Розуміння різних стилів спілкування може мати вирішальне значення, оскільки воно допомагає вам розпізнати свій власний спосіб спілкування. Знання цих стилів може зробити вашу взаємодію більш гармонійною, продемонструвати повагу до інших та сприяти ефективному спілкуванню. Це не лише зменшує кількість конфліктів, але й зміцнює стосунки.

Асертивність — це повага до себе та інших, вміння чітко і чесно висловлювати свої думки та почуття.

Ви можете почати практикувати асертивність в комфорті свого будинку, наодинці або з другом, якому ви довіряєте і який може надати конструктивний зворотний зв’язок. Важливо враховувати, з ким ви розмовляєте, як ініціювати розмову і як керувати взаємодією.

Хоча існує багато стилів, ось 7 ключових, які при правильному використанні можуть допомогти вам досягти ваших комунікативних цілей.

Асертивний стиль

Цей стиль до якого варто прагнути. Він є ознакою високої самооцінки. Це здоровий спосіб спілкування, який збільшує ваші шанси на досягнення цілей. Коли ви асертивні, ви можете чітко і впевнено висловлювати свої думки, не вдаючись до маніпуляцій або ігор. Ви розумієте свої межі й не піддаєтеся тиску, щоб зробити щось лише тому, що хтось інший цього хоче або потребує. Попри свої переваги, дивно, що цей стиль є найменш поширеним.

Асертивність дозволяє вам досягати поставлених цілей, поважаючи при цьому інших. Ви захищаєте свої права і демонструєте повагу до прав інших, чітко висловлюючи свої потреби й почуття. Асертивне спілкування передбачає прийняття рішень і відповідальність за них, пряме прохання про те, що вам потрібно, використання “Я-тверджень” для вираження своїх почуттів і визнання того, що не всі з вами погодяться.

Ключовими рисами цього стилю є:

  • підтримання хорошого зорового контакту
  • використання спокійних і контрольованих жестів
  • розмова чітким, помірним тоном.

Така ясність допомагає іншим зрозуміти, чого ви очікуєте або що ви відчуваєте, виховує повагу та спрощує комунікацію. Застосовуючи асертивний стиль спілкування, ви не лише почуваєтеся краще, але й гарантуєте, що інша людина відчуває, що її цінують і чують.

Приклад асертивного спілкування: “Я почуваюсь некомфортно, коли зустрічі тривають довше запланованого, тому пропоную обговорити порядок денний заздалегідь.”

Агресивний стиль

Цей стиль спілкування спрямований на перемогу, часто за рахунок когось іншого. Ті, хто використовує цей стиль, схильні вважати, що їхні потреби, права та внесок є більш значущими, ніж в інших. Однак такий підхід не є ефективним для чіткої комунікації; люди часто реагують більше на агресивну манеру подачі, ніж на саме повідомлення.

Агресивні комунікатори можуть використовувати гучний, лякаючий, погрозливий або ворожий тон. Вони покладаються на залякування, неповагу та знущання, щоб отримати бажане, завжди прагнучи вийти переможцем. Мова їхнього тіла може бути зі швидкими й різкими жестами, спрямованими на те, щоб домінувати й примушувати іншу людину підкорятися.

Багато людей природно уникають конфронтації, що призводить до того, що вони погоджуються лише для того, щоб покласти край суперечці. Ті, на кого спрямована агресія, як правило, відмовляються від співпраці, захищаються і страждають, відчуваючи страх, приниження і втрачаючи повагу до агресора. Дехто може відповісти агресією на агресію, ескалуючи ситуацію до потенційного вербального чи фізичного насильства. Це створює середовище, в якому люди не наважуються повідомляти про проблеми чи помилки, боячись агресивного спалаху, що призводить до невирішених конфліктів і нездорових стосунків.

Приклад агресивного стилю спілкування: “Завжди ти сповільнюєш проєкт, ти повинен працювати швидше!”

Пасивно-агресивний стиль

Цей підхід до спілкування виглядає пасивним ззовні, але насправді є способом непрямого або прихованого вираження гніву. Його часто обирають ті, хто відчуває себе безсилим, наприклад, військовополонені, а також люди, які відчувають, що втрачають контроль над ситуацією, і сповнені образи. Вони висловлюють своє розчарування, тонко підкопуючи тих, на кого вони ображені, навіть якщо їм від цього буде погано. Це, по суті, дія за принципом “відрізати ніс на зло своєму обличчю”

Люди, які використовують цей стиль, як правило, опосередковано агресивні, похмурі й багато скаржаться. Вони можуть бути брехливими й поблажливими, часто вдаються до пліток і дволикої поведінки. Віч-на-віч вони здаються доброзичливими та приємними, але за лаштунками займаються шкідливими плітками або саботажем. Попри свої шкідливі дії, їм часто вдається обдурити інших своєю приємною поведінкою і милою бесідою, ускладнюючи для інших виявлення їхніх справжніх намірів.

Ті, на кого спрямований такий стиль спілкування, зазвичай відчувають себе ображеними, злими та розгубленими. Це підриває довіру і змушує їх вагатися щодо співпраці з пасивно-агресивною особою в майбутньому. Хоча такий підхід іноді може досягти бажаних результатів, він залишає довготривалий негативний вплив. Люди починають скептично ставитися до щирості пасивно-агресивної людини, підозрюючи приховані мотиви навіть у щирій взаємодії. Це призводить до накопичення невирішеного гніву й образ, оскільки потреби та бажання не передаються безпосередньо.

Приклад пасивно-агресивного стилю спілкування: “О, нічого страшного, що ти знову забув про мою презентацію. Я звикла робити все сама.”

Покірний стиль

Люди, які дотримуються цього стилю спілкування, ставлять на перше місце догоджання іншим та уникнення конфліктів. Вони ставлять потреби інших вище за свої власні, вважаючи, що ці потреби важливіші. Таке переконання часто призводить до того, що вони роблять менший внесок, вважаючи, що їхній внесок не такий цінний, як внесок інших, які, на їхню думку, мають більше прав.

Такий підхід може призвести до почуття неповноцінності та труднощів у стосунках з колегами та друзями. Надмірна покірність може зашкодити вашій самооцінці, оскільки це схоже на те, що ви дозволяєте переступати через себе. Люди, які спілкуються покірно, схильні надмірно перепрошувати й уникати будь-якої форми конфронтації. Вони, швидше за все, легко піддаються чужим вподобанням і не намагаються висловити свої власні потреби та бажання.

Покірні комунікатори часто вважають себе жертвами й можуть звинувачувати інших у своїх невдачах. Зазвичай їм важко брати на себе відповідальність за свої дії або приймати рішення. З погляду реципієнта, це може розчаровувати та призводити до почуття провини або роздратування. Вони можуть сприймати покірну людину як когось, ким можна легко скористатися, що може призвести до образи й подальшого віддалення у відносинах.

Приклад покірного стилю спілкування: “Я просто зроблю те, що ти кажеш, навіть якщо мені здається, що це не найкращий варіант.”

Маніпулятивний стиль

Цей стиль спілкування характеризується хитрістю, стратегічністю та кмітливістю. Люди, які спілкуються маніпулятивно, вміють впливати на інших або контролювати їх задля власної вигоди. Вони часто використовують двозначні формулювання, приховуючи свої справжні наміри, через що маніпуляція може здаватися ефективною стратегією для отримання бажаного. Однак такий підхід має свою ціну, оскільки він демонструє відсутність уваги до інших, зосереджуючись виключно на вигоді маніпулятора.

Маніпулятори, як правило, уникають прямих запитів про те, що їм потрібно, натомість намагаються навʼязати іншим почуття провини. Вони можуть вдаватися до перебільшених проявів емоцій, таких як нещирі сльози, щоб зробити свої дії більш переконливими. Їхній вираз обличчя, що часто нагадує погляд “побитого собаки”, ускладнює для інших відмову в їхніх проханнях. Їх мова може бути заздрісною, поблажливою, підвищеною і надмірно ввічливою.

Ті, хто стає жертвою маніпулятивної тактики, спочатку можуть відчувати провину і бажання допомогти, як тільки це можливо. Однак з часом ці почуття можуть перерости у розчарування та обурення, що потенційно може призвести до роздратування та гніву. Прихована природа маніпулятивних комунікаторів ускладнює розуміння їхньої позиції чи намірів, що ускладнює спроби ефективної роботи з ними.

Приклад маніпулятивного стилю спілкування: “Було б чудово, якби хтось зміг взятися за цей проєкт. Буде шкода, якщо ми упустимо таку чудову нагоду. На жаль, я занадто зайнятий, інакше б я це зробив.”

Прямий стиль

Цей стиль спілкування полягає у прямолінійності, коли мовець представляє своє повідомлення без жодних прикрас. Він передбачає використання чіткої та однозначної мови, яку слухач може легко зрозуміти. Навіть якщо повідомлення може бути складним для сприйняття, прямий підхід гарантує, що вся необхідна інформація буде передана, навіть якщо вона може здатися прямолінійною. Пряме спілкування дозволяє легко зрозуміти позицію мовця.

На ефективність прямого стилю також може впливати культурний контекст, оскільки те, що вважається прямим в одній культурі, може сприйматися інакше в іншій.

Для людини, яка отримує повідомлення, цей стиль усуває необхідність здогадуватися, дозволяючи їй відразу зрозуміти суть сказаного. Це особливо корисно в ситуаціях, коли час має вирішальне значення, а ясність має першорядне значення.

Але такий стиль має і свої недоліки. Часто люди ображаються, коли їм повідомляють неприємні речі без прикрас. Інколи вони можуть навіть звинуватити співрозмовника в нечутливості на навмисному бажанні образити їх.

Приклад прямого стилю спілкування: “Хоч ти й витравив на проєкт цілий тиждень, але він нікуди не годиться. Необхідно повністю переробити.”

Непрямий стиль

Цей стиль — протилежність прямому спілкуванню. При непрямому стилі люди схильні приховувати свої справжні наміри та потреби. Зрозуміти, чого вони прагнуть досягти, може бути складно, оскільки їхні повідомлення часто завуальовані. Такий підхід може призвести до плутанини, особливо для тих, хто не знайомий з нюансами певної групи чи культури. Непрямі комунікатори можуть покладатися на вираз обличчя або тонкі натяки, щоб передати своє повідомлення.

Наприклад, при непрямому стилю спілкуванню, якщо ви не схвалюєте звичку колеги, ви можете реагувати гучними зітханнями або колючим поглядом щоразу, коли він демонструє таку поведінку. Однак без чіткої комунікації одержувач може просто подумати, що ви його недолюблюєте, часто не розуміючи справжньої проблеми. Брак ясності може призвести до непорозумінь і ускладнити співпрацю.

Усвідомлення цих семи ключових стилів спілкування може покращити ваше спілкування, дозволить вам розпізнати підходи, які використовують інші, і визначити, яких стилів слід уникати для більш здорової взаємодії.

За матеріалами dspsychology.com.au

Перевірено та адаптовано редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 4.9 / 5. Кількість голосів: 7

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

В категорії:

З тегом: