Що таке емпатія?

Емпатія — це здатність емоційно розуміти, що відчувають інші люди, бачити речі з їхньої точки зору та уявляти себе на їхньому місці. По суті, це означає поставити себе на місце іншої людини й відчути те, що вона відчуває.

Емпатія означає, що коли ви бачите, як страждає інша людина, наприклад, після втрати коханої людини, ви можете миттєво уявити себе на її місці й відчути те, що вона переживає.

Хоча люди можуть бути добре пристосовані до власних почуттів та емоцій, “залізти в чужу голову” може бути трохи складніше. Здатність відчувати емпатію дозволяє людям зрозуміти емоції, які відчувають інші.¹

Ознаки емпатії

Для багатьох бачити біль іншої людини й реагувати на нього байдужістю або навіть відвертою ворожістю здається абсолютно незбагненним. Але той факт, що деякі люди реагують саме так, наочно демонструє, що емпатія не обов’язково є універсальною реакцією на страждання інших.

Якщо вам цікаво, чи є ви емпатичною людиною, ось кілька ознак, які вказують на те, що вам притаманна ця схильність:

• Ви вмієте уважно слухати, що говорять інші.
• Люди часто розповідають вам про свої проблеми.
• Ви добре розумієте, що відчувають інші люди.
• Ви часто думаєте про те, що відчувають інші люди.
• Інші люди звертаються до вас за порадою.
• Ви часто відчуваєте себе пригніченим трагічними подіями.
• Ви намагаєтеся допомогти іншим, хто страждає.
• Ви добре бачите, коли люди нечесні.
• Іноді ви відчуваєте себе виснаженим або пригніченим у соціальних ситуаціях.
• Ви глибоко піклуєтеся про інших людей.
• Вам важко встановлювати межі у стосунках.

Типи емпатії

Існує кілька типів емпатії, які може відчувати людина. Ось три типи емпатії:

• Афективна емпатія передбачає здатність розуміти емоції іншої людини й реагувати на них належним чином. Таке емоційне розуміння може призвести до того, що хтось відчуває занепокоєння за добробут іншої людини. Це може навіть призвести до відчуття особистого дистресу.
• Соматична емпатія передбачає фізичну реакцію у відповідь на те, що переживає інша людина. Іноді люди фізично відчувають те, що відчуває інша людина. Наприклад, коли ви бачите, що хтось почувається збентеженим, ви можете й самі почервоніти. Або дізнавшись про хворобу чи біль близької людини, у вас без особливих причин також може боліти та сама частина тіла.
• Когнітивна емпатія передбачає здатність розуміти психічний стан іншої людини й те, що вона може думати у відповідь на ситуацію. В таких випадках людина може часто вдаватися до роздумів про те, що думають інші люди.

Різниця між емпатією, симпатією та співчуттям
Хоча симпатія і співчуття пов’язані з емпатією, між ними є важливі відмінності. Співчуття і симпатію часто вважають більш пасивним зв’язком, тоді як емпатія, як правило, передбачає набагато активнішу спробу зрозуміти іншу людину.

Переваги емпатії

Здатність відчувати емпатію має багато корисних застосувань.

• Емпатія дозволяє будувати соціальні зв’язки з іншими людьми. Розуміючи, що люди думають і відчувають, ви можете адекватно реагувати на соціальні ситуації. Дослідження показали, що наявність соціальних зв’язків важлива як для фізичного, так і для психологічного добробуту.²
• Співпереживання іншим допомагає вам навчитися регулювати власні емоції. Емоційна регуляція важлива тому, що вона дозволяє вам керувати своїми почуттями, навіть під час сильного стресу, не впадаючи у відчай.
• Емпатія сприяє поведінці, що допомагає всім. Не тільки ви більш схильні до корисної поведінки, коли відчуваєте емпатію до інших людей, але й інші люди також з більшою ймовірністю допоможуть вам, коли відчувають емпатію.

Недоліки емпатії

Високий рівень емпатії робить вас небайдужими до добробуту і щастя інших людей. Однак це також означає, що іноді ви можете бути перевантажені або втомлені від постійних роздумів про емоції інших людей. Це може призвести до втоми від емпатії.

Втома від емпатії — це виснаження, яке ви можете відчувати як емоційно, так і фізично після багаторазового впливу стресових або травматичних подій. Ви також можете відчувати оніміння або безсилля, ізоляцію та брак енергії.³

Втома від емпатії викликає занепокоєння в певних ситуаціях, наприклад, коли ви виступаєте в ролі опікуна або піклувальника. Дослідження показують, що якщо медичні працівники не можуть збалансувати свої почуття емпатії (зокрема, афективної емпатії), це також може призвести до втоми від співчуття.⁴

Вплив емпатії

Ваша здатність відчувати емпатію може впливати на ваші стосунки. Дослідження за участю братів і сестер показали, що коли рівень емпатії високий, вони менше конфліктують і відчувають більше тепла одне до одного.⁵ У романтичних стосунках емпатія підвищує вашу здатність прощати.⁶

Не всі відчувають емпатію в будь-якій ситуації. Деякі люди можуть бути більш емпатичними від природи, але люди також схильні відчувати більшу емпатію до одних людей і меншу до інших.

Існують гендерні відмінності у відчутті та вираженні емпатії, хоча це є дещо суперечливим. Жінки отримують вищі бали в тестах на емпатію, і дослідження показують, що жінки, як правило, відчувають більше когнітивної емпатії, ніж чоловіки.⁷

На найпростішому рівні, здається, є два основні фактори, які сприяють здатності відчувати емпатію: генетика і соціалізація, тобто — природа та виховання.

Батьки передають гени, які сприяють загальному розвитку особистості, включаючи схильність до симпатії, емпатії та співчуття. З іншого боку, люди також соціалізуються через своїх батьків, однолітків, громаду та суспільство. Те, як люди ставляться до інших, часто є відображенням переконань і цінностей, які були прищеплені в дуже ранньому віці.

Читайте також: 8 ознак того, що ви інтроверт

Перешкоди на шляху до емпатії

Деяким людям бракує емпатії, і тому вони не здатні зрозуміти, що переживає чи відчуває інша людина. Це може призвести до поведінки, яка здається недбалою, а іноді навіть образливою. Наприклад, люди з низьким рівнем емпатії частіше піддаються кібербулінгу.⁸

Брак емпатії також є однією з визначальних характеристик нарцисичного розладу особистості. Щоправда, незрозуміло, чи пов’язано це з тим, що людина з цим розладом взагалі не здатна до емпатії, чи з тим, що вона більш дисфункціонально реагує на інших.⁹

Серед причин, чому людям іноді бракує емпатії, можна назвати когнітивні упередження, дегуманізацію та звинувачення жертви.

Когнітивні упередження

Іноді на те, як люди сприймають навколишній світ, впливають когнітивні упередження. Наприклад, люди часто приписують невдачі інших людей внутрішнім характеристикам, а власні недоліки звинувачують у зовнішніх факторах.

Ці упередження можуть заважати побачити всі фактори, які впливають на ситуацію. Вони також зменшують ймовірність того, що люди зможуть побачити ситуацію з точки зору іншого.

Дегуманізація

Багато хто також потрапляє в пастку думки, що люди, які відрізняються від них, не відчувають і не поводяться так само, як вони. Це особливо часто трапляється у випадках, коли інші люди фізично віддалені.

Наприклад, коли люди дивляться репортажі про катастрофу або конфлікт в іншій країні, вони можуть бути менш схильні до співпереживання, якщо думають, що ті, хто страждає, чимось сильно відрізняються від них самих.

Звинувачення жертви

Іноді, коли інша людина пережила жахливий досвід, люди роблять помилку, звинувачуючи жертву в обставинах, що склалися. Це є причиною того, що жертв злочинів часто запитують, що вони могли б зробити по-іншому, щоб запобігти злочину.

Ця тенденція випливає з потреби вірити в те, що світ є чесним і справедливим місцем. Це бажання вірити, що люди отримують те, на що заслуговують, і заслуговують на те, що отримують, — і воно може обдурити вас, змусивши думати, що такі жахливі речі ніколи не могли б статися з вами.

Причини емпатії

Люди, безумовно, здатні на егоїстичну, навіть жорстоку поведінку. В новинах ми завжди бачимо численні недобрі, егоїстичні та огидні вчинки. Виникає питання, чому ж ми всі не чинимо так само постійно? Що змушує нас відчувати чужий біль і відповідати на нього добротою?

Термін “емпатія” вперше ввів у 1909 році психолог Едвард Б. Тітченер як переклад спорідненого німецького терміну einfühlung. Для пояснення емпатії було запропоновано кілька різних теорій.

Нейрологічні пояснення

Певні ділянки мозку відіграють важливу роль у тому, як ми відчуваємо емпатію. Тому сучасні підходи зосереджуються на когнітивних і неврологічних процесах, які лежать в основі емпатії.

Дослідження показують, що існують важливі нейробіологічні фактори емпатії.¹⁰ Активація дзеркальних нейронів у мозку відіграє важливу роль у здатності відображати та імітувати емоційні реакції, які люди відчували б, якби опинилися в подібних ситуаціях.

Функціональні дослідження МРТ також вказують на те, що ділянка мозку, відома як нижня лобова звивина, відіграє важливу роль у процесі емпатії.¹¹ Люди, які мають пошкодження цієї ділянки мозку, часто мають труднощі з розпізнаванням емоцій, що передаються за допомогою міміки.¹²

Емоційні пояснення

Деякі з перших досліджень теми емпатії були зосереджені на тому, як відчуття того, що відчувають інші, дозволяє людям мати різноманітні емоційні переживання. Філософ Адам Сміт припустив, що це дозволяє нам відчувати те, що ми ніколи не змогли б відчути в повній мірі в іншому випадку.

Це може включати емпатію як до реальних людей, так і до вигаданих персонажів. Наприклад, емпатія до вигаданих персонажів дозволяє людям відчувати цілу низку емоційних переживань, які інакше були б неможливими.

Соціальні пояснення

Соціолог Герберт Спенсер припустив, що емпатія виконує адаптивну функцію і сприяє виживанню виду. Емпатія спонукає до поведінки допомоги, яка приносить користь соціальним відносинам. Люди за своєю природою є соціальними істотами. Те, що допомагає у наших стосунках з іншими людьми, приносить користь і нам самим.

Коли люди відчувають емпатію, вони більш схильні до просоціальної поведінки, яка приносить користь іншим людям. Такі речі, як альтруїзм і героїзм, також пов’язані з почуттям емпатії до інших.

Читайте також: Екстраверт: 5 характерних рис

Як емпатія змінюється в різних культурах?

Хоча емпатія все частіше вважається цінною якістю, спосіб її вираження значно відрізняється в різних культурах і географічних регіонах. Одне дослідження, порівнюючи емпатію серед британських та східноазійських учасників¹³, виявило, що британські учасники демонстрували більше емпатійного занепокоєння, але меншу точність у розпізнаванні емоцій, ніж їхні східноазійські колеги при спостереженні за стражданнями інших людей.

Чим сильніший зв’язок між людьми в суспільстві, тим більше вони схильні проявляти емпатичну поведінку. З іншого боку, культури, які цінують особистий простір і незалежність думок більше, ніж людські зв’язки, менш імовірно виражатимуть емпатію в подібних ситуаціях.¹⁴

Щоб кількісно оцінити, як емпатія відрізняється за культурами, дослідники проаналізували найбільше дослідження з цього питання, що включало відповіді 104,365 осіб з 63 країн¹⁵. Вони визначили країни з найвищими показниками емпатії:

1. Еквадор, Південна Америка
2. Саудівська Аравія, Близький Схід
3. Перу, Південна Америка
4. Данія, Північна Європа
5. ОАЕ, Близький Схід
6. Південна Корея, Східна Азія
7. США, Північна Америка
8. Тайвань, Східна Азія
9. Коста-Рика, Центральна Америка
10. Кувейт, Близький Схід

Чому деякі країни більш емпатичні за інші?

Співавторка дослідження Сара Конрат з Центру досліджень групової динаміки при Мічиганському університеті зазначила, що результати викликали багато обговорень. Зокрема, людей здивувала висока позиція двох країн Близького Сходу в списку.

“Але насправді тут немає чому дивуватися!”, – пояснює Конрат:

“Культури, які схильні бути більш колективістичними, також мають вищі показники емпатії. Колективізм передбачає сприйняття себе як частини більшої, взаємопов’язаної групи сімейних та інших близьких відносин, з пріоритетом на підтримку гармонії. Тому не дивно, що емпатія в таких культурах буде вищою.”

Навпаки, культури, які є більш індивідуалістичними, як, наприклад, більшість західного світу, мають тенденцію до нижчих показників емпатії. У індивідуалістичному суспільстві люди бачать себе як окремих і відмінних від інших, і надають перевагу вираженню своєї унікальності та самовираженню. Це може ускладнити розуміння спільних рис, що в свою чергу зменшує ймовірність прояву співчуття та здатності поставити себе на місце інших.

Наприклад, в японській культурі існує таке явище як вміння “читати повітря” (空気を読む, куукі о йому), що означає розуміння емоцій та думок інших без слів. Це вміння базується на спостереженні за невербальними знаками, такими як міміка, жести та контекст ситуації. Такий підхід дозволяє японцям відчувати та розуміти настрій та потреби інших, не вдаючись до відкритого спілкування, що сприяє гармонії у взаєминах і підтримує соціальну згуртованість.

У західних культурах емпатія часто проявляється через більш відкриті та прямі форми спілкування. Люди можуть прямо виражати свої почуття та думки, спонукаючи інших до активного слухання та емоційної підтримки. Такі культурні відмінності демонструють, що, хоча емпатія є спільною для всіх людей, її вираження може варіюватися залежно від культурних норм та цінностей. Важливо враховувати культурний контекст при вивченні та розвитку емпатії, особливо, якщо ви знаходитесь в іншій країні.

Читайте також: Активне слухання: 7 технік для кращої комунікації

Емпатія, технології і штучний інтелект

Сучасні технології, зокрема штучний інтелект (ШІ), мають значний вплив на розвиток та вираження емпатії в суспільстві. З одного боку, ШІ може сприяти розвитку емпатії, аналізуючи емоції людей через їхню мову, тон голосу та невербальні сигнали. Наприклад, деякі застосунки для ментального здоровʼя використовують алгоритми для виявлення ознак стресу або депресії у користувачів, пропонуючи відповідні поради або навіть спілкування з фахівцями. Такі технології можуть допомогти людям краще розуміти свої емоції та емоції інших, тим самим сприяючи розвитку емпатичних навичок.

З іншого боку, залежність від цифрового спілкування та використання технологій може мати негативний вплив на здатність людей до емпатії. Онлайн-комунікація часто позбавлена невербальних підказок, які відіграють важливу роль у розумінні емоцій співрозмовника. Це може призвести до виникнення непорозумінь та зниження рівня емпатії у міжособистісних стосунках.

Проте дослідження показують¹⁶¹⁷, що онлайн-активність має незначний негативний вплив на когнітивну та афективну емпатію в реальному світі. Щобільше, завдяки тому, що онлайн спілкування фактично збільшує час, проведений в особистих комунікаціях, розвиваються навички віртуальної емпатії — тобто здатність до емпатичних реакцій у віртуальному середовищі, яка позитивно корелює з реальною емпатією, хоча і має нижчі показники. Водночас, певні онлайн-активності, такі як відеоігри, можуть знижувати рівень реальної емпатії. Тобто сучасні технології можуть як сприяти, так і заважати розвитку емпатії, залежно від характеру використання інтернету та онлайн-активностей​.

Поради щодо розвитку емпатії

На щастя, емпатія — це навичка, якої можна навчитися і розвинути. Якщо ви хочете розвинути свої навички емпатії, є кілька речей, які ви можете зробити:

• Працюйте над тим, щоб слухати людей, не перебиваючи їх
• Звертайте увагу на мову тіла та інші види невербальної комунікації
• Намагайтеся розуміти людей, навіть якщо ви з ними не згодні
• Ставте людям запитання, щоб дізнатися більше про них та їхнє життя
• Уявляйте себе на місці іншої людини
• Зміцнюйте свій зв’язок з іншими, щоб дізнатися більше про їхні почуття
• Спробуйте визначити упередження, які ви можете мати, і як вони впливають на вашу емпатію до інших
• Шукайте, в чому ви схожі на інших, а не зосереджуйтесь на відмінностях
• Будьте готові бути вразливими, відкриваючи свої почуття
• Залучайтеся до нового досвіду, що дає вам краще розуміння того, що можуть відчувати інші люди в подібній ситуації

Популярні книги про емпатію

1. “Емпатія: Чому вона важлива і як її розвивати” (Empathy: Why It Matters, and How to Get It)
   Автор: Роман Кржнарік
   Опис: Книга досліджує, чому емпатія є важливою і як її можна розвивати у собі та суспільстві.
2. “Все почалося з Еви” (Born for Love: Why Empathy Is Essential – and Endangered)
   Автори: Брюс Перрі та Майя Салавіц
   Опис: Книга розповідає про те, як емпатія формується в дитинстві і чому вона є критично важливою для людського суспільства.
3. “Диво” (Wonder) (є також однойменний фільм 2017 року із Джулією Робертс)
   Автор: Р. Дж. Паласіо
   Опис: Історія про хлопчика з обличчям, що відрізняється від інших, і як він знаходить друзів і підтримку завдяки емпатії своїх однокласників.
4. “П’ять мов любові” (The Five Love Languages)
   Автор: Гарі Чепмен
   Опис: Книга допомагає зрозуміти різні способи вираження і прийняття любові, що є формою емпатії у стосунках.
5. “Загадка емпатії” (The Empathy Exams)
   Автор: Леслі Джеймісон
   Опис: Збірка есе, яка досліджує різні аспекти емпатії через особисті історії та літературні аналізи.

Поширені питання

Підсумок

Хоча декому може бракувати емпатії, більшість людей здатні співпереживати іншим у різних ситуаціях. Ця здатність бачити речі з точки зору іншої людини й співпереживати її емоціям відіграє важливу роль у нашому соціальному житті. Емпатія дозволяє нам розуміти інших і часто змушує нас діяти, щоб полегшити страждання іншої людини.

Автор статі verywellmind.com Кендра Черрі, магістр психології, автор книги “Все про психологію”. З рецензією психотерапевта Емі Морін.

Перевірено редакцією Психологер

1. https://www.verywellmind.com/what-is-empathy-2795562 [↩]
2. https://doi.org/10.1097/YCO.0b013e3282f3ad89 [↩]
3. https://health.clevelandclinic.org/empathy-fatigue-how-stress-and-trauma-can-take-a-toll-on-you/ [↩]
4. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2016.02.015 [↩]
5. https://doi.org/10.1007/s10964-012-9781-8 [↩]
6. https://doi.org/10.1111/jmft.12171 [↩]
7. https://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2011.12.022 [↩]
8. https://doi.org/10.3233/DEV-130124 [↩]
9. https://doi.org/10.1037/per0000061 [↩]
10. https://doi.org/10.1177/1754073910374662 [↩]
11. https://doi.org/10.1093/brain/awn279 [↩]
12. https://doi.org/10.1093/brain/awt317 [↩]
13. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4976796 [↩]
14. https://morganlatif.com/insight/how-does-empathy-vary-across-different-cultures/ [↩]
15. https://www.psychologytoday.com/gb/blog/the-empathy-gap/201707/no-empathy-isn-t-universal-value [↩]
16. http://dx.doi.org/10.1145/1240624.1240763 [↩]
17. https://doi.org/10.1016/j.chb.2015.05.026 [↩]