Що таке заздрість?

Заздрість — це емоція, яка виникає, коли одна людина хоче мати те, що має інша, незалежно від того, чи це матеріальні цінності, чи уявний успіх або статус. Відома своїм “званням” одного з семи смертних гріхів, заздрість інтенсивно вивчається, зокрема, у філософії та психології.1

Розуміння заздрості

Складне емоційне переживання, заздрість може складатися з багатьох елементів:

  • туга
  • почуття неповноцінності
  • недоброзичливість
  • образа
  • почуття провини.

Коли людина стає заздрісною, це часто пов’язано з певним ступенем незадоволеності собою. Іншими словами, заздрість виникає тоді, коли людина вважає, що наявність того, що має інша людина, збільшить її власне щастя. Заздрість може також включати певний ступінь бажання, щоб інша людина не мала заздрісного об’єкта або якості.

Заздрість і ревнощі — це різні поняття в галузі психології, хоча ці терміни іноді використовуються як взаємозамінні. Як і заздрість, ревнощі — це складна емоція з багатьма аспектами, але ревнощі, як правило, існують у контексті стосунків. Зокрема, ревнощі виникають тоді, коли людина боїться втратити важливі для неї стосунки з кимось іншим: це страх втратити те, що вона вже має і хоче зберегти. Заздрість, з іншого боку, зазвичай виникає тоді, коли хочеться досягнень, статусу чи майна іншої людини: емоція фокусується на тому, чого людина не має.

Як виникає заздрість?

Заздрість розвивається, коли людина порівнює себе з іншими й вважає себе гіршою. Цей процес є природним, хоча порівняння себе з іншими може призвести до розвитку заздрості та інших емоцій, які можуть спричинити біль. Цей тип порівняння часто можна спостерігати, наприклад, у стосунках між братами та сестрами. Для дітей досить типово порівнювати відношення батьків до них зі ставленням до братів і сестер і вказувати на будь-які відмінності — реальні чи уявні.

Заздрість є результатом внутрішніх, а не зовнішніх факторів. Люди можуть бути більш схильні до заздрощів, якщо вони мають низьку самооцінку або вважають, що їм чогось бракує, незалежно від того, чим вони насправді володіють. Людина також більш схильна заздрити людям, які схожі з нею за такими ознаками, як стать, вік, клас, освіта чи професія. Вік людини також може впливати на її схильність до заздрощів. Одне дослідження показало2, що підлітки та молоді люди більш схильні до заздрощів, ніж люди середнього та старшого віку.

Популярність соціальних мереж також відіграє певну роль у виникненні заздрощів. Люди, які бачать досягнення і позитивний життєвий досвід своїх однолітків на таких платформах, як Facebook та Instagram, можуть почати відчувати заздрість і дивуватися, чому вони не досягли такого ж успіху чи щастя. Дослідження показали, що таке відчуття заздрості може призвести до посилення почуття депресії.3

9 ознак заздрісної людини

Можна з упевненістю сказати, що більшість із нас колись відчували почуття заздрості. Наприклад, якщо ви коли-небудь дивилися на навички, досягнення або майно іншої людини й відчували, що вам також хочеться їх мати — це заздрість.4

Заздрість, як і будь-яка інша емоція, має місце в спектрі здорових людських емоцій. Але деякі люди відчувають нездоровий рівень заздрості до життя тих, хто їх оточує. Ця заздрість може викликати у них сильний стрес і, можливо, призвести до того, що вони почнуть діяти у спосіб, який завдає болю або шкоди іншим.

Ось деякі ознаки, які ви можете помітити у заздрісника:

  • відмовляються святкувати успіх іншої людини
  • відчувають себе нещасним, коли інші навколо мають успіх
  • радіють, коли інші люди зазнають невдач
  • часто прискіпливо розглядають чи засуджують те, що роблять інші люди
  • постійно применшують успіхи інших людей
  • засмучуються, коли люди роблять компліменти щодо важкої роботи інших
  • роблять фальшиві компліменти, коли говорять про інших людей
  • поширюють чутки чи неправдиву інформацію про інших людей
  • намагаються копіювати або конкурувати з людиною, якій заздрять.

Як висловлювати заздрість у здоровий спосіб

Хоча нам часто подобається думати про емоції як про “хороші” і “погані”, заздрість насправді нічим не відрізняється від будь-якої іншої емоції, якщо її правильно виражати.

Ось три поради, які допоможуть вам практикувати вираження заздрості у більш здоровий і продуктивний спосіб.

Визнайте, що ви відчуваєте

Один з перших кроків у вирішенні проблеми надмірної заздрості — визнати, що ви відчуваєте. Щоразу, коли ви помічаєте, що до вас підкрадається почуття заздрості, зробіть крок назад і зверніть увагу на те

  • яка ситуація викликала ці емоції
  • до кого ви відчуваєте ці емоції
  • чому, на вашу думку, ви відчуваєте ці емоції.

Цінуйте те, що ви вже маєте

Заздрість часто заважає вам цінувати те, що ви вже маєте. Зрештою, коли ви заздрите тому, чого досягли або чим володіють інші люди, легко забути про власні досягнення.

Одним із видів діяльності, який може допомогти вам відчути більшу вдячність за власне життя, є ведення щоденника подяки. Це просте заняття, в якому ви пишете про все, за що ви вдячні за кожен день.

Змініть своє життя

Також може бути корисно пояснити, чому ви так себе почуваєте. Наприклад, ви заздрите чиємусь успіху, бо відчуваєте, що не змогли досягти власних цілей у житті?

Іноді заздрість ознакою того, що настав час зробити наступний крок на шляху до досягнення власних цілей. Незалежно від того, чи це вивчення нової навички, пошук нової роботи або переїзд до нового міста, ніколи не буває кращого часу для змін, ніж тоді, коли ви цього хочете.

Однак іноді ці почуття можуть бути ознакою більш глибокої емоційної проблеми, яка може бути вирішена за допомогою фахівця з психічного здоров’я.

Багато терапевтів навчені допомагати людям не лише розпізнавати сильні емоції, але й працювати над тим, щоб виражати їх у більш здоровий спосіб. Терапевт може допомогти вам скласти план, як змінити спосіб вираження заздрості як всередині, так і зовні.

Як встановити межі зі своїми заздрісниками?

Особисті кордони важливі в будь-яких здорових стосунках — романтичних, сімейних чи інших. Якщо ви перебуваєте у стосунках із заздрісником, і його поведінка стає образливою, встановлення кордонів може бути корисним.

Ось чотири кроки, які ви можете зробити, щоб встановити особисті кордони з людьми, які вас оточують:

  1. Визначте, де і чому вам потрібно встановити межі. Якщо ви помітили, що хтось вам заздрить, швидше за все, це тому, що його дії вже завдали вам болю. Зверніть увагу на те, як ця людина діяла і як її поведінка змусила вас почуватися.
  2. Визначте нові межі, які ви хотіли б створити. Після того, як ви визначили поведінку, яка викликала у вас дискомфорт або завдала вам болю, створіть особисту межу. Якщо ця межа пов’язана з діями іншої людини, вона, швидше за все, вимагатиме від неї певних змін.
  3. Впроваджуйте нові межі. Недостатньо просто створити особисту межу, вам також потрібно про неї повідомити. Комунікація — це ключ до того, щоб інші знали, якими є ваші особисті кордони, щоб вони могли їх поважати.
  4. Встановіть наслідки перетину ваших кордонів. Іноді люди продовжують перетинати ваші кордони навіть після того, як вони були встановлені. Важливо дати зрозуміти іншій людині, що якщо вона продовжуватиме перетинати ваші кордони, це матиме чітко визначені наслідки. Межі часто найкраще працюють у спосіб: “якщо/то”.

Хоча ви можете захотіти зупинити образливу поведінку, краще зосередитися на тому, якою буде ваша реакція на неї.

Наприклад:

Нездорова межа: “Будь ласка, не применшуй моїх успіхів на роботі й не засмучуйся, коли я говорю про своє підвищення”.

Здорова межа: “Якщо ти продовжуватимеш применшувати мої успіхи на роботі й засмучуватися, коли я говорю про своє підвищення, то я більше не прийду на недільні обіди”.

Чи може заздрість завдати шкоди?

Про заздрість часто пишуть у негативному ключі, акцентуючи увагу на її здатності заважати людям цінувати те, що вони мають, або радіти успіхам інших. Справді, досвід заздрості, швидше за все, є згубним. Багато людей неохоче визнають, що заздрять іншим, оскільки ця емоція може вважатися соціально неприйнятною. Але, як і всі емоції, заздрість — це природне і поширене переживання.

Дослідження заздрості проводять важливе розмежування між злісною заздрістю (чорна заздрість) та доброзичливою заздрістю (біла заздрість).5

  • Злісна заздрість зосереджена на людині, яка має річ, якій заздрять, і включає активне бажання, щоб ця людина не мала цієї речі. Той, хто відчуває “чорну заздрість”, може мати негативні наміри по відношенню до іншої людини й хоче позбавити її бажаного об’єкта.
  • Доброзичлива заздрість, з іншого боку, є більш загальною, оскільки вона, як правило, зосереджена на отриманні бажаного об’єкта або досягненні бажаного статусу, без наявності будь-якої недоброзичливості до іншої людини.

Хоча заздрість зазвичай вважається негативною, а у випадку злісної заздрості — потенційно шкідливою емоцією, насправді вона може мати деякі позитивні наслідки. Наприклад, заздрість може бути мотивуючим фактором. Якщо заздрість спонукає людину досягати й отримувати більше, вона може бути корисною у прагненні до кар’єрного чи освітнього успіху. Так само дослідники вважають, що заздрість може мати еволюційну мету, оскільки вона змушує людей хотіти й, зрештою, прагнути отримати необхідні ресурси.6

Робота з заздрістю в терапії

Заздрість є однією з найбільш прихованих емоцій, що може викликати не лише внутрішні конфлікти, але й впливати на міжособистісні стосунки. Коли ми відчуваємо глибоку огиду від проявів заздрості оточуючих, це може бути знаком, що наша власна психологічна тінь також містить цю емоцію, хоча вона й залишається непомітною для нас. Визнання цього може бути першим кроком до самопізнання та емоційного зростання.

Робота з заздрістю в психотерапії може бути корисною з багатьох причин. Коли людина усвідомлює, що почуття заздрості стає непереборним або спричиняє проблеми в житті, вона може вирішити, що дослідження цих почуттів з терапевтом буде корисним, оскільки терапевт може допомогти їй зрозуміти їх і ефективно керувати ними. Для того, щоб впоратися з почуттям заздрості, також може бути корисно дослідити самооцінку, оскільки в багатьох випадках почуття заздрості може бути пов’язане з почуттям неадекватності або негативними переконаннями про себе.

Дослідження заздрості в терапії також може бути корисним, оскільки воно може дати певні вказівки щодо того, чого людина насправді хоче в житті. Конкретні речі, яким заздрить людина, можуть допомогти проілюструвати її бажання та цілі. Наприклад, людина, яка заздрить дуже артистичному другові, може хотіти, щоб у неї також були мистецькі нахили. Терапія може бути корисною, оскільки терапевти часто можуть допомогти людям визначити їхні власні сфери таланту і заохотити їх досліджувати й розвивати ці здібності. Таким чином, терапевти часто можуть підтримати людей у процесі перетворення почуття заздрості на позитивні цілі.

Підсумок

Заздрість — це така ж емоції, як і будь-яка інша, яку ми відчуваємо час від часу — і її можна виражати в здоровий спосіб. Коли ми не в змозі контролювати свої почуття заздрості, це може призвести до того, що ми будемо демонструвати характеристики та поведінку, які є образливими або шкідливими для інших.

Якщо ви помітили, що вам або комусь, кого ви любите, важко висловлювати свої заздрощі здоровими способами, ніколи не соромно звернутися за професійною допомогою.

За матеріалами healthline.com та goodtherapy.org

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 2

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://www.goodtherapy.org/blog/psychpedia/envy []
  2. http://dx.doi.org/10.1080/01973533.2015.1088440 []
  3. https://doi.org/10.30773%2Fpi.2019.0266 []
  4. https://www.healthline.com/health/how-to-not-be-jealous []
  5. http://dx.doi.org/10.1111/spc3.12253 []
  6. https://doi.org/10.3389%2Ffpsyg.2017.01619 []

В категорії:

З тегом: