Що говорити й робити — і чого не варто — коли підтримуєш тих, хто втратив близьких?

Життя постійно нагадує нам, що ніхто з нас не може його контролювати. Коли трапляється несподіване чи незбагненне, ми часто не знаємо, як висловити співчуття. Що ми можемо сказати чи зробити? Насправді багато. Але є ключові моменти, які слід враховувати.

Емоції слугують не лише для того, щоб відрізняти нас від соціопатів та штучного інтелекту. Емоції мотивують і організовують нас до дії, скорочуючи час нашої реакції в критичних ситуаціях. Те, що ви говорите, є вторинним стосовно того, де ви знаходитесь для того, хто потребує допомоги. Часто, коли хтось переживає кризу або втрату, друзі не знають, що робити чи говорити, тому вони взагалі нічого не говорять. З часом стає дедалі важче і незручно щось говорити. Зрештою, стосунки зникають під серпанком нерозуміння.

5 речей, яких слід уникати, висловлюючи співчуття

1. Раціоналізація або мінімізація втрати. Дослідження 2022 року показало, що найбільш розповсюдженими образливими були коментарі, які намагалися раціоналізувати смерть, або зауваження, які якимось чином мінімізували втрату. У той час як найбільш корисними були ті, що надавали родичам загиблих простір для скорботи.1

Наприклад, такі висловлювання не допомагають, а більше шкодять:

  • “Все стається з якоїсь причини” або “На все воля Божа”
  • “Вони тепер у кращому місці”
  • “Це було неминуче”
  • “Життя йде далі”
  • “Принаймні вони не страждали довго”
  • “Тепер у вас є ангел-охоронець”

2. Жаліти, а не проявляти емпатію. Життєво важливо бути емпатичним, а не жалісливим до людини, яка страждає від втрати. Висловлюйте свою скорботу з приводу втрати, пропонуючи щирі, емпатичні співчуття. Іншими словами, не потрібно активно жаліти людину яка перебуває в скорботі.

Приклад чого не варто казати:

  • “Мені дуже шкода тебе” замість “Я з тобою”
  • “О, це жахливо” без намагання висловити глибше розуміння емоцій людини

3. Використання кліше. Уникайте кліше на кшталт “принаймні, вони більше не страждають”, “вони прожили довге, повноцінне життя”, “я знаю, що ви відчуваєте”, “ви повинні бути сильними” або “їхній час прийшов”, оскільки такі фрази можуть бути болючими. Уникайте порівнянь горя або визначення того, як вони повинні діяти чи почуватися, або як довго має тривати їхня особиста скорбота. Горе — це суб’єктивна емоція для кожного з нас.

Інші приклади фраз, що можуть радше зашкодити ніж допомогти:

  • “Час лікує”
  • “Вони завжди будуть з тобою у твоїх спогадах”
  • “Ти сильніший, ніж думаєш”
  • “Треба рухатися далі”
  • “Все буде добре”
  • “Вони б захотіли, щоб ти був щасливий”

4. Не продовжувати підтримку. Вам не обов’язково бути фізично присутнім, щоб продовжити свою присутність. Надсилайте повідомлення, електронні листи або речі, які вони можуть оцінити, навіть якщо вони не в тому стані, щоб розмовляти. Надсилання випічки, солодощів або навіть піци може мати велике значення. Не очікуйте нічого у відповідь і не бійтеся, потурбувати людину, чи зайвий раз нагадати про її втрату. Це нормально, якщо отримаєте відповіді на ваші повідомлення, не думайте, що їм неважлива ваша підтримка. Звичайно, ваша увага не повинна бути навʼязливою, робіть все від щирого серця.

5. Вдавати, що для людей, які втратили близьких, нічого не змінилося. Незалежно від того, наскільки незручно ви себе почуваєте, ніколи цілеспрямовано не уникайте розмов про втрату або про людину, яка померла. Може здатися, що людині, яка пережила втрату, корисно уникати цієї теми, але підняття цієї теми має зцілювальний ефект, оскільки допомагає зберегти пам’ять про втрачену людину, допомагаючи при цьому пережити емоції, що виникли в результаті втрати.

5 речей, які варто зробити, висловлюючи співчуття

1. Визнайте їхню втрату і горе. Втішаючи людину, яка переживає втрату, дуже важливо визнати її горе, висловлюючи свої співчуття. Будьте чіткими й непохитними у своїй пропозиції присутності й готовності вислухати без осуду або будь-якого наміру “виправити” їхнє горе. Від горя немає ліків. Це не хвороба.

2. Напишіть листа зі співчуттями. “Я не знаю, що сказати, але я поруч із вами у цей важкий час”. Цей жест допомагає надати сенс незбагненному. Згідно з дослідженням 2020 року, лист зі співчуттями передає турботу та надає можливість для роздумів та втіхи.2 Він пропонує надію, дає людям відчуття того, що вони важливі. Щоправда, вам варто це робити, якщо ви справді близькі з людною що горює, чи були близькі з людиною, що пішла. В іншому випадку такий лист може виглядати не щиро і може навіть посилити симптоми депресії.3

3. Використовуйте корисні фрази. Наприклад такі фрази, як:

  • “Я тут, щоб вислухати й допомогти в будь-який спосіб”
  • “Я хотів би полегшити ваші страждання, але просто знайте, що я піклуюся про вас”
  • “Я думав про вас”
  • “Мій улюблений спогад про вашу кохану людину – це…”
  • “Можу я вас обійняти?”
  • “Можна я просто посиджу з вами?”

4. Пропонуйте соціальну підтримку. Шведське університетське дослідження 2022 року показало, що сім’я та друзі оцінюються як найважливіші джерела соціальної підтримки, тоді як соціальна підтримка з боку суспільних інституцій, таких як охорона здоров’я та школа, вважається менш важливою та недостатньою.4 Ваша підтримка може набувати різних форм, наприклад, приготування їжі, догляд за дітьми або виведення їх на активний відпочинок чи прогулянку.

5. Допоможіть знайти допомогу, якщо це необхідно. Здорове горе характеризується початковим шоком і заціпенінням, що призводить до смутку і депресії, які зрештою дозволяють мозку адаптуватися і відновитися. У той час як нездорове горе є інтенсивним, тривалим і включає в себе значні порушення в роботі, здоров’ї та функціонуванні. Якщо ви помітили, що ваша близька людина перебуває в такому стані, запропонуйте їй звернутися до лікаря або поговорити з психотерапевтом.

Не все горе однакове. Так само як і співчуття. Коли болить душа, дозвольте собі:

  • плакати
  • горювати
  • гніватися
  • ненавидіти
  • жаліти себе
  • сумувати
  • скаржитися
  • скиглити
  • просити про допомогу

Дайте собі час і дозвольте побути собі в цьому стані, щоб прожити ці почуття.

Добірка книг про прожиття горя та втрати

  • «Переживаючи горе. Історії життя, смерті та порятунку» Джулія Самюель
  • «Життя після втрати» Леон Мерлен
  • «Консультування та терапія горя. Посібник для фахівців у галузі психічного здоров’я» Ворден Вільям
  • «Терапія горя, заснована на прихильності. Керівництво для практикуючих фахівців» Філліс С. Космінськи, Джон Р. Джордан
  • «Пошук сенсу: Шоста стадія» Девід Кесслер
  • «Варіант B: протистояти труднощам, розвивати стійкість і знаходити радість» Шеріл Сендберг і Адам Грант
  • «Давай сподіватися на краще» Кароліна Сеттерваль
  • «Сльозовий суп: рецепт зцілення після втрати» Пет Швіберт і Чак Де Кляєн («Tear Soup: A Recipe for Healing After Loss» by Pat Schwiebert and Chuck DeKlyen)
  • «Поговоримо про втрату: Тобі боляче, і це нормально» Меган Девайн

За матеріалами psychologytoday.com

Перевірено та адаптовано редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 3

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. http://dx.doi.org/10.1080/15325024.2021.1994224 []
  2. https://www.researchgate.net/publication/344254678_When_Words_Matter_Most_Positive_Psychology_Perspectives_on_Condolence_Letters []
  3. https://doi.org/10.1007/s00134-016-4669-9 []
  4. https://www.researchgate.net/publication/342287839_Sources_of_social_support_and_its_importance_for_cancer-bereaved_spouses_and_their_minor_children_A_cross-sectional_study []

В категорії: