Цього місця немає на жодній мапі. Воно не має офіційного входу, не позначено на туристичних сайтах і, ймовірно, не існує в реальності. Проте щодня тисячі людей добровільно занурюються в його атмосферу — через відео, ігри, форуми й соціальні мережі. Це Бекруми (Backrooms), один із найвідоміших інтернет-хорор-феноменів останніх років.1.
Що таке Бекруми
Усе почалося 2019 року, коли анонімний користувач форуму 4chan опублікував фотографію порожнього жовтого приміщення з флуоресцентним освітленням. Інший учасник додав коротку історію: людина може випадково «випасти» з реальності (термін, запозичений з відеоігор) і опинитися в безкінечному лабіринті однакових кімнат без виходу2.
Ця проста ідея швидко перетворилася на колективний проєкт. Інтернет-користувачі почали додавати нові «рівні», істот, правила виживання, мапи та «знахідки» — нібито справжні записи людей, які заблукали всередині. Сьогодні спільнота на Reddit налічує понад 342 000 учасників, а відео з тегом #backrooms на TikTok — понад пів мільйона публікацій3.
Чому люди туди «подорожують»
Дослідники з Ланкастерського університету, які тривалий час спостерігали за активністю спільноти, пропонують розглядати Бекруми як форму «пара-террестріального темного туризму». На відміну від звичайного темного туризму, який передбачає відвідування реальних місць, пов’язаних із трагедією чи страхом, Бекруми існують лише в уяві та цифровому просторі.
Людей приваблює не сама небезпека, а поєднання кількох чинників: відчуття таємниці, можливість досліджувати щось невідоме, ностальгія за знайомими, але покинутими місцями, а також активна участь у творенні світу. Користувачі не споживають готову історію — вони самі її дописують, малюють мапи, додають нові рівні та правила. Це явище дослідники називають «онлайн-легендотриппінгом»: учасники одночасно є творцями й відвідувачами вигаданого простору.
Знайоме стає моторошним
Чому саме жовті офісні коридори, старі килими та дешеві освітлювачі викликають таку сильну реакцію? Психологічний ефект Бекрумів значною мірою спирається на концепцію лімінальних просторів — місць, які люди звикли сприймати як перехідні: вестибулі, коридори, торговельні центри в неробочий час. Коли такі місця показують повністю порожніми, вони втрачають свою звичну функцію й викликають відчуття «неправильності». Це породжує тривогу, але водночас і цікавість.
Ностальгія тут відіграє не менш важливу роль. Багато інтер’єрів Бекрумів нагадують про дитинство: старі школи, закинуті готелі, приміщення, які людина могла бачити, але ніколи не усвідомлювала. Це знайоме, але «зіпсоване» — відсутність людей робить простір чужим і загрозливим. Поєднання впізнаваності й тривоги створює емоційне напруження, яке повторно притягує відвідувачів.
Популярність
Історія Бекрумів вийшла далеко за межі інтернету. У 2026 році студія A24 випустила повнометражний фільм «Backrooms», який зняв Кейн Парсонс (Kane Parsons) — автор найпопулярнішої серії відео про Бекруми на YouTube. Стрічка переносить знайому концепцію нескінченних «лімінальних» просторів на великий екран і розповідає про загадковий портал, що веде до моторошного лабіринту поза межами звичної реальності. Екранізація стала ще одним підтвердженням того, що інтернет-легенда перетворилася на повноцінний культурний феномен, здатний конкурувати з традиційними голлівудськими хорорами.
