Коротко: нове дослідження у Великій Британії підкреслює гостру потребу у становленні систем громадської підтримки підлітків для покращення їхнього психічного добробуту. Дослідження, що використовує дані понад 8 800 учнів 11 класу, демонструє, що позитивний досвід дитинства значно зменшує симптоми депресії та тривоги й підвищує задоволеність життям.
І навпаки, більша кількість негативного досвіду в дитинстві тісно корелює з поганими наслідками для психічного здоров’я. Дослідники виступають за превентивні та системні зміни, спрямовані на створення середовища, яке сприятиме позитивному дитячому досвіду та пом’якшуватиме негативний.
Основні моменти:
- Вплив дитячого досвіду. Позитивний досвід пов’язаний з кращим психічним здоров’ям і задоволеністю життям, тоді як негативний досвід підвищує ризик депресії, тривожності та інших серйозних проблем зі здоров’ям.
- Потреба в проактивній підтримці. Дослідження підкреслює важливість переходу від реактивної до проактивної підтримки, наголошуючи на ранньому втручанні для покращення довгострокових результатів психічного здоров’я.
Детальніше про це
У новому дослідженні під керівництвом Хасіни Самджі1, професорки факультету наук про здоров’я, вивчалася роль модифікованих факторів на рівні громади та суспільства у психічному здоров’ї та добробуті молоді.
Дослідження ґрунтується на опитуванні понад 8 800 учнів 11 класу шкіл Британської Колумбії. Дані збиралися з січня по березень 2022 року під час чергової хвилі пандемії, коли було зареєстровано найбільшу кількість щоденних випадків COVID-19.
Учнів попросили зазначити кількість позитивного та негативного досвіду (до 18 років), ступінь депресії та тривожних симптомів, а також оцінити свій психічний добробут та задоволеність життям.
За даними Самджі, більш позитивний досвід дитинства був пов’язаний з нижчим рівнем депресії та тривожності, а також кращим задоволенням життям і психічним здоров’ям.
Дорослі з чотирма або більше несприятливими подіями в дитинстві в чотири рази частіше відчувають депресію і низьку задоволеність життям, в три рази частіше відчувають тривожність і в 30 разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, ніж люди, які не мали негативного досвіду в дитинстві.
“Ми не можемо запобігти негараздам для всіх молодих людей, – каже Самджі.
“Ми знаємо, що негаразди призводять до багатьох несприятливих наслідків у багатьох сферах, будь то інфекційні захворювання, вживання психоактивних речовин, ожиріння або серцеві захворювання. Коли ви подивитеся на людей, які зазнали чотирьох або більше несприятливих подій у дитинстві, порівняно з тими, хто мав менше або нульовий негативний досвід – вони піддаються більшому ризику майже всіх несприятливих наслідків для здоров’я”
Важливо, що позитивний досвід дитинства асоціюється з кращим психічним здоров’ям і добробутом навіть у тих молодих людей, які мали несприятливий досвід у дитинстві.
Позитивний досвід дитинства включає в себе:
- підтримку друзів
- відчуття того, що сім’я підтримує їх у важкі часи
- відчуття приналежності до своєї громади
- а також безпеку та захист з боку дорослих у своєму домі.
Несприятливий досвід дитинства включає:
- словесне, фізичне та сексуальне насильство
- емоційну та фізичну занедбаність
- домашнє насильство
- психічні захворювання вихователів
- ув’язнення
- вживання психоактивних речовин
- та розлучення.
Додаткові несприятливі фактори також спостерігаються:
- на рівні суспільства (відсутність продовольчої безпеки, безпритульність)
- на рівні громади (відчуття небезпеки в школі або в громаді)
- і на рівні сім’ї (розставання з батьками або розлучення батьків).
“Як система охорони здоров’я, ми часто активно реагуємо на виникнення проблеми” — каже Самджі.
“Молоді люди кажуть нам, що ми чекаємо, поки вони потраплять у халепу, перш ніж надати їм необхідну підтримку. Мені дуже хотілося піти далі й подумати про те, яку підтримку на індивідуальному рівні, а також структурну і системну підтримку ми можемо надати, щоб недопустити цих проблем!”
Психічні захворювання, пояснює Самджі, не розподіляються випадковим чином серед населення, а слідують за соціально-економічним градієнтом. Тому дослідження рекомендує системні зміни для надання додаткової підтримки сім’ям з боку інституцій (правосуддя, охорона здоров’я, школи), щоб збільшити позитивний досвід дитинства і зменшити його негативний вплив.
“Ми повинні змінити парадигму — каже Самджі. “Коли люди думають про психічне здоров’я, вони думають лише про психічні захворювання, але психічне здоров’я — це набагато більше.
“Так само, як і з фізичним здоров’ям, існує аспект хвороби, але ми знаємо, що можемо зробити більше для підтримки нашого фізичного здоров’я, щоб недопустити виникнення хвороби. Наприклад, ми можемо займатися спортом і правильно харчуватися.
Так само і з психічним здоров’ям. Психічна хвороба — це не вирок. Її можна відтермінувати, а в деяких випадках — запобігти. Існує, звичайно, генетичний компонент, як і у випадку з фізичними захворюваннями, але його вплив можна суттєво знизити.
За матеріалами neurosciencenews.com