Наша культура стає менш толерантною до булінгу на робочому місці.

Нещодавнє дослідження Університету Ессекса1, яке відстежувало групу британських школярів у дорослому віці, виявило, що “проблеми з поведінкою, зумовлені агресією та імпульсивністю, пов’язані з позитивними результатами на ринку праці”. Простіше кажучи, агресивні та імпульсивні діти отримали кращу роботу і вищий заробіток, ніж їхні однолітки, в тому числі й жертви насильства.

Це суперечить поширеній думці про те, що життя зрештою винагороджує жертв і карає кривдників. Ми часто бачимо у фільмах та історіях, що шкільний хуліган потрапляє до в’язниці або на низькооплачувану роботу, тоді як тиха, старанна дитина стає успішною й одружується з партнером своєї мрії.

Агресія на робочому місці

Агресивні нахили можуть допомогти комусь просунутися на ринку праці, але для того, щоб бути ефективним, цю агресію потрібно контролювати й спрямовувати в потрібне русло. Для тих, хто зазнає агресії на робочому місці, ця новина може засмутити.

Ми часто втішаємося думкою, що задираки та нарциси на робочому місці насправді нещасні й можуть зрештою постраждати від власної поведінки. Тож дізнатися, що їхня поведінка може приносити матеріальну вигоду, дещо тривожно. Цікаво, що існують деякі докази того, що нарциси цілком щасливі.2 Дослідження Королівського університету Белфаста свідчать, що нарциси щасливіші за більшість людей, тому що їхня любов до себе захищає їх від багатьох негативних емоцій. (ну от, приїхали… прим. ред.)

Все змінюється

На щастя, ситуація змінюється. Агресія та булінг на робочому місці стають менш прийнятними, а це означає, що така поведінка з часом має стати на заваді кар’єрному успіху. Дослідження показали3, що булінг на робочому місці не лише призводить до передбачуваних негативних наслідків для жертв, таких як психологічні страждання і навіть можливість розвитку ПТСР, але й завдає шкоди роботодавцям, збільшуючи рівень захворюваності працівників і знижуючи продуктивність праці. Тому для роботодавців існує економічний стимул протидіяти булінгу на робочому місці.

Булінг ґрунтується на динаміці влади, коли одна людина сильна, а інша безсила, що ускладнює жертвам можливість повідомити про своїх агресорів. Ми повинні продовжувати заохочувати культурні зміни, коли агресія не розглядається як рішучість керівника чи лідерська якість. Натомість її слід розглядати як нездатність до співпраці, що шкодить продуктивності.

Попри те, що люди сприймаються як жорстокі за своєю природою, успіх Homo sapiens значною мірою зумовлений нашою здатністю мирно співпрацювати у великих групах, на відміну від менших видів Homo, які марнували ресурси у постійних війнах. Наша неприязнь до агресії закарбована в нашому генетичному коді.

Хоча в минулому ми могли терпіти офісних хуліганів, зміна суспільних настроїв, сподіваємось, означає, що їхні дні добігають кінця.

Автор статті на psychologytoday.com – Рафа Юба – досвідчений психіатр-консультант на пенсії.

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 1

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://www.iser.essex.ac.uk/research/publications/working-papers/iser/2024-01 []
  2. https://www.bbc.co.uk/news/education-50184281 []
  3. https://www.researchgate.net/publication/281875418_Bullying_in_the_workplace_Definition_prevalence_antecedents_and_consequences []

В категорії:

З тегом:

,