Дезінформація про психічне здоров’я — це як повільно діючий отруйний коктейль: її багато, але часто її просто ігнорують. Чому? Бо здається, що це не настільки серйозно, як, скажімо, антивакцинаторські рухи чи міфи про репродуктивне здоров’я. Але це помилка. Насправді неправдиві дані про психічне здоров’я можуть бути настільки ж шкідливими, бо вони впливають на найважливіше — вибір правильного лікування.
Ви, мабуть, чули такі міфи: “психічні розлади — це рідкість”, “люди з такими розладами агресивні”, або ще гірше — “це слабкість характеру” чи “лікування не працює”. Останнє твердження, до речі, є особливо небезпечним, бо відштовхує людей від терапії, яка могла б змінити їхнє життя.
Однак сучасні соціальні мережі додають до цього власну порцію “псевдоістин”. Особливо відзначається TikTok, де неправдиві твердження про психічне здоров’я поширюються, як лісова пожежа. Наприклад, у 2023 році дослідження, опубліковане в Journal of Medical Internet Research1, виявило, що TikTok переповнений заявами, які спотворюють сутність когнітивно-поведінкової терапії (КПТ). Там кажуть, що КПТ “не працює” для людей із травмами, аутизмом або РДУГ, хоча насправді це науково підтверджений метод терапії для цих груп. Ба більше, поширюють чутки, що КПТ шкодить. І тут цікаво: у цьому “інфо-балагані” однаково активні як самозвані експерти, так і звичайні користувачі.
Ще одна популярна тема в TikTok — антидепресанти. Там можна знайти відео, які лякають людей їх прийомом, водночас пропонуючи “альтернативу”: CBD-олію чи якісь інші “магічні” засоби. Виглядає ніби нешкідливо, правда? Але якщо людина вирішить кинути перевірене лікування і перейти на щось недоведене, ризики очевидні.
“Самодіагностика” та “само-роздіагностика” — новий тренд?
А тепер про справжній TikTok-феномен — відео, де люди, танцюючи під веселу музику, заявляють про “роздіагностування” своїх психічних розладів. Це ніби анти-діагностика: сьогодні вони вирішили, що більше не мають депресії чи тривожного розладу. І хоча дехто стверджує, що така відкритість допомагає зменшити стигму, наслідки очевидні: люди можуть перестати сприймати психічні захворювання як реальні стани, які потребують уваги.
Є й інший бік медалі: самодіагностика. Деякі пацієнти, побачивши відео в соцмережах, вирішують, що у них “точно є щось не те”. І тоді вони приходять до терапевта, впевнені, що їм потрібне саме те лікування, яке “порадив” ТікТок. Це ставить фахівців у незручне становище.
Що робити терапевтам?
Отже, як бути, якщо до вас приходить пацієнт, який сприйняв дезінформацію як істину? Ось кілька підходів:
- Ставте запитання. Наприклад: “Чому ви вважаєте, що CBD-олія лікує депресію?” Це допомагає уникнути конфронтації.
- Пояснюйте різницю в термінах. Наприклад, слово “травма” часто використовується неправильно, і це варто обговорити.
- Будьте емпатійними. З’ясуйте, які джерела інформації споживає пацієнт, і спробуйте пояснити їхню ненадійність.
Соціальні мережі зробили розмову про психічне здоров’я більш відкритою. Це добре. Але тепер важливо ще й захищати її від міфів та брехні. Щоб бути кращими “вартовими правди”, ми всі повинні розвивати критичне мислення та підтримувати поширення лише перевіреної інформації.
За матеріалами psychologytoday.com
