Ви коли-небудь задавали собі питання: “Чи я нормальний”? Багато нормальних людей сумнівається у своїй нормальності. Наприклад, людина постійно ловить себе на тому, що перевіряє двічі, чи добре зачинені та замкнені двері, і ця звичка змушує її замислитися, чи не страждає вона на обсесивно-компульсивний розлад. Або її прямолінійність часто робить її зарозумілою, що змушує деяких людей думати, що вона самозакохана.

Питання нормальності часто спадає людям на думку.

Що означає бути нормальним?

Справжнє питання полягає в тому, хто вирішує, що є нормальним, а що ні? На наше сприйняття нормальності сильно впливає культура, до якої ми належимо. Візьмемо, наприклад, японську культуру, де честь має першорядне значення. В Японії заподіяння шкоди своїй честі може вважатися законною причиною для самогубства. На відміну від Сполучених Штатів, де самогубство часто призводить до припущень про клінічну депресію.

Культура відіграє важливу роль у визначенні того, чи вважається певна поведінка ненормальною, чи наслідком психічного розладу. Навіть дивна поведінка, яка є більш прийнятною, може бути названа ексцентричною, а не ненормальною. Наприклад, художник, який використовує свою слину як засіб для малювання, може вважатися ексцентричним, але нормальним.

Ненормальна поведінка часто характеризується чотирма основними ознаками:

  • девіація
  • дистрес
  • дисфункція
  • небезпека.

Розглянемо кожну ознаку детальніше.

Девіація

Девіацію можна розглядати як будь-яке відхилення від того, що вважається нормальним у суспільстві чи культурі.

Наприклад, у західних культурах розмова із самим собою може розглядатися як тривожний знак. Натомість у східних культурах, які часто високо цінують містику, така поведінка може розглядатися як ознака духовної присутності, як дух, що вселився в медіума. Психологічно це може бути діагностовано як дисоціативний розлад особистості, але в деяких культурах таку людину можуть шанувати як успішного шамана.

Дистрес

Дистрес — це негативний стрес, який виникає, коли людина зіштовхується з перевантаженням або труднощами, які перевищують її можливості адаптації. Цей вид стресу може викликати тривогу, розлади настрою та фізичні проблеми.

Якщо хтось поводиться незвично, це не означає, що він ненормальний. Уявіть собі людину, яка самотужки об’їхала 100 країн на велосипеді. Хоча дехто може вважати це ненормальним, якщо це не спричиняє дистресу людині або іншим, це скоріше ексцентрично, ніж ненормально. Велосипедист-одинак може навіть пишатися своїм унікальним досягненням.

Дисфункція

Дисфункція — це порушення нормального функціонування частини організму або системи, що призводить до зниження їх ефективності та якості виконання функцій. Це може стосуватися фізичного здоров’я, наприклад, органів, м’язів, психічного стану, а також соціальної адаптації та поведінкових реакцій.

Дисфункція — це ще одна ознака ненормальності, що стосується поведінки, яка порушує повсякденне функціонування. Хоча горе — це природний процес, який з часом минає, клінічна депресія часто зберігається, що призводить до відходу від повсякденної діяльності та спілкування з друзями й родиною.

Небезпека

Ключовим показником відхилення від норми є ситуація, коли людина становить небезпеку для себе або оточуючих.

Однак не всі випадки відхилень пов’язані з таким ризиком, оскільки багато психологічних станів не призводять до самогубства або вбивства. Проте, будь-яка загроза заподіяння собі шкоди або шкоди іншим є серйозним тривожним сигналом.

Питання для роздумів: чи відноситься захоплення екстремальними видами спорту до діяльності, яка спрямована на завдання собі шкоди?

Розуміючи ці аспекти ненормальної поведінки, ми можемо краще спостерігати за собою та іншими, роблячи свій внесок у прагнення до “нормального життя”.

Поширені питання та відповіді

Як зрозуміти, що я нормальний?

Нормальність залежить від культурних і соціальних норм. Якщо ваша поведінка не заважає вашому повсякденному життю чи не шкодить іншим, це може бути ознакою нормальності.

Що таке ненормальна поведінка?

Ненормальна поведінка – це поведінка, яка сильно відрізняється від прийнятих у суспільстві норм, може завдавати шкоди собі або іншим, або суттєво впливає на здатність людини функціонувати в повсякденному житті.

Що робити, якщо моя поведінка здається мені чи оточуючим ненормальною?

Якщо ви чи оточуючі вважаєте вашу поведінку ненормальною, розгляньте можливість звернення до фахівця, такого як психотерапевт або психолог, для оцінки та, за потреби, отримання допомоги.

За матеріалами psychcentral.com

Перевірено та адаптовано редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 0 / 5. Кількість голосів: 0

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

В категорії: