Гнів — це сильна емоція, яку ви відчуваєте, коли щось пішло не так або хтось вас образив. Зазвичай вона характеризується почуттям стресу, розчарування та роздратування. Кожен відчуває гнів час від часу. Це абсолютно нормальна реакція на неприємні або складні ситуації.

Гнів стає проблемою лише тоді, коли він проявляється надмірно і починає впливати на ваше повсякденне життя і на те, як ви взаємодієте з людьми. Гнів може мати різну інтенсивність — від легкого роздратування до люті. Іноді він може бути надмірним або ірраціональним. У таких випадках буває важко тримати емоції під контролем, і вони можуть змусити вас поводитися так, як ви б не стали поводитися в інших ситуаціях.

Що таке гнів?

Гнів — це емоція, що характеризується антагонізмом стосовно когось або чогось, що, на вашу думку, навмисно заподіяло вам шкоду.

Ця емоція може бути корисною. Наприклад, він може дати вам спосіб висловити негативні почуття або мотивувати вас до пошуку рішень проблем.

Але надмірний гнів може спричинити проблеми. Підвищення кров’яного тиску та інші фізичні зміни ускладнюють здатність тверезо мислити й шкодять вашому фізичному і психічному здоров’ю. ((https://www.apa.org/topics/anger))

Характерні ознаки

Коли ми гніваємося, в нашому організмі відбуваються певні біологічні та фізіологічні зміни. Приклади біологічних змін, яких може зазнати ваш організм:

  • Підвищення рівня енергії
  • Підвищення кров’яного тиску
  • Сплеск гормонів, таких як адреналін і норадреналін
  • Підвищення температури тіла
  • Підвищення м’язової напруги

Гнів не виглядає однаково у всіх, і ми всі виражаємо його по-різному. Ось деякі зовнішні ознаки, які ви можете помітити:

  • Підвищений голос
  • Стиснуті кулаки
  • Похмурість або насупленість
  • Стиснуті щелепи
  • Фізичне тремтіння
  • Прискорене серцебиття
  • Надмірне потовиділення
  • Надмірне прискорене серцебиття

Які риси особистості пов’язані з гнівом?

Дослідження показують1, що схильність до гніву пов’язана з високим рівнем невротизму та низькою поступливістю. Окрім “Великої п’ятірки” особистісних рис, з даною емоцією можуть бути пов’язані деякі звички та установки:

  • Самовпевненість (у негативному контексті, віра в те, що ваші права і привілеї вищі за права і привілеї інших людей)
  • Зосередження на речах, які не піддаються особистому контролю (наприклад, на поведінці партнера)
  • Зовнішня регуляція емоцій (намагання регулювати емоції, контролюючи своє оточення)
  • Зовнішній локус контролю (віра в те, що добробут контролюється джерелами, які знаходяться поза людиною)
  • Відмова бачити інші перспективи (сприйняття інших перспектив як загрози)
  • Низька толерантність до дискомфорту
  • Низька толерантність до невизначеності
  • Гіперфокус на звинуваченнях
  • Вразливе Его

Ускладнення

Гнів — це абсолютно нормальна і, як правило, здорова емоція. Однак, коли ви втрачаєте контроль над ним, він може завдати шкоди як емоційному, так і фізичному здоров’ю. Коли ви гніваєтеся, у вашому організмі відбуваються фізіологічні та біологічні зміни.

Серцебиття прискорюється, а кров’яний тиск підвищується. Ваш організм також виділяє гормони, такі як адреналін і норадреналін. Якщо це відбувається занадто часто, це може призвести до певних захворювань і ускладнень2

  • Високий кров’яний тиск
  • Депресія
  • Тривога
  • Безсоння
  • Зловживання психоактивними речовинами
  • Виразка шлунка
  • Захворювання кишківника
  • Діабет3

Тригери

Питання про те, чому одні відмахуються від роздратування, а інші навпаки – “вибухають”, дуже цікаве. Одна з моделей, запропонована психологом Джеррі Деффенбахером, стверджує, що гнів є результатом поєднання події-тригера, якостей людини та її оцінки ситуації.

Тригер — це подія, яка провокує емоцію, наприклад, коли нас підрізають у транспорті або на нас кричать батьки. Якості людини включають особистісні риси, такі як нарцисизм, змагальність і низька толерантність до фрустрації, а також стан, що передує гніву, наприклад, рівень тривожності або виснаження. Мабуть, найважливішою є когнітивна оцінка — оцінка ситуації як винної, невиправданої, такої, що підлягає покаранню тощо. Поєднання цих компонентів визначає, чи зляться люди, і якщо так, то чому. Тригер може бути як раціональним, так і ірраціональним.

Гнів може бути викликаний як зовнішніми, так і внутрішніми впливами. Іноді ми використовуємо цю емоцію, щоб замінити інші емоції, з якими не хотіли б мати справу, наприклад, емоційний біль, страх, самотність або втрату. Доті гнів стає вторинною емоцією. Він також може бути реакцією на фізичний біль, реакцією на почуття страху, захистом від передбачуваного нападу або реакцією на ситуацію, що розчаровує.

Деякі поширені причини, що викликають гнів:

  • Втрата коханої людини
  • Втрата роботи
  • Переживання розриву стосунків
  • Провал завдання на роботі
  • Втома
  • Потрапляння в аварію або стан, який викликає фізичні зміни у вашому тілі (наприклад, втрата зору або здатності ходити)
  • Психічні розлади: депресії, зловживання психоактивними речовинами, СДУГ, біполярні розлади.

Типи гніву

  • Пасивно-агресивний гнів: тут людина намагається придушити свій гнів, щоб не мати з ним справи, але, як правило, в кінцевому підсумку виражає його в нездоровий і підривний спосіб.
  • Асертивний гнів: Це може бути здоровим варіантом вираження гніву. Він передбачає контрольоване поводження за допомогою слів, щоб спокійно пояснити й спробувати розрядити ситуацію. Тут емоція виражається в незагрозливій формі.
  • Відкрито агресивний гнів: Цей тип може супроводжуватися фізичною або вербальною агресією, наприклад, криком або ударами. Метою цього типу гніву, як правило, є заподіяння емоційного або фізичного болю людині, на яку він спрямований.

Гнів також може бути виражений одним із двох способів: вербально або невербально.

  • Вербально. Коли людина виражає емоцію вербально, ви, швидше за все, почуєте, що вона підвищує голос. Вона може стати образливою і говорити образливі речі, якщо її гнів спрямований на іншу людину.
  • Невербально. В цьому випадку, ви помітите незначні фізичні зміни в людині. Вона може хмуритися або насупитися, стискати щелепи й кулаки. Вона також може накинутися на іншу людину або предмет, іноді завдаючи шкоди, а в деяких випадках навіть собі.

Ці два способи не є взаємовиключними, і можна побачити людину, яка виражає гнів обома способами.

Лікування

Гнів — це нормальна емоція, яку ми всі відчуваємо, і більшість людей знаходять способи виражати її в здоровий спосіб. Однак деякі люди потребують лікування. Найпоширеніший спосіб лікування надмірного гніву — це психотерапія.

Терапія

Для більшості людей легко визначити тригери та емоції, що стоять за їхнім гнівом. Але деякі люди відчувають гнів раптово та інтенсивно, не маючи змоги стримувати його або ідентифікувати тригери, що його викликають.

Якщо ви відчуваєте часті та інтенсивні спалахи гніву, які завдають фізичної та емоційної шкоди вам або людям, які вас оточують, вам може знадобитися професійна допомога, щоб впоратися з цією емоцією.

Терапія управління гнівом допоможе вам навчитися здоровим способам справлятися з цією емоцією.

Як контролювати гнів?

Знайти способи впоратися з гнівом дуже важливо. Коли ми дозволяємо йому контролювати наше життя, він може впливати на все, що ми робимо. Це може зашкодити стосункам з близькими людьми й спричинити проблеми на роботі.

Як я можу керувати своїм гнівом?

Якщо вас часто охоплює гнів, може бути корисно зрозуміти патерни, які його провокують. На різних етапах цього процесу можна втручатися, щоб залишити ситуацію під вашим контролем.

  1. Навчіться визначати першопричину. Першим кроком до того, щоб впоратися з гнівом, є визначення першопричини вашого гніву. Це може бути інша емоція — наприклад, страх або самотність. Це може бути сварка або неприємна думка, яка прийшла в голову.
  2. Розгляньте альтернативні причини. Запитайте себе, які у вас є докази, що підтверджують вашу причину гніву. Розгляньте різні точки зору.
  3. Робіть глибокі вдихи. Робіть довгі, повільні, глибокі вдихи, використовуючи діафрагму, а не грудну клітку.
  4. Медитуйте. Медитація дуже корисна для контролю людських емоцій. Ви можете почати з простих медитаційних технік. Медитація зможе підняти ваш рівень усвідомленості й ви частіше будете бачити реальну картину конфлікту. На завжди ситуації настільки жахливі, як може здаватися, на перший погляд.
  5. Сон. Недосипання ускладнює контроль над імпульсами, тому регулярний здоровий сон допоможе вам не піддаватися на провокації.
  6. Уникайте “міфу про катарсис”. Виплескування гніву, агресивні дії та перегляд агресивного контенту не сприяють ефективному звільненню гніву.4
  7. Випускайте гнів правильно. Уникаючи надмірної агресивності, не варто стримувати свій гнів повністю. Висловлюйте його, коли відчуваєте, що це найздоровіший спосіб пройти через нього. Стримування емоцій, найімовірніше, призведе до раптового і сильного вибуху, коли ви цього найменше очікуєте.
  8. Знайте, що злитися — це нормально. Якщо вас образили, несправедливо обійшлися або спровокували, ви можете розсердитися, але виражати це напористо, а не агресивно.
  9. Займайтеся спортом. Фізичні вправи корисні не лише для вашого фізичного здоров’я — вони також сприятливі для вашого психічного здоров’я. Це також спосіб спрямувати негативні емоції у корисне і продуктивне русло. Швидка пробіжка або плавання, коли ви сердитесь, може допомогти розрядити емоції.
  10. Уникайте тригерів. Якщо ви швидко розлючуєтесь, корисно спробувати визначити та уникати тригерів, які вас провокують. Якщо вас часто провокує розмова з певною людиною або на певну тему, уникайте її або цієї теми, поки не навчитеся краще контролювати свої емоції.

Як переосмислити ситуацію, щоб перестати злитися?

Гнів часто є результатом неправильного розуміння дій інших людей і надання їм власного значення. Наприклад, людина, яка бореться з гнівом, може сказати: “Він підрізав мене навмисно! Він хотів мене дістати!” або “Вона стояла перед моїм обличчям, розмахувала пальцем і кричала на мене. Вона заслужила, щоб її вдарили!” Ці думки підживлюють цикл люті; якщо “злочинець” навмисно і зловмисно напав, “жертва” не має іншого вибору, окрім як помститися.

Однак, розглядаючи інші перспективи й регулюючи емоції, можна керувати гнівом. Замість того, щоб припускати найгірше, ви можете подумати: “Можливо, вони мене не помітили, або у них був поганий день. Це не має нічого спільного зі мною особисто”.

Як поводитися з розлюченими людьми?

Різні прояви гніву викликають різну реакцію, але кілька порад можуть допомогти у спілкуванні з розлюченими людьми, які проявляють вербальну агресію, ображають або навіть погрожують:

  1. Запитайте себе, чи виправданий гнів. Можливо, ви можете зробити щось, що допоможе вирішити ситуацію.
  2. Зберігайте спокій. Не кричіть, не лайтеся, не підвищуйте голос — це може погіршити ситуацію. Говоріть повільно і прямо, зберігайте спокійний і м’який голос.
  3. Уникайте переходу на особистості. Розпал перепалки — не найкращий час для обговорення серйозних проблем.
  4. Знайте, коли відступити. Якщо можливість позитивного вирішення проблеми малоймовірна, можливо, вам варто закінчити розмову або піти геть.
  5. Будьте в безпеці. Розлючена людина не обов’язково може вдатися до насильства. Проте, якщо ви відчуваєте, що вам загрожує небезпека, негайно виходьте з ситуації.

Поширені запитання та відповіді

Чоловіки та жінки переживають гнів по-різному?

Взаємозв’язок між гендером, гнівом і насильством складніший, ніж люди думають, і поширені переконання — наприклад, що чоловіки зліші за жінок — часто виявляються хибними після ретельного вивчення досліджень.

Проте не таким складним є взаємозв’язок між маскулінністю, гнівом та агресією. Дослідження показують5, що маскулінність пов’язана з гнівом. Коли чоловічій маскулінності загрожує небезпека, вони реагують підвищеним гнівом. Схожий ефект дає і зниження рівня тестостерону в організмі. І, здавалося б, спляча маскулінність часто прокидається, коли чоловіки напиваються.

Чому гнів іноді приносить задоволення?

На відміну від гніву, що виникає внаслідок міжособистісного конфлікту — проступку чи зради, — моральне обурення по типу “праведного гніву” зосереджене не стільки на викритті чиєїсь проблемної поведінки, скільки на роздуванні власного почуття власної гідності. Цей тип обурення, який називається “сигналізацією чеснот” або “моральною демонстрацією”, може підкреслювати власні чесноти, вказуючи на нечесноти в інших. По суті, принижуючи інших, ми несвідомо підносимо себе.

З точки зору еволюції, люди прагнули здобути й зберегти міцне соціальне становище в межах невеликих спільнот. Висловлення обурення поведінкою інших може частково функціонувати для підвищення статусу людини, яка висловлює обурення, що може пояснити, чому обурення часто відчувається так щось добре.

Чому люди мріють про помсту?

Помста складається з озлобленості — відчуття, що тебе підвели або зробили жертвою, а також бажання дати відсіч. Відчуття безпорадності призводить до фантазій про помсту або агресію.

Мстиві думки можуть виникати як спроба захистити себе від підірваної впевненості та самооцінки, заспокоїти почуття розчарування, приниження та образи, зрівнявши рахунок між стражданнями жертви та діями кривдника, і запропонувати механізм для відновлення влади та стабільності.

Думки про помсту особливо вірогідні в осіб, які зазнали віктимізації та травми від інших. Вони більш вірогідні в осіб з діагнозом ПТСР.

Чого люди навчаються на курсах з управління гнівом?

Індивідуальні або групові заняття, передбачають навчання розумінню власних емоцій та розвиток навичок, щоб впоратися з ним. Цей процес включає в себе визначення причин та тригерів, стратегії запобігання та пом’якшення гніву, а також навички спілкування та вирішення проблем.

Управління гнівом — це не заперечення гніву людини. Це важлива захисна емоція. Але вона часто функціонує для захисту вразливого Его, що може бути пов’язано з почуттям провини, сорому і тривоги. Метод зменшення гніву полягає в тому, щоб зробити його непотрібним, підвищуючи самооцінку шляхом зміцнення особистих цінностей.

За матеріалами psychologytoday.com та verywellmind.com

Перевірено та адаптовано редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 4

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0191886914005820 []
  2. https://www.apa.org/topics/anger/recognize []
  3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3019061/ []
  4. http://dx.doi.org/10.1080/10926771.2019.1575303 []
  5. https://doi.org/10.3390%2Fijerph18189802 []

В категорії:

З тегом: