Передумови та ключові поняття теорії Піаже

Теорія Жана Піаже є загальновідомою концепцією у вивченні дитячого розумового розвитку. Вона припускає, що діти проходять через чотири різні фази навчання. Ця теорія — не просто про те, як діти збирають інформацію, це також глибоке занурення в суть інтелекту. Піаже виділив наступні стадії:

  1. Сенсомоторна стадія: від народження до 2 років
  2. Доопераційна стадія: від 2 до 7 років
  3. Конкретна операційна стадія: від 7 до 11 років
  4. Формальна операційна стадія: з 12 років і далі

За Піаже, діти є активними учнями, схожими на міні-вчених, які досліджують і розуміють світ через власний досвід. Вони проводять експерименти, спостерігають і вбирають інформацію. Взаємодіючи з навколишнім середовищем, діти постійно отримують нові знання, розширюють те, що вони вже знають, і модифікують свої попередні уявлення, щоб включити в них нову інформацію.

Історія теорії когнітивного розвитку Піаже

Жан Піаже, уродженець Швейцарії, який народився наприкінці 1800-х років, був надзвичайно здібним учнем, опублікувавши свою першу наукову роботу у віці 11 років. Його перше занурення в дитячу психологію почалося під час роботи під керівництвом Альфреда Біне та Теодора Сімона, які допомагали вдосконалювати відомий тест IQ.

Піаже проти Виготського

Концепції Піаже суттєво відрізняються від концепцій Льва Виготського, ще однієї ключової фігури в дослідженнях дитячого розвитку. Хоча Виготський визнавав важливість допитливості та активної участі в навчанні, він більше підкреслював соціальний і культурний вплив.

Піаже вважав, що внутрішні мотивації в першу чергу керують розвитком. На противагу цьому, Виготський стверджував, що зовнішні елементи, такі як культурні впливи та взаємодія з батьками, вихователями та однолітками, відіграють вирішальну роль у розвитку дитини.

Інтерес Піаже до когнітивного розвитку значною мірою був викликаний спостереженнями за його племінником і донькою. Ці спостереження зміцнили його теорію про те, що дитяче мислення фундаментально відрізняється від мислення дорослих.

До робіт Піаже дітей часто розглядали як маленьких дорослих, мало визнаючи особливу природу їхнього мислення. Піаже був одним з перших, хто стверджував, що процеси мислення дітей за своєю суттю відрізняються від процесів мислення дорослих.

Він припустив, що інтелект розвивається через певні стадії, підкреслюючи, що мислення старших дітей не тільки швидше, але й якісно та кількісно відрізняється від мислення молодших.

Зі своїх досліджень Піаже зробив висновок, що діти не менш розумні, ніж дорослі; вони просто мислять по-іншому. Альберт Ейнштейн високо оцінив відкриття Піаже, відзначивши простоту і геніальність його реалізації.

Теорія Піаже окреслює етапи когнітивного розвитку дітей, що охоплюють зміни як когнітивних процесів, так і здібностей. Згідно з Піаже, когнітивний розвиток спочатку обертається навколо фізичних дій і поступово переходить до перетворень у розумових операціях.

1. Сенсомоторна стадія когнітивного розвитку

На цій початковій стадії когнітивного розвитку немовлята та діти раннього віку вчаться, пізнаючи світ через свої органи чуття та взаємодіючи з ним. На початку цієї стадії досвід дитини формується завдяки базовим рефлексам, сенсорним навичкам і руховим реакціям.

Від народження до 2 років

Основні характеристики та етапи розвитку на цьому етапі включають

  • Розуміння світу через фізичні рухи та чуттєвий досвід.
  • Навчання через прості дії, такі як смоктання, хапання, роздивляння та слухання.
  • Розвиток концепції постійності об’єктів — розуміння того, що об’єкти все ще існують, навіть коли їх немає в полі зору.
  • Усвідомлення власної ідентичності, відмінної від людей та об’єктів, що їх оточують.
  • Усвідомлення того, що їхні дії впливають на навколишній світ.

Ця сенсомоторна стадія є часом значного зростання і відкриттів для дітей. Взаємодіючи з навколишнім середовищем, вони постійно відкривають для себе нові аспекти того, як функціонує світ.

Когнітивні досягнення в цей період відбуваються стрімко і передбачають значний розвиток. Діти не лише опановують фізичні навички, такі як повзання та ходьба, але й починають розуміти мову через взаємодію з іншими. Піаже розділив цю стадію на кілька підстадій, в останній частині яких розвивається раннє образне мислення.

Піаже підкреслював розвиток постійності об’єкта або константності об’єкта як найважливіше досягнення на цій стадії. Ця концепція полягає у визнанні того, що об’єкти існують незалежно і зберігаються навіть тоді, коли їх не сприймають.

Коли діти розуміють, що об’єкти є окремими й існують поза їхнім сприйняттям, вони починають асоціювати імена та слова з цими об’єктами, закладаючи основу для мовного та когнітивного розвитку.

2. Передопераційний етап когнітивного розвитку

Передопераційна стадія характеризується розвитком мовних навичок на основі фундаменту, закладеного на попередній сенсомоторній стадії.

від 2 до 7 років

Ключовими характеристиками та етапами розвитку на цьому етапі є

  • Початок символічного мислення, використання слів та образів для представлення об’єктів.
  • Схильність до егоцентризму, з труднощами бачити речі з точки зору інших.
  • Покращення в мові та мисленні, але переважно конкретний підхід до мислення.
  • Проблеми з логічними міркуваннями та розумінням точок зору інших.

На цій стадії діти беруть участь в уявних іграх, але часто відчувають труднощі з логічним мисленням і співпереживанням інших. Їм також важко зрозуміти поняття сталості.

Здатність дітей до творчої гри значно зростає на цій стадії, але їхнє мислення залишається досить буквальним і конкретним.

Прикладом такого конкретного мислення є експеримент з глиною. Якщо дослідник розділить шматок глини на дві рівні частини, а потім сформує одну з них у компактну кульку, а іншу — у плаский млинець, дитина на доопераційній стадії може вибрати млинець, сприймаючи його як більший, незважаючи на те, що обидва шматки однакові за розміром. Такий вибір відображає зосередженість дитини на видимих, безпосередніх аспектах об’єктів, а не на їхніх глибинних властивостях.

3. Конкретно-операційна стадія когнітивного розвитку

На цій стадії розвитку діти, все ще схильні до конкретного і буквального мислення, починають більш ефективно використовувати логіку. Егоцентричний погляд, що переважав на попередній стадії, починає зникати, оскільки діти стають більш вправними у врахуванні точок зору інших.

від 7 до 11 років

Ключові характеристики та трансформації розвитку на цьому етапі включають

  • Розвиток здатності логічно аналізувати конкретні події.
  • Розуміння концепції збереження, наприклад, усвідомлення того, що кількість рідини залишається однаковою незалежно від того, чи вона знаходиться в короткій широкій чашці, чи у високій вузькій склянці.
  • Більш логічні та організовані процеси мислення, але все ще зосереджені на конкретних поняттях.
  • Початок використання індуктивного мислення, що означає формулювання загальних висновків на основі конкретних прикладів.

Хоча логічне мислення значно покращується під час конкретної операційної стадії, воно часто залишається негнучким. Дітям на цьому етапі зазвичай важко зрозуміти абстрактні та гіпотетичні ідеї.

Крім того, на цій стадії діти стають менш егоцентричними й починають замислюватися над тим, що можуть думати та відчувати інші. Вони починають усвідомлювати, що їхні думки, почуття та погляди є особистими й не обов’язково поділяються всіма іншими. Це знаменує собою значний зсув у їхньому когнітивному розвитку, що дозволяє їм краще розуміти інших і співпереживати їм.

4. Формальна операційна стадія когнітивного розвитку

Завершальна стадія в теорії Піаже характеризується значним розвитком логіки, здатністю до дедуктивних міркувань і розумінням абстрактних понять. У цей період підлітки та молоді люди розвивають здатність передбачати кілька варіантів вирішення проблем і приймають більш науковий підхід до мислення про світ.

Вік від 12 років і старше

Ключові характеристики та розвиток на цьому етапі:

  • Початок абстрактного мислення та міркувань про гіпотетичні сценарії.
  • Посилення роздумів над моральними, філософськими, етичними, соціальними та політичними питаннями, що вимагають абстрактних і теоретичних міркувань.
  • Використання дедуктивної логіки, тобто відштовхування від загального принципу і застосування його до конкретних випадків.

Характерною рисою формально-операційного етапу є здатність до абстрактного мислення. Цей етап є важливим для появи здатності систематично планувати майбутнє і міркувати про гіпотетичні ситуації. Ці здібності відображають зрілий когнітивний процес, що дозволяє глибше розуміти та аналізувати складні концепції та сценарії.

Важливі концепції когнітивного розвитку

Погляд Піаже на інтелектуальний розвиток дітей був унікальний тим, що він не розглядав його як процес накопичення більшої кількості інформації з віком.

Замість цього Піаже припустив, що діти проходять якісну трансформацію свого мислення в міру того, як вони просуваються через чотири стадії. Він зауважив, що 7-річна дитина не просто знає більше, ніж у 2 роки; відбувається фундаментальна зміна в її розумінні та підході до світу.

Піаже виділив кілька ключових факторів, які впливають на навчання та розвиток дітей.

Схеми

Схема — це поняття, яке охоплює як розумові, так і фізичні дії, необхідні для розуміння і пізнання. Вона представляє категорії знань, які допомагають в інтерпретації та осмисленні світу.

У теорії Піаже схема — це не просто категорія знань, вона також охоплює процес набуття цих знань. Коли діти стикаються з новим досвідом, вони використовують цю інформацію, щоб модифікувати, розширити або переформулювати свої існуючі схеми.

Наприклад, розглянемо дитячу схему про собак. Якщо дитина бачила лише маленьких собак, вона може подумати, що всі собаки маленькі та пухнасті. Зустрівши велику собаку, дитина скоригує свою схему, щоб включити цю нову інформацію.

Асиміляція

Асиміляція — це процес інтеграції нової інформації в наші попередні схеми. Цей процес може бути дещо суб’єктивним, оскільки ми часто переробляємо новий досвід та інформацію відповідно до наших існуючих переконань. У попередньому прикладі ідентифікація собаки як “собаки” демонструє асиміляцію в існуючу схему дитини про собак.

Акомодація

Акомодація — це процес зміни існуючих схем або створення нових у відповідь на нову інформацію. Це ще один важливий аспект когнітивної адаптації.

Врівноваження

Проходячи етапи когнітивного розвитку, діти прагнуть збалансувати застосування наявних знань (асиміляцію) та модифікацію своєї поведінки відповідно до нової інформації (акомодацію).

Піаже називав цей акт балансування еквілібристикою. Ця концепція є ключовою для розуміння того, як діти переходять від однієї стадії мислення до іншої, постійно шукаючи стан когнітивної рівноваги.

Підсумок

Ключовим аспектом теорії Піаже є концепція про те, що розвиток знань та інтелекту є динамічним і активним процесом.

Сам Піаже виступав проти ідеї, що знання є лише пасивним відображенням реальності. Він підкреслював: “Я виступаю проти погляду на знання як на пасивну копію реальності. Я вважаю, що знати об’єкт означає діяти на нього, конструювати системи перетворень, які можна здійснити над цим об’єктом або з ним. Пізнавати реальність — це означає конструювати системи перетворень, які більш-менш адекватно відповідають реальності”

Його теорія когнітивного розвитку значно збагатила наше розуміння того, як діти розвиваються інтелектуально. Вона підкреслила, що діти не просто пасивні приймачі інформації. Вони радше схожі на маленьких дослідників, які постійно взаємодіють з навколишнім середовищем, проводять експерименти та активно будують своє розуміння світу. Ця перспектива змістила фокус з розгляду дітей як простих поглиначів інформації на визнання їх активними учасниками власного процесу навчання і розвитку.

Поширені питання та відповіді

Що таке теорія когнітивного розвитку Піаже?

Теорія когнітивного розвитку Піаже полягає в тому, що діти проходять через чотири стадії розвитку, на кожній з яких змінюється їхнє мислення та способи набуття знань.

Які чотири стадії когнітивного розвитку за Піаже?

Чотири стадії когнітивного розвитку за Піаже – це:
– Сенсомоторна стадія (від народження до 2 років)
– Предопераційна стадія (від 2 до 7 років)
– Конкретно-операційна стадія (від 7 до 11 років)
– Формально-операційна стадія (від 12 років і старше)

Чому теорія когнітивного розвитку Піаже важлива?

Теорія когнітивного розвитку Піаже важлива, оскільки вона допомагає зрозуміти, як діти навчаються та розвиваються на різних етапах їх життя, акцентуючи на активній ролі дітей у навчальному процесі.

Який висновок теорії когнітивного розвитку Піаже?

Висновок теорії когнітивного розвитку Піаже полягає в тому, що процес набуття знань дітьми є активним і змінюється якісно на різних етапах їх розвитку, а не просто накопичується кількісно.

Як називається теорія Піаже?

Теорія Піаже називається “Теорією когнітивного розвитку”.

Який внесок Ж. Піаже в психологічну науку?

Внесок Жана Піаже в психологічну науку полягає в розробці теорії когнітивного розвитку, яка детально описує, як діти вчаться та розвиваються на різних етапах свого життя, змінюючи своє мислення та підходи до навколишнього світу.

Авторка статті на verywellmind.com – Кендра Черрі, магістр психосоціальної реабілітації, викладач психології та автор книги “Все про психологію”. Медична рецензія — Девід Сусман, доктор філософії, ліцензований клінічний психолог.

Перевірено та адаптовано редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 1

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

В категорії:

З тегом: