Едіпів комплекс, також відомий як едіповий комплекс, описує почуття потягу дитини до батьків протилежної статі та ревнощів і гніву до батьків своєї статі. Вперше це поняття ввів Зигмунд Фройд у своїй теорії психосексуальних стадій розвитку.

Простіше кажучи, хлопчик відчуває, що він змагається з батьком за володіння матір’ю, тоді як дівчинка відчуває, що вона змагається з матір’ю за прихильність батька. Згідно з Фрейдом, діти розглядають своїх одностатевих батьків як суперників за увагу та прихильність батьків протилежної статі.

Історія Едіпового комплексу

Фрейд вперше запропонував концепцію Едіпового комплексу у своїй книзі “Тлумачення сновидінь” 1899 року. Хоча формально він не використовував термін “Едіпів комплекс” до 1910 року. Поняття набувало все більшого значення в міру того, як він продовжував розвивати свою теорію психосексуального розвитку.

Фройд назвав комплекс на честь персонажа “Царя Едіпа” Софокла, який вбиває свого батька й одружується з матір’ю.

У грецькому міфі Едіп був покинутий при народженні й тому не знає, хто його батьки. Лише після того, як він вбиває батька й одружується з матір’ю, він дізнається їхню справжню особистість.

Як працює Едіпів комплекс?

У психоаналітичній теорії Едіповим комплексом називають прагнення дитини до сексуального зв’язку з батьками протилежної статі, зокрема, увагу хлопчика до матері. Це бажання утримується від свідомого усвідомлення через придушення (тобто, дитина цього не розуміє свідомо), але Фройд вважав, що воно все одно має вплив на поведінку дитини й відіграє певну роль у розвитку.

Згідно з теорією Фройда, діти проходять ряд стадій психосексуального розвитку. На кожній стадії підсвідомість зосереджена на задоволенні, пов’язаному з певною ділянкою тіла. Це такі стадії:

  • Оральна стадія: Від народження до 18 місяців
  • Анальна стадія: Від 18 місяців до трьох років
  • Фалічна стадія: Від трьох до п’яти років
  • Латентна стадія: Від п’яти до 12 років
  • Генітальна стадія: Від 12 років до дорослості

Фройд припускав, що Едіпів комплекс відіграє важливу роль у фалічній стадії психосексуального розвитку.1 Він також вважав, що успішне завершення цієї стадії передбачає ідентифікацію з одностатевими батьками, що в кінцевому підсумку призведе до розвитку зрілої сексуальної ідентичності.

Фройд припускав, що на цій стадії розвитку у дитини розвивається сексуальний потяг до батьків протилежної статі й ворожість до батьків одностатевих. На думку Фрейда, хлопчик бажає володіти матір’ю і замінити батька, якого дитина розглядає як конкурента за материнську любов.

Читайте також: Що таке самооцінка?

samootsinka

В якому віці виникає Едіпів комплекс?

Едіпів комплекс виникає на фалічній стадії психосексуального розвитку у віці від трьох до п’яти років. Фалічна стадія слугує важливим моментом у формуванні сексуальної ідентичності.

Ознаки Едіпового комплексу

Фройд вважав, що всі діти проходять через цей процес як нормальну частину розвитку. Деякі ознаки того, що дитина переживає Едіпів комплекс, включають:

  • Надмірна прив’язаність до одного з батьків
  • Фіксація на одному з батьків
  • Ворожість до другого з батьків
  • Ревнощі до одного з батьків
  • Власність одного з батьків

Фройд припустив, що існує низка форм поведінки дітей, які насправді є наслідком цього комплексу. Приклади поведінки, яку може демонструвати дитина, включають

  • Злість або ворожість по відношенню до батьків-суперників
  • Злість або ревнощі, коли батьки-суперники виявляють прихильність до бажаних батьків
  • Показує, що хоче одружитися з бажаними батьками
  • Намагання привернути увагу бажаних батьків

Важливо зазначити, що не кожен конфлікт, який виникає між дитиною та батьками, спричинений Едіповим комплексом.

Комплекс Електри

Аналогічна стадія у дівчаток відома як комплекс Електри, коли дівчатка відчувають бажання до батька і ревнощі до матері. Термін “комплекс Електри” ввів Карл Юнг, щоб описати, як цей комплекс проявляється у дівчаток.2 Фройд, однак, вважав, що термін “Едіпів комплекс” відноситься як до хлопчиків, так і до дівчаток, хоча він вважав, що кожна стать переживає його по-різному.

Фройд також припускав, що коли дівчатка дізнаються, що у них немає пеніса, у них розвивається заздрість до пеніса й образа на своїх матерів за те, що вони “відправили її у світ такою недостатньо оснащеною” Зрештою, ця образа поступається місцем ідентифікації з матір’ю та процесу інтерналізації атрибутів і характеристик свого одностатевого батька.

Саме погляди Фройда на жіночу сексуальність, мабуть, піддавалися найбільшій критиці. Психоаналітик Карен Хорні спростувала концепцію Фройда про заздрість до пеніса і натомість припустила, що чоловіки відчувають заздрість до утроби через свою нездатність народжувати дітей.

Сам Фройд визнавав, що його розуміння жінок було, можливо, не до кінця усвідомленим.

Як вирішується Едіпів комплекс?

На кожній стадії психосексуального розвитку, згідно з теорією Фройда, діти стикаються з конфліктом розвитку, який необхідно вирішити, щоб сформувати здорову дорослу особистість. Для того, щоб стати успішною дорослою людиною зі здоровою ідентичністю, дитина повинна ідентифікувати себе з батьками тієї ж статі, щоб вирішити конфлікт фалічної стадії.

Вплив Ід та Его

Тож як дитина вирішує Едіпів комплекс? Фройд припускав, що в той час, як первинне Ід хоче усунути батька, більш реалістичне Его знає, що батько набагато сильніший. Крім того, хлопчик також має позитивну прив’язаність до батька.3

  • Ід — це первинне джерело енергії, яке прагне негайно задовольнити всі несвідомі потяги.
  • Его — це частина особистості, яка з’являється для того, щоб бути посередником між потягами Ід і вимогами реальності.

Страх кастрації

Згідно з Фройдом, хлопчик відчуває те, що він називав кастраційною тривогою, тобто страх кастрації в прямому і переносному сенсі4 Фройд вважав, що коли дитина починає усвідомлювати фізичні відмінності між чоловіками й жінками, вона припускає, що пеніс жінки був видалений, і що батько також каструє його як покарання за те, що він бажає його матір.

Поява Суперего

Для того, щоб вирішити конфлікт, спрацьовує захисний механізм, відомий як ідентифікація. Саме в цей момент формується супер-его. Супер-его стає своєрідним внутрішнім моральним авторитетом, інтерналізацією фігури батька, який прагне придушити потяги Ід і змусити его діяти відповідно до цих ідеалістичних стандартів.

У праці “Его та Ід” Фройд пояснював, що дитяче суперего зберігає характер батька дитини та що сильні почуття Едіпового комплексу пригнічуються.

Зовнішні впливи, включаючи соціальні норми, релігійні вчення та інші культурні впливи, сприяють придушенню Едіпового комплексу.

Саме з цього виникає совість дитини, або загальне відчуття добра і зла. У деяких випадках, однак, Фройд також припускав, що ці пригнічені почуття можуть також призвести до несвідомого почуття провини. Хоча ця провина може не відчуватися відкрито, вона все одно може впливати на свідомі дії людини.

Що робити, якщо Едіпів комплекс не вирішується?

Як і в разі невирішення конфліктів на інших психосексуальних стадіях, може виникнути фіксація на цьому етапі розвитку. Фройд припускав, що хлопчики, які не справляються з цим конфліктом, стають”зацикленими на матері”, а дівчатка – “зацикленими на батькові”

Коли хтось каже, що людина має Едіпів комплекс, це часто описує нездорову прив’язаність або залежність від батьків протилежної статі в дорослому віці. Невирішений Едіпів комплекс може призвести до труднощів у досягненні зрілих романтичних стосунків у дорослому віці та конфліктів з одностатевою конкуренцією. Психоаналіз зосереджується на допомозі у вирішенні цих конфліктів.

Критика та інші пояснення

Чи існує Едіпів комплекс? Теорія Фройда була суперечливою у свій час і залишається суперечливою і не є загальноприйнятою й сьогодні. З’явилися й інші теорії, що описують прив’язаність між батьками та дітьми.

Теорія прив’язаності, зокрема, пропонує альтернативне пояснення багатьох видів поведінки, описаних Фройдом. Цей підхід з’явився в 1950-х роках завдяки роботам психологів Джона Боулбі та Мері Ейнсворт.

Згідно з теорією прив’язаності, емоційні зв’язки в ранньому дитинстві слугують джерелом безпеки та захищеності. Діти можуть більше прив’язуватися до одного з батьків або висловлювати ревнощі до батьків-суперників внаслідок цих ранніх прив’язаностей, які пов’язані з безпекою, захистом і виживанням.

Підсумок

Концепція Едіпового комплексу Фройда залишається предметом гострих дискусій і сьогодні, а інші теорії, як правило, надають перевагу поясненню деяких видів поведінки, пов’язаних з прив’язаністю, які спостерігаються у дітей.

Якщо ваша дитина відчуває симптоми, які порушують її функціонування і викликають дистрес, поговоріть з педіатром або фахівцем з психічного здоров’я. Вони можуть оцінити ці симптоми й дати рекомендації, які можуть допомогти вашій дитині.

Автор статті на verywellmind.com – Кендра Черрі, магістр психології
спеціаліст психосоціальної реабілітації, викладач психології та авторка книги “Все про психологію”. Медична рецензія Стівена Ганса, доктора медичних наук у галузі психіатрії.

Що таке Едіповий комплекс?

Едіповий комплекс — це психоаналітична теорія, що описує дитячу атракційність до батька протилежного статі та ревнощі до однакового статі.

Хто є автором поняття Едипів комплекс?

Едіповий (або едіпів) комплекс був запропонований Зигмундом Фройдом у рамках його психоаналітичної теорії. Цей термін відображає складний набір емоцій і відносин у дитини, зокрема любов і ревнощі до батьків. Фрейд вважав, що цей комплекс відіграє ключову роль у формуванні особистості та сексуальності людини.

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 4.9 / 5. Кількість голосів: 9

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://doi.org/10.1007/978-3-319-28099-8_1410-1 []
  2. https://dictionary.apa.org/electra-complex []
  3. https://doi.org/10.1111/1745-8315.12561 []
  4. https://doi.org/10.1007/978-3-319-28099-8_1365-1 []

В категорії:

З тегом: