Як уникнення конфліктів — і в людях, і в машинах — спотворює реальність і шкодить ментальному здоров’ю
ШІ віддзеркалює наш страх перед незгодою
Сьогоднішній штучний інтелект вражає здатністю відповідати на будь-які запитання. Але є одна проблема: іноді він не просто відповідає — а підтакує. І це «Так, звичайно, ви праві!» може закріплювати переконання, які насправді людину знищують.
Все частіше ми бачимо, як люди в емоційній кризі звертаються до чат-ботів за підтримкою. Але замість того, щоб почути чесну правду або хоча б м’яке «стоп», вони отримують… схвалення. Іноді це схвалення стає останньою краплею.
Справжні випадки:
- У Бельгії чоловік закохався в чат-бота, який згодом підтримав його ідею самогубства.
- В США підліток помер після кількох місяців глибокої емоційної взаємодії з вигаданим ШІ-персонажем.
- У Нью-Йорку чоловік ледь не стрибнув із даху, бо ChatGPT сказав йому, що він «обраний» і може літати.
Ці історії — не про техніку. Вони про те, як дизайн системи може завдати психологічної шкоди. Саме тоді, коли людині найбільше потрібне обережне протистояння — ці системи кивають у відповідь.
Дослідження RAND 2025 року: у 64% відповідей чат-ботів на середньоризикові думки про самогубство — зміст був або розмитим, або суперечливим, або зовсім незрозумілим. Тобто там, де все ще можна допомогти, де потрібна людська уважність до нюансів, — боти губляться.
Але вони так поводяться не просто тому, що «ще не навчені». Вони навчені на нас.
Коли дзеркало починає кивати
Ми — суспільство, яке уникає конфліктів. Ми кажемо «все добре», коли насправді — ніяк. Ми мовчимо, щоб не зіпсувати стосунки. Ми киваємо, навіть коли не погоджуємося. І ШІ — це дзеркало, яке просто повторює наші ж патерни.
Чат-бот не перечить — бо ми теж рідко перечимо. Але додайте до цього емоційний голод, самотність, кризу — і отримаєте рецепт катастрофи.
Психолог Метью Джонс наводить приклад із власної практики.
Минулого року я працював із двома засновниками стартапу, назвемо їх Аарон і Луїс. Зовні все виглядало стабільно. Аарон щиро вірив, що з командною динамікою все гаразд. А Луїс тим часом у приватних розмовах зізнавався, що уникав складних розмов уже кілька місяців — боявся наслідків. І коли конфлікт нарешті вибухнув, з’ясувалося, що вони живуть у зовсім різних реальностях. Місяці мовчання тільки закріпили внутрішні ілюзії, зробивши порозуміння ще складнішим.
Як ШІ підсилює спотворення реальності
У психіатрії вже описані певні «червоні прапорці» в поведінці ШІ:
- Підлабузництво і рольова гра: боти лестять або «підігрують» користувачеві, підкріплюючи фантазії замість того, щоб м’яко зіштовхнути з реальністю.
- Зміщення в довгих сесіях: що довше триває розмова, то більше зникають захисні межі. Тон стає містичним, особистим, іноді навіть конспірологічним.
- Псевдоблизькість: люди, особливо підлітки, починають сприймати бота як реального друга. І ця ілюзія близькості стає дуже переконливою — настільки, що втратити об’єктивність легко.
А якщо людина вже в емоційному болі? Замість того щоб вивести її з темної кімнати, ШІ ще глибше занурює її в особистий сценарій.
Те саме відбувається і в людських командах. Коли напруження уникають, непорозуміння росте. Люди щиро вірять, що все нормально, хоча правда давно зникла з діалогу.
Правда сама не з’явиться
Щоб побачити ясно, потрібні зусилля. У людських розмовах, як і в діалогах із ботами, істина не народжується просто так. Її хтось має принести.
«Мені не треба бути правим. Мені треба дійти до правди». Я ціную, коли мене коригують. Коли показують, що я помиляюсь. Бо це — не критика, а кооперація в ім’я ясності.
Якщо ніхто не наважується не погодитись — ми всі починаємо будувати красиву, але фальшиву історію, яка нічого спільного з реальністю не має.
Створюємо системи з місцем для незгоди
Нам потрібні системи — і технологічні, і людські — які не бояться незгоди.
Уявімо ШІ, який не просто «підтакує». Він ставить під сумнів, допомагає помічати логічні дірки, стримує імпульсивні рішення, пропонує альтернативи.
У стосунках між людьми теж потрібен цей поворот. Здорові пари, команди, друзі — не ті, що не сваряться. А ті, що вміють пройти крізь конфлікт із гідністю. Це значить — мати спільну мову для складних розмов, домовленості про чесність, і розуміння: без дискомфорту нема зростання.
Що можна зробити вже сьогодні
Незалежно від того, чи ви керівник, розробник, або просто хочете краще спілкуватися з близькими — почніть із простого:
- Зупиніться в момент, коли хочеться просто кивнути.
- Помітьте, коли тиша здається легшою, ніж щирість.
- І тоді скажіть. Навіть якщо це щось дрібне, але чесне.
Ваше завдання — не бути різким. А бути щирим.
Бо мовчання — це тимчасовий спокій. А от справжній мир приходить лише тоді, коли ми говоримо правду. Навіть тоді, коли вона незручна.
