Внутрішні документи Meta, оприлюднені в суді, містять зізнання співробітників: Instagram «це наркотик», а компанія — «по суті, дилери». Водночас офіційно компанія уникає терміна «залежність від соціальних мереж», оскільки медичні авторитети не визнають його діагнозом. За словами представника Meta, використовується поняття «проблемне використання» через юридичні ризики1.
Мозок підлітків і соціальні мережі
Підлітковий вік — надзвичайно чутливий період для розвитку мозку. Нейробіологиня Єва Телзер, яка співкерує центром вивчення технологій і розвитку підлітків в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Гілл, зазначає: мозок у цьому віці особливо вразливий до соціальних сигналів, відчуття приналежності, винагород і впливу однолітків. У дослідженні 2024 року вона та її колеги протягом двох років спостерігали за 103 шести- та семикласниками, які перебували на порозі статевого дозрівання. На кожному етапі вони оцінювали рівень залежноподібного використання соціальних мереж, а потім сканували мозок учасників під час виконання завдання, яке імітувало отримання соціального покарання або винагороди. Результати показали, як проблемне використання соціальних мереж формує мозок, що розвивається.
Абстиненція чи зменшення шкоди?
Дванадцятикрокові програми відновлення залишаються безкоштовними та доступними, що робить їх добрим, а часто й єдиним варіантом для багатьох людей. Однак лікарі та терапевти, які лікують хімічні та поведінкові залежності, дедалі частіше відходять від ідеї повної тверезості на користь поступового прогресу та зменшення шкоди. Джошуа Граббс, який вивчає поведінкові залежності в Університеті Нью-Мексико, зауважує: «Я не думаю, що абстиненція є реалістичною метою для багатьох людей». Він наголошує, що зосередження на тверезості, особливо у випадку поведінкових залежностей, таких як секс або технології, може спричинити фіксацію та цикл сорому.
Абстиненція — це повна відмова від вживання речовин або певної поведінки, що спричиняє залежність.
Чому соціальні мережі такі привабливі
Ешлі Гіргардт, яка досліджує та лікує харчову залежність у Мічиганському університеті, проводить паралель між соціальними мережами та ультраобробленими продуктами. Соціальні мережі задовольняють базову потребу в соціалізації так само, як ультраоброблені продукти — потребу в їжі. «Це виглядає як щось, що нам потрібно для виживання, як-от соціальна приналежність або калорії», — каже Гіргардт. Але ця потреба була деконструйована та перезібрана в щось, оптимізоване для максимального споживання та прибутку виробника. Найважче протистояти соціальним мережам саме в ті моменти, коли сила волі найслабша: не варто гортати стрічку, коли самотньо, так само як не варто йти до продуктового магазину голодним.
Як виглядає одужання
Один із підходів до подолання залежності від соціальних мереж ґрунтується на принципах дванадцятикрокових програм взаємодопомоги. Його основа — підтримка людей зі схожими труднощами, регулярні групові зустрічі, усвідомлення власних проблемних звичок і поступова зміна поведінки. Учасникам рекомендують визначити, які саме цифрові заняття найбільше шкодять їхньому життю, встановити особисті обмеження та за потреби звернутися по підтримку до досвідченішого учасника групи.
Особливу увагу приділяють причинам надмірного використання соціальних мереж. Часто люди звертаються до них, щоб упоратися із самотністю, стресом або негативними емоціями, проте з часом така звичка може лише погіршувати самопочуття. Головний принцип цього підходу — не вимагати миттєвих змін, а поступово відновлювати контроль над власною поведінкою, зосереджуючись на кожному окремому дні.
Повна ізоляція від технологій навряд чи можлива в сучасному світі, але можна навчитися регулювати власне використання. Дослідження та клінічний досвід свідчать: ключ до одужання — не в демонізації соціальних мереж, а в розумінні їхнього впливу на мозок, визнанні власних тригерів і пошуку підтримки, яка не засуджує, а допомагає рухатися вперед маленькими кроками.
- https://www.psychologicalscience.org/news/were-addicted-to-social-media-how-do-we-get-sober.html [↩]
