Пасивна агресія: прихована, але потужна форма психологічного насильства.
Ситуації. Ви просите колегу допомогти з проєктом. Він погоджується, але «раптом забуває» про дедлайн. Або друг каже: «Ти сьогодні гарно виглядаєш, я тебе ледь упізнав». Можливо, вам знайома ситуація, коли батько чи партнер демонстративно ігнорує вас після якоїсь дрібної суперечки.
На перший погляд, подібна поведінка може здаватися дріб’язковою. Але якщо вона повторюється часто, це може свідчити про використання нарцисом пасивної агресії як способу маніпуляції та контролю.
Слово «нарцис» у цій статті не обов’язково означає клінічний діагноз «нарцисичний розлад особистості». Йдеться про людей з високим рівнем нарцисизму — риси, яка може проявлятися в різних формах. Психологи зазвичай розрізняють два основних типи нарцисів:
- Грандіозні нарциси — схильні до хизування, вважають себе особливими, потребують постійного захоплення та демонструють високий рівень самовпевненості (одразу на думку спадає один рудий нарцис, чи не так?).
- Уразливі нарциси — надчутливі до критики, мають низьку самооцінку, але водночас — сильну потребу у визнанні. Саме цей тип частіше вдається до пасивної агресії.
Незважаючи на різні зовнішні прояви, обидва типи можуть бути егоцентричними, мстивими і схильними до агресії. Однак уразливі нарциси частіше використовують непрямі форми тиску, зокрема пасивну агресію.
Детальніше про “нарцисів” читайте в статті Нарцисизм: симптоми та ознаки
Чому нарциси вдаються до пасивної агресії?
Одне з пояснень — прагнення до домінування та статусу. Наприклад, хтось намагається принизити колег, аби виглядати вигідніше перед керівництвом. Інша причина — надмірна вразливість. Навіть невинне виключення з робочої вечірки може сприйматися як напад, який запускає оборонну реакцію у формі маніпуляції.
Крім того, дослідження показують, що нарциси часто помилково вважають себе відкинутими, навіть коли це не відповідає дійсності. У відповідь вони використовують приховану агресію — як менш очевидну, але все ж таки болісну форму помсти.
Ознаки пасивної агресії
Пасивна агресія — це не просто емоційна холодність. Це систематичне застосування тактик, спрямованих на знецінення, приниження чи покарання іншої особи без прямого конфлікту. Ось кілька прикладів такої поведінки:
- Соціальне виключення: уникання зорового контакту, ігнорування повідомлень, блокування в соцмережах або демонстративне позбавлення уваги.
- Прихована ворожість: іронічні жарти, знецінюючі компліменти або коментарі, які перекладають вину на вас.
- Непряма критика: приниження через розповідь незручних історій, плітки за спиною.
- Саботаж: систематичне зволікання з виконанням обов’язків, які згодом перекладаються на вас.
Психологічні наслідки для жертви
Хоча окремі прояви пасивної агресії можуть здаватися незначними, регулярний вплив такої поведінки може серйозно нашкодити психічному здоров’ю.
Дослідження вказують, що повторюване соціальне виключення в робочому колективі призводить до емоційного вигорання та зниження загального добробуту1. Люди, які страждають від нарцисичного насильства, часто переживають тривожність, депресію, втрату самооцінки та схильність ставити чужі потреби вище за свої2.
Як себе захистити?
1. Встановіть чіткі межі
Дайте зрозуміти, що не будете терпіти таку поведінку. Наприклад:
«Я помітив/ла, що ти не відповідаєш. Я готовий/а поговорити, коли зможемо спілкуватися з повагою».
Конкретність і спокій допомагають уникнути ескалації та демонструють впевненість.
2. Емоційна відстороненість
Пасивна агресія часто спрямована на те, щоб викликати у вас реакцію. Один з ефективних методів протидії — техніка «сірої скелі» («grey rocking»). Суть її — робити себе «невразливим» для маніпулятора. У відповідь на сарказм чи провокації — лаконічне: «Добре», «Зрозуміло».
3. Піклуйтесь про себе
Фокусуйтесь на власних інтересах, захопленнях, спілкуванні з тими, хто вас підтримує. Це допомагає зберігати баланс і внутрішньо не приймати образливі закиди. Пам’ятайте: це не про вас, це про них.
4. Шукайте підтримку
Спілкуйтесь з друзями, родиною, або звертайтесь до психолога. У робочому середовищі — зверніться до HR, особливо якщо ситуація повторюється. Важливо вести записи: зберігайте листування, занотовуйте інциденти з датами та фактами.
Як в тому анекдоті: “я не злопамʼятний, зла не памʼятаю – доводиться записувати”.
Це допоможе зменшити ризик «газлайтингу» — ще однієї улюбленої тактики нарцисів, коли вас намагаються переконати, що проблема — у вас.
Не завжди є можливість дистанціюватися від нарциса — він може бути вашим партнером, колегою, другом чи родичем. Часто такі особи займають вищу позицію в ієрархії, наприклад, керівну посаду. У таких випадках ви можете почуватися безсилими або заляканими.
Саме тому особливо важливо:
- фіксувати всі взаємодії
- зберігати документи
- звертатися до HR або інших структур підтримки
- продовжувати дотримуватися чітких меж
Кожна ситуація унікальна, і не все можна змінити. Але реакції, самоусвідомлення і побудова підтримки — у вашій зоні впливу.
Пасивна агресія з боку нарциса — це виклик, який вимагає стратегії, емоційної стабільності та соціального ресурсу. Захищаючи свої межі, піклуючись про ментальне здоров’я і шукаючи підтримки, ви зберігаєте своє «я» навіть у токсичних взаємодіях.
