Брендоманія або “одержимість брендами” – це поведінка споживача, що характеризується надмірною прихильністю до брендової продукції. Це явище полягає в тому, що люди розвивають сильний емоційний зв’язок з конкретними брендами, що призводить до того, що вони постійно обирають брендові товари замість небрендових альтернатив, часто незалежно від різниці в ціні чи якості. Привабливість бренду стає основним мотивом для прийняття рішення про покупку, затьмарюючи інші раціональні міркування. ((https://fastercapital.com/content/Branding–Brand-Mania–How-Consumerism-Drives-Our-Obsession-with-Labels.html))

Термін “брендоманія” не є офіційним психологічним діагнозом. Це скоріше описовий термін, який використовується для характеристики поведінки споживачів, коли люди виявляють надмірне захоплення брендами або торговими марками. Не існує визнаного психологічного чи психіатричного діагнозу, відомого як “брендоманія”.

З психологічної точки зору, брендоманія включає в себе складні психологічні процеси. Бренди часто задовольняють приховані емоційні потреби та бажання, такі як потреба у визнанні, престижі чи самоповазі. Вони також можуть давати відчуття ідентичності або спільноти, що робить їх глибоко вкоріненими в самосвідомість людини та її соціальну взаємодію.

Причини брендоманії

  1. Соціальний вплив і прагнення. Люди за своєю природою є соціальними істотами, на яких значною мірою впливають норми та очікування їхніх спільнот. Бренди часто слугують інструментом соціального позиціонування, коли володіння певним брендом підвищує статус у групі чи суспільстві загалом. Це особливо помітно на прикладі брендів розкоші, які шукають не лише за їхню якість, але й за їхню ексклюзивність та символічну репрезентацію успіху.
  2. Реклама та соцмережі. У нашому перенасиченому медіа світі бренди досягають споживачів через безперервний потік багатоканальної реклами. Ці повідомлення створюються з використанням витончених психологічних прийомів для створення емоційного зв’язку зі споживачами, завдяки чому певні бренди здаються незамінними для певного стилю життя чи ідентичності.
  3. Культурні цінності. Культурні впливи відіграють значну роль у формуванні нашого ставлення до брендів. У споживацьких суспільствах, де матеріальний успіх часто дорівнює особистому успіху, бренди стають ключовими символами досягнень. Таке культурне тло робить привабливість брендів ще потужнішою, оскільки вони сприймаються як важливі інструменти для орієнтування в соціальних ієрархіях.
  4. Економічні наслідки. Економічні фактори також диктують припливи й відпливи брендоманії. Під час економічних бумів споживачі більш схильні потурати брендам як віддзеркаленню свого процвітання. Парадоксально, але під час економічних спадів споживачі можуть ще більше чіплятися за бренди, яким довіряють, як за безпечну ставку проти невизначеності менш відомих альтернатив. ((https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.08.640))

Опитування Американського центру досліджень добробуту показало, що заможні американці, які можуть дозволити собі розкішні бренди, такі як Hermes, Chanel та Louis Vuitton, часто вважають ці бренди переоціненими й не надто вражені ними. Попри високу популярність деяких розкішних брендів серед заможних людей, значна частина з них — майже 44% у випадку з Louis Vuitton – вважають, що вони більше орієнтовані на шукачів статусу, аніж на споживачів, які цінують якість.

Опитування, в якому взяли участь 10% найбагатших домогосподарств США, свідчить про те, що бренди розкоші не приваблюють більшість заможних споживачів, які самі стали мільйонерами й не знайомі з продукцією високого класу з дитинства. Для залучення цієї аудиторії розкішним брендам доводиться впроваджувати більш інформативні та якісні рекламні стратегії, наголошуючи на майстерності, цінності та зручності своєї продукції, а не лише на її статусі.1

Психологічні проблеми, що сприяють брендоманії

Брендоманія також може бути наслідком глибших психологічних проблем, які впливають на особисту поведінку та вибір:

  1. Низька самооцінка. Люди з низькою самооцінкою можуть використовувати брендові продукти як засіб для підвищення самооцінки та соціального визнання. Бренди слугують зовнішнім джерелом ідентифікації та престижності в тих спільнотах, де бренди розглядаються як особиста цінність.
  2. Матеріалізм. Ті, хто сповідує матеріалістичні цінності, бачать у власності головний шлях до щастя та соціального визнання. Такий світогляд робить бренди особливо привабливими, оскільки вони часто асоціюються з найкращим, що може запропонувати життя.
  3. Потреба в унікальності. Прагнучи виділитися, деякі споживачі звертаються до брендів як до засобу вираження своєї індивідуальності. Це проявляється у пошуку рідкісних, унікальних або розкішних брендів, які не мають широкого розповсюдження, що дозволяє людям створити чітку особисту та соціальну ідентичність. ((http://dx.doi.org/10.1108/13612021211265791))

Як подолати брендоманію?

Саморефлексія та усвідомлення

Шлях до подолання брендоманії починається з самоаналізу. Люди повинні дослідити причини, що стоять за їхніми уподобаннями щодо брендів. Чи зумовлений цей вибір особистими уподобаннями або впливом однолітків? Вони шукають бренди за якістю чи за статусом, який вони надають? Зрозумівши всі “чому”, що стоять за їхнім вибором, люди можуть почати відокремлювати свою самооцінку від брендових речей.

  • Ведення щоденника. Регулярний запис думок про покупки може допомогти людям виявити патерни своєї поведінки, пов’язані з емоційними потребами чи соціальним тиском.
  • Практики усвідомленості можуть допомогти людям краще розуміти свої імпульси, зменшуючи ймовірність здійснення покупок, заснованих на зовнішньому схваленні, а не на справжній потребі.

Розвиток самооцінки

Самооцінка ґрунтується на здібностях, досягненнях і стосунках людини, а не на зовнішніх благах. Розвиток сильнішого внутрішнього почуття власної гідності може зменшити потребу шукати підтвердження через бренди.

  • Розвивайте власні навички. Інвестування часу в розвиток особистих навичок або хобі може підвищити самооцінку, оскільки вони приносять задоволення і формують почуття компетентності.
  • Волонтерство. Участь у громадській роботі може змістити фокус уваги з себе на інших, надаючи ширший погляд на те, що є справжньою цінністю та успіхом.

Усвідомлене споживання

Стати свідомим споживачем означає приймати рішення про покупку обдумано і відповідно до своїх справжніх потреб і цінностей, а не імпульсивно чи під впливом реклами.

  • Аналіз потреб та бажань. Перш ніж зробити покупку, подумайте, чи є ця річ потребою або бажанням. Це допоможе зменшити непотрібні витрати на брендові речі.
  • Складання бюджету. Складання та дотримання бюджету також може стримувати надмірні витрати. Розподіл коштів на різні категорії витрат може допомогти розставити пріоритети між необхідними та дискреційними витратами.

Когнітивно-поведінкові методи

Когнітивно-поведінкова терапія може бути використана для того, щоб кинути виклик і змінити думки, які сприяють брендоманію.

  • Переосмислення переконань. Люди можуть працювати над тим, щоб виявити й спростувати переконання, що бренди необхідні для щастя або визнання.
  • Поведінкові експерименти. Тимчасовий перехід на небрендові товари або запровадження періоду “не купувати” певні брендові товари може допомогти людям відчути мінімальний вплив цих змін на їхнє щастя та соціальне становище.

Звернення за професійною допомогою

Якщо манія брендів суттєво впливає на ваше життя та рішення, може бути корисною консультація з психологом або психотерапевтом. Професійна допомога може надати стратегії та підтримку для вирішення глибших проблем, пов’язаних із самооцінкою та матеріалізмом.

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 0 / 5. Кількість голосів: 0

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://www.thestreet.com/personal-finance/most-of-our-richest-dont-care-about-brands-12128941 []

В категорії: