Приблизно кожна п’ята людина має варіант гена APOE ε4 — найсильніший відомий генетичний фактор ризику хвороби Альцгеймера. Однак не всі носії цього варіанту з віком втрачають когнітивні функції. Деякі зберігають ясний розум навіть після 80 років1. Довгий час учені не могли пояснити, що саме захищає цих людей. Нещодавно дослідники з Колумбійського університету виявили біологічний механізм, який може дати відповідь2.
Генетичний ризик — не вирок
APOE ε4 підвищує ймовірність розвитку пізньої форми хвороби Альцгеймера, але не визначає її неминучість. Ризик залежить від багатьох чинників: віку, статі, походження, інших генетичних особливостей, а також способу життя й середовища3. Саме існування людей, які залишаються когнітивно здоровими попри високий генетичний ризик, свідчить про наявність додаткових захисних механізмів.
Рідкісна мутація як підказка
Дослідники з Колумбійського університету виявили рідкісну генетичну мутацію, яка може захищати мозок людей із підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера. У новому дослідженні, опублікованому в Nature Aging, учені з’ясували, що надмірне накопичення білка фібронектину пошкоджує захисний бар’єр мозку, а зниження його рівня допомагає відновити цей бар’єр. Ця мутація, ймовірно, запобігає такому накопиченню, що може пояснювати, чому деякі люди зберігають ясний розум навіть у похилому віці.
Шлях до можливого лікування
Відкриття відкриває кілька потенційних стратегій для терапії. Одна з них — запобігти накопиченню фібронектину навколо судин мозку. Інша — блокувати аномальні сигнали, які він активує. Третя — відновити нормальну роботу факторів росту, що підтримують бар’єр. Дослідники вже перевіряють ці підходи в лабораторії.
Однак розробка ліків потребує обережності: фібронектин виконує важливі функції в усьому тілі, зокрема допомагає загоювати пошкоджені тканини. Майбутня терапія має впливати лише на його шкідливе накопичення в мозку, не зачіпаючи корисні функції. Тим не менш, точне знання молекулярного механізму дає вченим чіткіші орієнтири для розробки таких засобів.
Варто зазначити, що це не єдиний напрям досліджень стійкості до Альцгеймера. Інші роботи вказують на можливу роль фізичної активності: у когнітивно здорових літніх носіїв APOE ε4, які зберігають високу судинну реакцію на аеробні вправи, когнітивні функції можуть не відрізнятися від таких у не-носіїв4. Однак це спостережні дані, які не доводять причинного зв’язку.
Попри те, що потенційні методи лікування залишаються експериментальними, відкриття дає новий напрям у дослідженні хвороби Альцгеймера. Замість того щоб зосереджуватися лише на пізніх стадіях, учені можуть спробувати відтворити природний генетичний захист, який допомагає вразливим людям зберегти здоров’я мозку до того, як виникнуть незворотні зміни.



