Доброту важко виміряти — вона здається суб’єктивною та невловимою. Проте дослідники з Оксфордського університету спробували знайти конкретні поведінкові маркери, які відрізняють по-справжньому добрих людей. Їхнє дослідження, у якому взяли участь 4800 осіб, показало: справжня доброта проявляється не в гучних героїчних учинках, а в одному специфічному типі допомоги, якого більшість людей уникає1.
Як виміряти доброту
Учені запропонували учасникам оцінити 385 різних актів доброти. Кожен акт потрібно було оцінити за двома параметрами: «вартість» (час, енергія, зусилля) і «користь» для іншої людини. На основі цих оцінок усі дії розділили на чотири категорії — від дрібних жестів до дуже затратних зобов’язань.
Більшість людей, як з’ясувалося, обирають дії з низькою вартістю та високою користю — наприклад, допомогти комусь перейти дорогу. Такі вчинки легко виконати, вони соціально схвалювані й приносять задоволення. Однак справді добрих людей вирізняє зовсім інша поведінка.
Анекдот в тему: Бабуся допомогла перейти дорогу підлітку зі смартфоном.
Що роблять по-справжньому добрі люди
Відмінність полягає в готовності виконувати дії, які коштують багато, але приносять мало особистої вигоди. Такі люди не вагаються, коли треба зробити покупки для хворого родича, вигуляти собаку втомленого сусіда або допомогти комусь із проєктом, не отримуючи за це жодної подяки чи визнання. Їхня доброта позбавлена стратегії — вона природна, спонтанна й абсолютно безкорислива.
За словами авторів дослідження, саме цей тип поведінки — надання «дорогих» для себе, але малокорисних для інших послуг — є найнадійнішим індикатором глибокої доброти. Люди, схильні до такого альтруїзму, не чекають взаємності й не розраховують на соціальне схвалення.
Чому це важливо
Така безкорислива допомога не зводиться лише до окремих учинків. Вона відображає загальний спосіб мислення, що спирається на емпатію, активне слухання, повагу до чужих кордонів і співчуття. Доброта в її найповнішому вияві — це спосіб існування, за якого людина справді враховує інтереси іншого.
Дослідження також нагадує, що така тиха, непомітна щедрість є цінним ресурсом для спільнот: вона зміцнює соціальні зв’язки, полегшує тягар інших і підвищує рівень довіри. Водночас варто зауважити, що результати отримано на основі самозвітів учасників, а не спостережень у реальному житті, тому вони можуть не повністю відображати реальну поведінку. Проте виявлена закономірність дає підстави припустити, що справжня доброта не гучні жести, а готовність допомагати тоді, коли це ніхто не помітить.
Дякуємо! Якщо було корисно...
Поділіться, будь ласка, в соцмережах!
Шкода, що стаття вам не сподобалась...
Дозвольте нам її покращити!
- https://www.psychologies.com/moi/se-connaitre/personnalite/Selon-des-chercheurs-dOxford-on-reconnait-les-personnes-profondement-gentilles-a-leur-facon-de-reagir-face-a-cette-demande-que-beaucoup-preferent-eviter-616362?utm_source=rss_feed&utm_medium=link&utm_campaign=unknown [↩]
