Зміни неминучі. Як люди, ми постійно розвиваємося протягом усього життя, від зачаття до смерті. Вікова психологія вивчає поведінкові, емоційні, фізичні та когнітивні зміни, які відбуваються з віком.

Психологи прагнуть зрозуміти й пояснити, як і чому люди змінюються протягом життя. Хоча багато з цих змін є нормальними та очікуваними, вони все ж можуть створювати виклики, для подолання яких людям іноді потрібна додаткова допомога.

Принципи нормативного розвитку допомагають фахівцям виявити потенційні проблеми та забезпечити раннє втручання для досягнення кращих результатів. Психологи розвитку можуть працювати з людьми різного віку, щоб усунути перешкоди та підтримати зростання, хоча деякі з них вирішують спеціалізуватися на певній віковій групі, наприклад, дитинстві, дорослому віці або старості.

Що таке вікова психологія?

Вікова психологія або Психологія розвитку — це галузь психології, яка зосереджується на тому, як люди ростуть і змінюються протягом життя.

Фахівців у цій галузі цікавлять не лише фізичні зміни, які відбуваються з віком, але й соціальний, емоційний та когнітивний розвиток, який відбувається протягом усього життя.

Ось деякі з багатьох питань, з якими допомагають вікові психологи:

  • Когнітивний розвиток у дитинстві та впродовж життя
  • Проблеми розвитку та труднощі у навчанні
  • Емоційний розвиток
  • Засвоєння мови
  • Моральні міркування
  • Розвиток моторних навичок
  • Розвиток особистості
  • Самосвідомість та Я-концепція
  • Соціальні та культурні впливи на розвиток дитини

Ці фахівці проводять багато часу, досліджуючи та спостерігаючи за тим, як ці процеси відбуваються за нормальних обставин, але вони також зацікавлені в тому, щоб дізнатися про те, що може порушити процеси розвитку.

Краще розуміючи, як і чому люди змінюються та розвиваються, психологи допомагають людям реалізувати свій потенціал. Розуміння перебігу нормального людського розвитку та раннє розпізнавання потенційних проблем може запобігти депресії, низькій самооцінці, розчаруванню та низькій успішності в школі.

Теорії вікової психології

Вікові психологи часто використовують низку теорій для вивчення різних аспектів людського розвитку. Наприклад, психолог, який оцінює інтелектуальний розвиток дитини, може розглянути теорію когнітивного розвитку Піаже, яка окреслила ключові етапи, через які проходять діти в процесі навчання.

Теорія когнітивного розвитку Жана Піаже

Теорія когнітивного розвитку Жана Піаже описує, як діти формують розумові моделі світу на різних етапах свого зростання. Вона складається з чотирьох основних стадій:

  • Сенсомоторна стадія (від народження до 2 років), на якій діти вчаться через маніпуляції з об’єктами.
  • Передопераційна стадія (від 2 до 7 років), де мислення стає більш символічним, але ще ірраціональним.
  • Конкретно-операційна стадія (від 7 до 11 років), яка характеризується логічним, але конкретним мисленням, коли дітям ще важко оперувати абстрактними поняттями або розглядати гіпотетичні ситуації.
  • Формально-операційна стадія (від 11 років до дорослості), коли розвивається здатність до абстрактного мислення.

Піаже вважав, що діти активно будують знання через власний досвід, а їхнє розуміння світу постійно еволюціонує в процесі адаптації та організації.

Психолог, який працює з дитиною, може також розглянути, як стосунки дитини з тими, хто за нею доглядає, впливають на її поведінку, і тому звернеться до теорії прив’язаності Боулбі.

Теорія прив’язаності Боулбі

Теорія прив’язаності, розроблена Джоном Боулбі, вважається одним з наріжних каменів вікової психології. Вона стверджує, що здорова прив’язаність у ранньому віці є важливою для нормального соціального та емоційного розвитку. Основні положення цієї теорії включають:

  1. Прив’язаність як біологічний інстинкт. Боулбі вважав, що діти народжуються зі вродженим потягом створювати прив’язаність до опікунів як частину еволюційного механізму виживання.
  2. База безпеки. Діти використовують своїх опікунів як “базу безпеки”, з якої вони можуть досліджувати світ і до якої вони можуть повертатися за комфортом та безпекою.
  3. Чутливий період. Є “чутливий період” у розвитку, коли дитині потрібно розвинути прив’язаність до основного опікуна, щоб розвиток пройшов нормально.
  4. Внутрішні робочі моделі. Боулбі стверджував, що ранні взаємодії з опікунами формують “внутрішні робочі моделі” світу та власної особистості, які впливають на пізніші відносини та поведінку.
  5. Типи прив’язаності. Боулбі разом з Мері Ейнсворт, яка розробила “Ситуацію Незнайомця” для дослідження прив’язаності у маленьких дітей, визначили різні типи прив’язаності, такі як:
    безпечна прив’язаність (дитина відчуває себе комфортно з опікунами);
    униклива прив’язаність (дитина уникає соціальної взаємодії та близькості з опікунами);
    амбівалентна прив’язаність (дитина переживає тривогу при відділенні і не завжди заспокоюється при поверненні опікунів);
    дезорганізована прив’язаність (дитина демонструє непослідовну та часто спантеличену поведінку по відношенню до опікунів).

Ця теорія має важливі наслідки для розуміння важливості ранніх відносин, а також для підходів до догляду за дітьми, прийомної опіки та терапії.

Психологи також зацікавлені у вивченні того, як соціальні відносини впливають на розвиток як дітей, так і дорослих. Теорія психосоціального розвитку Еріксона та теорія соціокультурного розвитку Виготського — дві популярні теоретичні концепції, які розглядають соціальний вплив на процес розвитку.

  • Теорія психосоціального розвитку Еріка Еріксона визначає вісім стадій від народження до пізньої дорослості, кожна з яких включає кризу, що вимагає балансу між протилежними силами. Детальніше про цю теорію
  • Теорія соціокультурного розвитку Льва Виготського підкреслює роль соціальної взаємодії та культурних інструментів у розвитку вищих психічних функцій дитини.

Коли звертатися до вікового психолога

Хоча розвиток, як правило, відбувається за досить передбачуваним сценарієм, бувають випадки, коли все може зійти з дистанції. Батьки часто зосереджуються на ключових показниках розвитку, які представляють здібності, які мають демонструвати діти на певному етапі розвитку. Зазвичай вони зосереджуються на одній з чотирьох різних сфер:

  1. Фізичні здібності
  2. Когнітивні здібності
  3. Соціальні/емоційні здібності
  4. Комунікативні здібності

Наприклад, ходіння — це один з фізичних етапів, якого більшість дітей досягають у віці від 9 до 15 місяців. Якщо дитина не ходить або не намагається ходити у віці від 16 до 18 місяців, батькам варто проконсультуватися з сімейним лікарем, щоб з’ясувати, чи є у неї проблеми з розвитком.

Хоча всі діти розвиваються з різною швидкістю, якщо дитина не досягає певних етапів розвитку до певного віку, це може бути причиною для занепокоєння.

Знаючи про ці етапи, батьки можуть звернутися по допомогу, а медичні працівники можуть запропонувати втручання, які допоможуть дитині подолати затримку розвитку.

Етапи вікової психології

Вікові психологи часто розбивають розвиток на різні фази життя. Кожен з цих періодів розвитку являє собою час, коли зазвичай досягаються різні вміння.

На кожному етапі люди можуть стикатися з певними проблемами, і психологи розвитку часто можуть допомогти людям, які борються з проблемами, повернутися на правильний шлях.

Пренатальний розвиток

Пренатальний період цікавить психологів, які прагнуть зрозуміти, як ранні впливи на розвиток можуть вплинути на подальше зростання в дитинстві. Психологи можуть вивчати, як виникають первинні рефлекси до народження, як плід реагує на подразники в утробі матері, а також відчуття і сприйняття, які плід здатен розпізнати ще до народження.

Вікові психологи можуть також розглянути потенційні проблеми, такі як синдром Дауна, вживання наркотиків у матері та спадкові захворювання, які можуть вплинути на хід майбутнього розвитку.

Ранній розвиток дитини

Період від немовляти до раннього дитинства — це час значного зростання та змін. Вікові психологи розглядають такі речі, як фізичне, когнітивне та емоційне зростання, що відбувається в цей критичний період розвитку.

На додаток до втручань для вирішення потенційних проблем розвитку на цьому етапі, психологи також зосереджені на тому, щоб допомогти дітям повністю розкрити свій потенціал. Батьки та медичні фахівці часто слідкують за тим, щоб діти росли правильно, отримували адекватне харчування та досягали когнітивних етапів, що відповідають їхньому віку.

Розвиток дітей середнього дошкільного віку

Цей період розвитку характеризується як фізичним дозріванням, так і зростанням важливості соціальних впливів, оскільки діти прокладають собі шлях до початкової школи.

Діти починають впливати на світ, формуючи дружні стосунки, набуваючи компетентності завдяки шкільним завданням і продовжуючи формувати своє унікальне почуття “Я”. Батьки можуть звернутися за допомогою до дитячого психолога, щоб допомогти дітям впоратися з потенційними проблемами, які можуть виникнути в цьому віці, включаючи соціальні, емоційні та психічні проблеми.

Розвиток підлітків

Підлітковий вік часто є предметом значного інтересу, оскільки діти переживають психологічні потрясіння і зміни, які часто супроводжують цей період розвитку. Психологи, такі як Ерік Еріксон, були особливо зацікавлені у дослідженні того, як проходження цього періоду призводить до формування ідентичності.

У цьому віці діти часто випробовують межі та досліджують нові ідентичності, коли вони досліджують питання, хто вони є і ким вони хочуть бути. Психологи з розвитку можуть допомогти підліткам у вирішенні деяких складних питань, притаманних підлітковому періоду, включаючи статеве дозрівання, емоційні потрясіння та соціальний тиск.

Розвиток у ранньому дорослому віці

Цей період життя часто відзначається формуванням і підтримкою стосунків. Критично важливими вміннями в період ранньої дорослості можуть бути формування зв’язків, близькості, тісної дружби та створення сім’ї.

Ті, кому вдається побудувати й підтримувати такі стосунки, як правило, відчувають зв’язок і соціальну підтримку, тоді як ті, кому це не вдається, можуть відчувати себе відчуженими й самотніми.

Розвиток у середньому дорослому віці

На цьому етапі життя основна увага приділяється розвитку почуття мети та внеску в суспільство. Еріксон описав це як конфлікт між продуктивністю та застоєм.

Ті, хто бере участь у житті світу, робить внесок у те, що переживе їх і залишить слід у наступному поколінні, набувають почуття мети. Такі види діяльності, як кар’єра, сім’я, членство в групах та участь у житті громади — це все те, що може сприяти формуванню цього почуття продуктивності.

Розвиток людей похилого віку

Старші роки часто розглядаються як період погіршення здоров’я, проте багато людей похилого віку здатні залишатися активними й зайнятими у віці 80-90 років. Цей період розвитку характеризується підвищеним занепокоєнням щодо здоров’я, а деякі люди можуть відчувати погіршення розумових здібностей, пов’язаних з деменцією.

Теоретик Ерік Еріксон також розглядав старість як час роздумів над прожитим життям. Ті, хто може озирнутися назад і побачити добре прожите життя, виходять з почуттям мудрості та готовності зустріти кінець свого життя, тоді як ті, хто оглядається з жалем, можуть залишитися з почуттям гіркоти та відчаю.

Психологи розвитку можуть працювати з пацієнтами похилого віку, щоб допомогти їм впоратися з проблемами, пов’язаними з процесом старіння.

Діагностика проблем розвитку

Щоб визначити, чи існує проблема розвитку, психолог може провести оцінку розвитку.

Для дітей така оцінка зазвичай включає інтерв’ю з батьками та іншими особами, які здійснюють догляд за дитиною, щоб дізнатися про поведінку, яку вони могли спостерігати, перегляд історії хвороби дитини та стандартизоване тестування для вимірювання функціонування з точки зору комунікації, соціальних/емоційних навичок, фізичного/моторного розвитку та когнітивних навичок.

Якщо буде виявлено проблему, пацієнта можуть направити до спеціаліста, наприклад, до дефектолога, фізичного терапевта або ерготерапевта.

Підсумок

Отримання діагнозу про порушення розвитку часто може викликати розгубленість і страх, особливо якщо це стосується вашої дитини. Після того, як вам або вашій близькій людині поставили діагноз “порушення розвитку”, витратьте деякий час на те, щоб дізнатися якомога більше про діагноз і доступні методи лікування.

Підготуйте список запитань і проблем, які у вас можуть виникнути, і обговоріть їх з лікарем чи психологом з розвитку. Беручи активну участь у цьому процесі, ви почуватиметеся краще поінформованими та підготовленими до наступних кроків у лікувальному процесі.

Поширені питання та відповіді

Якими питаннями займається психологія розвитку?

Три основні питання психології розвитку зосереджені на фізичному, когнітивному та емоційному розвитку.

Які є 7 стадій розвитку в віковій психології?

Існує сім основних стадій розвитку:
1. Розвиток немовляти
2. Розвиток дітей раннього віку
3. Дошкільний розвиток
4. Розвиток середнього дитинства
5. Підлітковий розвиток
6. Розвиток ранньої дорослості
7. Розвиток людей похилого віку

Які основні принципи психології розвитку?

Принципи психології розвитку, викладені Полом Балтесом, припускають, що розвиток (1) триває все життя, (2) є багатовимірним, (3) різноспрямованим, (4) включає в себе здобутки і втрати, (5) є пластичним, і що психологія розвитку є (6) мультидисциплінарною.

Які 4 основні питання психології розвитку?

Чотири питання розвитку, які досліджують вікові психологи:
1. Природа проти виховання. На розвиток в першу чергу впливає генетика чи фактори навколишнього середовища?
2. Ранній досвід. Чи події раннього дитинства мають більше значення, ніж події, що відбуваються в подальшому житті?
3. Безперервність чи переривчастість. Чи зміни в розвитку є поступовим процесом, чи зміни відбуваються раптово і йдуть за певним курсом?
4. Аномальна поведінка чи індивідуальні відмінності. Що є аномальним розвитком, а що можна вважати індивідуальними варіаціями розвитку?

Що таке вікова психологія?

Вікова психологія — це галузь психології, яка вивчає прогрес розумового, емоційного та соціального розвитку протягом усього життя, прагнучи зрозуміти, як люди розвиваються та адаптуються на різних життєвих етапах.

Які приклади вікової психології?

Приклади включають дослідження того, як діти розвивають мовні навички, як формується самоідентичність у підлітковому віці, або вивчення когнітивних змін, що відбуваються у людей похилого віку.

Авторка статті на verywellmind.com – Кендра Черрі, магістр психосоціальної реабілітації, викладач психології та автор книги “Все про психологію”. Медична рецензія — Деніел Б. Блок, сертифікований психіатр.

Перевірено та адаптовано редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 1

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

В категорії:

З тегом: