Що означає самоповага, чим вона відрізняється від самооцінки і чому самоповага важливіша за самооцінку?

Розуміння відповіді на це питання може глибоко вплинути на ваше відчуття спокою, навіть коли світ навколо вас хаотичний. Виховання самоповаги — це потужний спосіб покращити особистий добробут, особливо в непевні часи.

Чому самоповага має такий вплив? Тому що це внутрішнє відчуття цінності, яке ви розвиваєте для себе. На відміну від самооцінки, самоповага — це не те, що інші можуть дати або забрати у вас. Вона не ґрунтується на матеріальних благах, зовнішньому вигляді чи поверхневих досягненнях. Самоповага пов’язана з поведінкою — ми формуємо самоповагу, аналізуючи те, як ми ставилися до себе та інших у житті.

Самоповага має значні переваги над самооцінкою. Дослідження показують1, що люди знаходять розраду в самоповазі, навіть коли обставини не сприяють їм. Дослідження також припускають, що розвиток самоповаги сприяє тривалому щастю і внутрішньому спокою. Отже, давайте розглянемо, що таке самоповага і як ви можете її розвинути.

Визначення самоповаги

Самоповага — це позитивне, внутрішнє відчуття власної цінності як особистості. Воно виникає в результаті рефлексії над нашими вчинками та усвідомлення того, що ми живемо так, що можемо пишатися собою.

Це визначення може здатися дивним, адже самоповага не пов’язана з досягненнями, статусом чи будь-якими іншими кінцевими показниками. Натомість, це про нашу поведінку — як ми поводилися, ставилися до себе та інших. Наведемо невеличкий приклад.

Уявіть собі силует мандрівника, який тріумфально стоїть на вершині гори з піднятими догори руками. Багато людей прагнуть багатства, краси й слави, часто захоплюючись тими, хто володіє цими атрибутами. Але чи означає це, що ми автоматично поважаємо того, хто багатий, знаменитий і красивий?

Наприклад, якщо людина досягла свого багатства і слави, обманюючи клієнтів, погано поводячись з працівниками й завдаючи шкоди суспільству? Що, якщо вона зовні красива, але погано ставиться до інших? І навпаки, що, як хтось досяг успіху завдяки чесності, справедливому ставленню до працівників і внеску в суспільство? Що, якщо вони одночасно і красиві, і добрі?

Цей приклад підкреслює важливу відмінність між повагою і заздрістю. Ми можемо заздрити чиїмось досягненням, але поважаємо їх лише тоді, коли вони досягли свого успіху завдяки гідним наслідування діям. Повага полягає не в самих досягненнях, а в тому, як люди поводяться, досягаючи цих досягнень.

Самоповага працює за тим же принципом. Вона походить не від нашої зовнішності чи майна, а від того, як ми ведемо своє життя. Аналізуючи свої вчинки та їхні наслідки, ми можемо зрозуміти, як ми ставилися до себе і як позитивно впливали на інших.

Читайте також: Що таке мізогінія?

Самоповага походить від:

  1. Усвідомлення того, що ми робимо вибір, яким можемо пишатися, бо він відповідає нашим основним цінностям.
  2. Усвідомлення того, що люди цінують наш внесок і хочуть спілкуватися з нами, тому що з нами приємно бути поруч.

Приклади дій, які розвивають самоповагу

Самоповага походить від того, що ми діємо відповідно до основних людських цінностей, таких як чесність, повага, відповідальність і співчуття. Ось деякі дії, які можуть розвинути самоповагу:

  • Досягати успіху чесно, не завдаючи шкоди іншим і не ставлячи під загрозу наші цінності.
  • Зберігати спокій і говорити обережно, навіть коли ми гніваємося.
  • Наполегливість у досягненні складної мети, навіть коли є спокуса кинути все.
  • Знаходити час, щоб допомогти другу, який цього потребує.
  • Визнавати свої помилки й докладати зусиль, щоб їх виправити.

Самоповага чи самооцінка?

Один із способів зрозуміти самоповагу — це протиставити її самооцінці. Хоча словники можуть визначати обидва терміни однаково, описуючи самоповагу як позитивне ставлення до себе, значення самоповаги та самооцінки розійшлися з часів революції у стилях виховання та навчання у 1980-х та 1990-х роках.

Дослідження 1970-х років показали, що люди, які добре ставляться до себе, досягають кращих результатів у житті. Це призвело до руху за підвищення самооцінки у 1980-х і 90-х роках, коли суспільство зосередилося на допомозі дітям розвивати самооцінку.2 Батьки, вчителі та тренери постійно хвалили дітей і уникали критики, навіть якщо це означало, що дитина не має реалістичного погляду на свою поведінку. Формування гарної самооцінки означало, що діти завжди відчували себе добре і ніколи не відчували себе погано.

Це призвело до ряду негативних наслідків. Діти, яких постійно хвалили та захищали від критики, часто розвивали завищену самооцінку, що заважало їм об’єктивно оцінювати свої здібності та поведінку. В результаті, багато з них мали труднощі з адаптацією до реального життя, де зіштовхувалися з невдачами та критикою. Це призвело до виникнення покоління молодих людей з низькою стресостійкістю, завищеними очікуваннями від життя та труднощами в побудові реальних соціальних відносин і професійної кар’єри.

Сьогодні, коли ми говоримо про самооцінку, то часто маємо на увазі загальне відчуття того, що людина добре ставиться до себе. Самооцінка може походити від зовнішніх джерел і поведінки. Людей можуть хвалити, щоб підвищити їхню самооцінку, або критикувати, щоб знизити її. Така самооцінка не обов’язково ґрунтується на реальному вимірі чиєїсь цінності. Наприклад, хтось може мати високу самооцінку, бо має багато підписників у соціальних мережах. Як ми бачили у наведеному вище прикладі, люди можуть заздрити тому, хто має багато підписників, але не обов’язково поважати їх. А якщо ці підписники були отримані аморальним шляхом, то повага ще менш ймовірна.

Ця зовнішня версія самооцінки, яка не ґрунтується на реальних цінностях, означає, що люди можуть відчувати себе надмірно добре, ставлячись до інших погано — це часто спостерігається в нарцисизмі. Тому сьогодні самооцінка і самоповага більше не означають одне й те саме.

Самооцінка стала означати почуття власної гідності та уникнення негативних почуттів щодо власного вибору, тоді як самоповага ґрунтується на тому, щоб жити згідно з основними цінностями та поводитися так, щоб заслуговувати на справжню повагу.

Чому самоповага краща за самооцінку

Насправді, ніхто не відчуває себе ідеально добре весь час. Ми всі робимо помилки, і це добре, бо це сприяє навчанню та зростанню. Цей процес навчання і зростання має вирішальне значення для розвитку самоповаги.

Самоповага виникає, коли ми діємо відповідно до наших цінностей. Це означає, що ми можемо пишатися тим, як ми ставимося до себе та інших, як у легкі, так і в складні часи. Коли ми робимо неправильний вибір і не пишаємося собою, самоповага спонукає нас приймати кращі рішення. Здійснюючи нові дії, які призводять до позитивних результатів, ми можемо відновити почуття власної гідності. Цей процес відновлення є життєво важливим для нашого психічного добробуту, оскільки допомагає нам відновити позитивне уявлення про себе і пережити неприємні емоції.

Отже, самоповага є кращою за самооцінку, тому що вона формується через дії, які відображають наші основні цінності. Вона допомагає нам вчитися на своїх помилках і розвиватися, виховуючи стійке почуття власної гідності, яке нелегко похитнути зовнішніми думками чи тимчасовими почуттями.

Крім того, самооцінка більш крихка, оскільки вона покладається на зовнішнє схвалення, то є чутливою до змін зовнішніх обставин і думок. Натомість самоповага більш стабільна і тривала. Вона забезпечує комфорт, знаючи, що ми поводилися гідно і відстоювали свої цінності, незалежно від того, що відбувається навколо нас. Ця внутрішня основа робить самоповагу стійкою до зовнішніх коливань.

Три поради для розвитку самоповаги

1. Будьте чесними з собою і про себе

Перший крок до розвитку самоповаги — бути чесним із самим собою. Реалістично подивіться на те, як ви ставилися до себе та інших. Ви, ймовірно, знайдете приклади, коли ви робили вибір, який відповідає вашим основним цінностям — чесності, повазі, відповідальності та співчуттю. Пишайтеся цими моментами й цінуйте хороші відчуття, які вони приносять. Далі подумайте про моменти, коли ви відчували провину, збентеження чи сором. Подумайте, що ви можете зробити по-іншому.

2. Візьміть на себе особисту відповідальність

Кожен день дає нам безліч можливостей обирати, як ми ставимося до себе та інших. Беручи на себе особисту відповідальність за свої дії, ми можемо створювати результати, якими можемо пишатися. Це означає, що ми повинні відповідати за свої вчинки, не звинувачувати інших і докладати зусиль, щоб змінити поведінку, якою ми не пишаємося. Це приносить значні плоди. Усвідомлення того, що ми контролюємо свої дії й можемо створювати позитивні результати, розвиває самоповагу і почуття власної спроможності. Усвідомлення того, що ми контролюємо власне життя, значно покращує наше психічний добробут.

3. Базуйте самоповагу на своєму моральному компасі

Самооцінка часто визначається зовнішньою похвалою і схваленням. Але на яких критеріях ґрунтується це схвалення? На відміну від цього, самоповага ґрунтується на ваших цінностях. Вона походить від вибору, який узгоджується з вашим моральним компасом, гарантуючи, що ви добре ставитеся до себе та інших. Врешті-решт, ви повинні подивитися в дзеркало і побачити, ким ви є і як ви поводилися. Чи не повинна ваша самооцінка ґрунтуватися на чомусь значущому для вас?

Самоповага — це те, що ви заробляєте для себе самі. Вона ґрунтується на реальних доказах того, як ви ставитеся до себе та інших — доказах, які не можна відкинути бездумним коментарем. Коли ви почуваєтеся пригніченими, зверніться до самоповаги як доказу того, ким ви є і як ви ставитеся до людей. Багато факторів, які підвищують самооцінку, є порожніми досягненнями або поверхневими атрибутами. Справжня, тривала гордість і щастя приходять від усвідомлення того, що ви діяли відповідно до своїх цінностей, ставилися до себе та інших з турботою і гідністю. Якщо ви не знаходите потрібних доказів, розмірковуючи над своїми вчинками, зараз ідеальний час для того, щоб зробити інший вибір. Ви можете почати будувати нові докази, якими ви пишаєтеся. Сила бути тим, ким ви хочете бути, у ваших руках.

Читайте також: Що таке самооцінка?

samootsinka

Поширені питання та відповіді

Чому самоповага важлива?

Самоповага є ключовою для розвитку здорових стосунків, досягнення життєвих цілей та підтримання психічного здоров’я. Вона допомагає людині впевнено приймати рішення і справлятися з викликами.

Як підвищити рівень самоповаги?

Підвищити рівень самоповаги можна шляхом позитивного самоспілкування, встановлення реалістичних цілей, прийняття власних недоліків і досягнень, а також через практику самопідтримки та турботи про своє фізичне і психічне здоров’я.

За матеріалами rootedindecency.com

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 2

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://doi.org/10.1177/0146167219879115 []
  2. https://www.psychologytoday.com/us/blog/the-power-prime/201002/parenting-the-sad-misuse-self-esteem []

В категорії: