Як будівлі впливають на наш мозок

Сучасні дослідження у сфері нейроархітектури показують, що дизайн будівель має серйозні наслідки для здоров’я людини. Чи відчували ви коли-небудь простір, який викликав у вас стрес або дискомфорт? Наприклад, переповнений торгівельний центр з неоновими вивісками, строкатими стінами й гучними звуками, або ж слабо освітлене робоче місце з бетонними поверхнями і низькими стелями.

Тепер порівняйте це з місцем, де ви почувалися спокійно та комфортно. Можливо, це була затишна кухня вашого друга, де сонячне світло пробивалося крізь вікна, зігріваючи шкіру, кімнату наповнював аромат свіжозавареної кави, а на підвіконні зацвіли перші кімнатні рослини. Або ж це було улюблене місце в бібліотеці — комфортне крісло в тихому кутку, високі стелі, багато природного світла і вид на внутрішній сад.

Більшість із нас відчували вплив різних архітектурних середовищ, але те, що це означає для нашого здоров’я і добробуту, ще не отримало достатньої уваги в дослідженнях. Як офіси, будинки, лікарні, школи, райони та інші простори, в яких ми живемо щодня, впливають на наше здоров’я? Традиційно наше розуміння того, як архітектурний дизайн впливає на людське тіло, зосереджувалося на передачі інфекційних захворювань, таких як віруси.

Наприклад, післявоєнна перебудова житлових будинків у Великобританії була спрямована на усунення проблем перенаселення, вогкості та поганої вентиляції, які пов’язані з підвищеним рівнем інфекційних захворювань, таких як туберкульоз. Однак, вплив середовища, в якому ми живемо, може бути значно ширшим, ніж це.

Тут на сцену виходить нова галузь — нейроархітектура. Це міждисциплінарний напрямок, що досліджує, як побудоване середовище впливає на роботу мозку людини, поведінку, когнітивні функції та психологію.

Початкові дослідження показують, що архітектурний дизайн не лише впливає на інфекційні захворювання, а й може прямо впливати на рівень стресу в організмі, що своєю чергою може підвищувати ризик так званих неінфекційних захворювань (часто їх називають «захворюваннями способу життя»), таких як нейродегенеративні та психічні розлади, включно з хворобою Альцгеймера, хворобою Паркінсона, депресією та тривожними розладами.

Більш глибоке розуміння того, як побудоване середовище впливає на наше здоров’я, може революційно змінити архітектурний дизайн і міське планування. Уявіть можливість створювати простори, які не просто не завдають шкоди, а навпаки, сприяють загальному добробуту. У багатьох відношеннях цей новий напрямок підтверджує те, що багато хто з нас давно інтуїтивно відчував: архітектура — це не просто фон нашого життя, а важливий елемент, що визначає, як ми живемо і процвітаємо.

Швидка урбанізація та необхідність нових досліджень

Швидка урбанізація надає цьому дослідженню особливої актуальності. ООН оцінює¹, що до 2050 року дві третини світового населення житиме в містах. У розвинених країнах люди вже зараз більшу частину часу проводять у приміщеннях. Деякі вразливі групи населення в Європі, такі як літні люди, немовлята, малі діти та люди з ослабленою імунною системою, майже весь свій час проводять у приміщеннях. І через екстремальні та все більш непередбачувані погодні умови, викликані зміною клімату, ці цифри, ймовірно, будуть зростати.

Водночас дослідження в галузі нейроархітектури виявляють² вплив навіть незначних змін в архітектурному та міському дизайні. Наприклад, приміщення з нижчими стелями та меншими вікнами можуть підвищувати стресові реакції в організмі. Той самий перероблений лофт із високими стелями, великими вікнами, великою кількістю природного світла та дерев’яними підлогами з журналу про нерухомість насправді може бути середовищем, яке допомагає знизити рівень стресу у вашому тілі.

Так само деякі візуальні елементи в архітектурі, такі як фасади зі смугами, акустичні панелі та візерунчасті килими, можуть викликати візуальний дискомфорт³, а в екстремальних випадках — навіть призводити до мігрені та судом у вразливих людей⁴.

Наприклад, багато готелів і кінотеатрів використовують килими з складними, висококонтрастними візерунками в своїх коридорах і лобі, щоб приховати плями та зношеність, а в таких закладах, як казино, це робиться навмисно, щоб викликати дезорієнтацію та впливати на прийняття рішень. Окрім того, використання панелей з ламелей стало все більш поширеним у сучасній архітектурі. Однак ці структури, часто розташовані в повторюваних висококонтрастних візерунках, можуть перевантажувати зір.

З іншого боку, візуально монотонні середовища також можуть негативно впливати на людей. Такі простори характеризуються мінімальною різноманітністю у розташуванні вікон і дверей, а також відсутністю специфічних рис або деталей — це функціональна естетика, яка часто зустрічається в сучасній архітектурі.

Це особливо характерно для нових житлових районів і торгових центрів. Такі середовища підвищують рівень стресу, оскільки вони не стимулюють наші почуття. На противагу цьому, середовища з різноманітними елементами дизайну та характерними рисами, наприклад, вуличний ландшафт із невеликими магазинами та ресторанами, як на Камден-Пасаж у Лондоні, забезпечують ментальну стимуляцію, яка знижує рівень стресу та сприяє добробуту.

Як архітектура може впливати на ваше здоров’я?

Розуміння повного впливу тривалого перебування в стресових архітектурних середовищах на здоров’я людини — це питання, яке ще потребує дослідження. Нові відкриття у галузі нейроімунології — науки, що вивчає взаємодію між імунною та нервовою системами, — показують, що один із найнебезпечніших наслідків хронічного стресу — це запалення мозку. Нейрозапалення відіграє важливу роль у розвитку кількох нейродегенеративних і психічних розладів, таких як депресія⁵, хвороба Альцгеймера⁶ та шизофренія⁷. Більше того, нейрозапальні стани частіше зустрічаються в урбанізованих районах⁸, ймовірно, через такі фактори, як забруднення, знижена соціальна згуртованість та підвищений рівень стресу, пов’язаний із міським життям. Однак зв’язок між архітектурою та стресом, а також між стресом і нейрозапаленням, ставить важливе питання: чи може погана архітектура сприяти розвитку нейродегенеративних і психічних розладів?

Ви можете подумати, що перебування в стресових архітектурних середовищах не є такою вже великою проблемою. Однак варто взяти до уваги, що дослідження показали⁹¹⁰: певні архітектурні риси, такі як розмір кімнат, форми стін і розташування вікон, можуть викликати стрес, навіть якщо ми цього не усвідомлюємо. Більше того, ми часто проводимо багато часу в місцях зі стресовими факторами — в офісах, будинках і школах — і це постійне перебування в таких умовах може поступово впливати на наше ментальне та нейрофізіологічне здоров’я.

Дослідження впливу архітектури на нейрозапалення

Щоб дослідити це питання, команда з Кембриджського університету вивчає вплив архітектури на нейрозапалення. Нещодавно науковці провели пілотне дослідження¹¹, щоб перевірити, як будівлі з різними архітектурними характеристиками впливають на показники запалення мозку, пов’язані зі стресом. Зокрема, вивчався біофільний дизайн — інтеграція природних елементів у архітектуру, таких як рослини та природне світло.

Учасники дивилися на зображення двох різних висотних будівель: протягом дев’яти хвилин кожне зображення. Перша будівля — це проєкт у Монреалі, Канада, що демонструє середній рівень біофілії з його фракталізованими візерунками (візерунки, які повторюються на різних масштабах, як у природі), органічними будівельними матеріалами, такими як деревина, візуально складним і цікавим дизайном та озелененням на балконах та в інших місцях. Друга будівля, побудована у 2011 році в Гаазі, Нідерланди, була менш біофільною, оскільки їй бракувало фракталізованих візерунків, рослинності та органічних будівельних матеріалів, хоча вона була схожою за висотою, кольором і рівнем деталей дизайну.

Нейрозапалення та природні елементи

Під час того, як учасники розглядали ці два типи будівель, дослідники вимірювали їхню електричну активність мозку за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ) — неінвазивного методу, що включає носіння шапки з електродами. Було використано інноваційну техніку для визначення ознак гострого запалення мозку, порівнюючи активність мозку учасників із історичними даними, що показують зв’язок між маркерами запалення в крові та записами ЕЕГ.

Дослідники виявили, що учасники демонстрували нижчий рівень запалення мозку при перегляді будівлі з вищим рівнем біофілії. Це надає попередні докази того, що інтеграція більшої кількості біофільних або природних елементів у архітектурні проєкти може допомогти зменшити запалення мозку, а також розширює наше розуміння їхніх стресознижуючих переваг.

Це має сенс з еволюційної точки зору: люди еволюціонували в природних умовах, тому нас приваблюють природні середовища, в яких жили наші предки, і ми є здоровішими та менш стресованими в них.

Якщо подальші дослідження підтвердять ці результати, це свідчить про те, що збільшення кількості природного світла, інтеграція зелених зон і проєктування просторів, що сприяють соціальній взаємодії, можуть допомогти зменшити негативні наслідки урбанізації для неврологічного здоров’я.

Що це може означати для повсякденних просторів?

Подумайте про школи — хоча легко розпізнати такі явні ризики, як переповненість, вологість, погано вентильовані класи або небезпечні матеріали, такі як азбест, ми часто ігноруємо менш помітні наслідки для нейрофізіологічного здоров’я.

Наприклад, як візуальний стрес через погане природне освітлення та мерехтіння люмінесцентних ламп впливає на учнів, особливо тих, хто має нейровідмінності або РДУГ? Якими можуть бути довготривалі наслідки для учнів, які навчаються в класах із низькими стелями, недостатнім природним світлом і відсутністю біофільних елементів?

Це ключові питання, які ще залишаються без відповіді, але є надзвичайно важливими для забезпечення здоров’я, добробуту та найкращих довгострокових навчальних результатів наших дітей. Схожі проблеми виникають у лікарнях, робочих місцях та багатьох інших просторах.

Поява досліджень, що пов’язують архітектурний дизайн із неврологічним та психічним здоров’ям, знаменує собою значний зсув у нашому розумінні громадського здоров’я. Ми проєктуємо наш світ, і цей світ, своєю чергою, формує нас. Побудовані середовища, з якими ми щодня взаємодіємо, — це не пасивні елементи, а активні чинники, які можуть або гальмувати, або, з розумним підходом, покращувати наш стан і загальний добробут.

За матеріалами psyche.co

Перевірено редакцією Психологер

1. https://www.un.org/development/desa/en/news/population/2018-revision-of-world-urbanization-prospects.html [↩]
2. https://www.mdpi.com/1660-4601/20/9/5637 [↩]
3. https://visualstress.info/2016-238.pdf [↩]
4. https://arrow.tudublin.ie/sdar/vol6/iss1/5/ [↩]
5. https://www.frontiersin.org/journals/neuroscience/articles/10.3389/fnins.2019.00384/full [↩]
6. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1552526016301856 [↩]
7. https://www.frontiersin.org/journals/psychiatry/articles/10.3389/fpsyt.2024.1356975/full [↩]
8. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4774049/ [↩]
9. https://www.mdpi.com/1660-4601/18/8/4305 [↩]
10. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0272494422000470?via%3Dihub [↩]
11. https://www.mdpi.com/2075-5309/14/5/1292 [↩]