У суспільній уяві жінки часто постають справжніми романтиками — тими, хто глибше переживає закоханість, більше вкладається у стосунки та важче переносить розставання. Однак дані останніх років свідчать про інше. Огляд понад 50 емпіричних досліджень і метааналізів, проведений дослідницею Іріс Варінг з Віденського університету, показує: чоловіки не лише не менш романтичні, але й набагато більше залежать від романтичних стосунків для власного щастя, фізичного здоров’я і навіть виживання1.
Від самотності — до стосунків
Якщо порівнювати неодружених чоловіків і жінок, то перші частіше вважають пошук партнера ключовим для власного щастя. Вони, як правило, менш задоволені своїм сімейним статусом і сильніше прагнуть стосунків. Всупереч стереотипу про стриманість, саме чоловіки частіше першими зізнаються в коханні у гетеросексуальних парах — такий висновок зробило дослідження 2022 року, яке охопило сім країн на трьох континентах.
Дані опитування Thriveworks у США підтверджують цю тенденцію: 32% чоловіків вважають, що не можуть бути щасливими без партнера — серед жінок цей показник становить лише 15%2.
Коли стосунки є: хто виграє більше
Потрапляння в романтичні стосунки підвищує рівень задоволеності життям в обох статей, але вигоди для чоловіків виявляються значно помітнішими. Особливо це стосується фізичного здоров’я та тривалості життя. Метааналіз 2020 року, що проаналізував дані майже 8 мільйонів людей, виявив: ризик смертності в неодружених жінок був на 22% вищим, ніж у заміжніх, тоді як для неодружених чоловіків цей показник сягав 46%.
Автори публікації в журналі Behavioral and Brain Sciences (2024) доходять схожих висновків: чоловіки отримують більше переваг для психічного і фізичного здоров’я від перебування в стосунках, рідше їх ініціюють і більше страждають після розриву3.
Розрив як удар по всьому життю
Статистика невтішна: від 60 до 70% розлучень і розривів у гетеросексуальних парах ініціюють жінки. Ті чоловіки, яких покидають, зазвичай важче переживають цю подію. Вони рідше знаходять позитивні сторони в розриві, частіше відчувають самотність і вдаються до деструктивних копінг-стратегій — наприклад, зловживання алкоголем чи наркотиками.
Найтривожніший показник — ризик суїциду. Огляд 2025 року, який узагальнив дані 75 попередніх досліджень, показав: після розлучення ймовірність самогубства серед чоловіків подвоюється, а в період безпосередньо розриву ризик стає удесятеро вищим, ніж у шлюбі. Для жінок такий зв’язок набагато слабший або відсутній.
Чому так відбувається
Головне пояснення — дефіцит емоційної підтримки в житті чоловіків за межами романтичних стосунків. Дослідження послідовно демонструють: чоловіки отримують менше емоційної підтримки від друзів і родичів, ніж жінки. Вони рідше мають близьких людей, яким можна довіритися в складній ситуації, і сприймають партнерку як єдине джерело інтимності.
Цей «інтимний дефіцит» закладається ще в дитинстві: хлопчики вже в 10–11 років менше розповідають друзям про свої переживання, ніж дівчатка. Суспільні норми маскулінності забороняють чоловікам виявляти вразливість, залишаючи для цього лише простір романтичних стосунків. У результаті, коли такі стосунки закінчуються, руйнується вся емоційна інфраструктура чоловіка.
Додаткові чинники — нерівномірний розподіл домашніх обов’язків (жінки частіше нагадують партнерам про візит до лікаря та беруть на себе хатню роботу) і питання опіки над дітьми: після розлучення діти зазвичай залишаються з матір’ю, що поглиблює втрату для батька.
Що може змінити ситуацію
Вирішення проблеми лежить не в індивідуальних порадах «бути сильнішим», а в системних змінах. Необхідно з раннього віку вчити хлопчиків, що відкритість і емоційна близькість — це не слабкість, а життєво важлива навичка. Шкільні програми можуть включати розвиток навичок дружби та підтримки.
Для дорослих чоловіків корисними виявляються програми на кшталт «Men’s Sheds», що виникли в Австралії: це громадські майстерні, де чоловіки, часто пенсійного віку, працюють над проєктами пліч-о-пліч — такий формат знімає стигму традиційної терапії та допомагає будувати нові соціальні зв’язки.
Важливо розуміти: дослідження фіксують середні тенденції, а не універсальний закон. Далеко не всі чоловіки однаково залежні від стосунків, і багато жінок можуть переживати розрив важче за партнера. Однак дані свідчать, що суспільний ідеал самодостатнього чоловіка, якому любов «не потрібна», суперечить реальності. Справжня сила полягає не в ізоляції, а в здатності будувати глибокі зв’язки — як романтичні, так і дружні.
