які потребують уваги, розуміння та належного догляду.

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 2

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

В категорії: