Нові дослідження пояснюють, як мозок контролює зміни в серцево-судинній системі під час стресу.
Вчені з Університету Цукуба (Японія) зробили важливе відкриття: стресові зміни в роботі серця та кров’яного тиску контролюються нейромедіатором дофаміном. Провівши експерименти на щурах, дослідники виявили, що активація особливої зони мозку — латеральної габенули — викликає зміни серцевого ритму та артеріального тиску. Проте ці зміни можна придушити, заблокувавши дофамінові рецептори або пригнічуючи активність вентральної тегментальної зони (VTA), яка є джерелом дофамінових нейронів.1
Це відкриття має велике значення для розуміння того, як наш організм реагує на стрес і які механізми підтримують внутрішню рівновагу (гомеостаз). Оскільки під час стресу серце та судини працюють у посиленому режимі, дослідження може стати основою для розробки нових методів лікування, які допоможуть контролювати серцеві реакції та зменшувати ризик стресових порушень серцево-судинної системи.
Читайте також: Чи справді “дофаміновий детокс” працює?
Як мозок впливає на серце під час стресу?
Коли людина або тварина стикається зі стресом, її організм автоматично активує різні захисні реакції: прискорюється серцебиття, підвищується тиск, тіло готується до “бий або тікай”. Але водночас мозок також відіграє важливу роль у регуляції цих фізіологічних процесів.
Вчені зосередили увагу на латеральній габенулі (LHb) — ділянці мозку, яка відповідає за реакції на стрес і негативний досвід. Електрична стимуляція цієї зони у щурів викликала помітні зміни в серцевому ритмі та кров’яному тиску. Зокрема, у тварин спостерігалося уповільнення серцебиття (брадикардія) та підвищення тиску (пресорна реакція).
Проте, коли вчені заблокували дофамінові рецептори за допомогою спеціальних препаратів, ці зміни зникли. Аналогічний ефект спостерігався і тоді, коли вони пригнічували активність вентральної тегментальної зони (VTA) — області мозку, що генерує дофамін.
Це свідчить про те, що дофамін відіграє ключову роль у регулюванні серцево-судинних реакцій під час стресу.
Дофамін: герой чи ворог?
Дофамін часто називають “гормоном щастя”, оскільки він бере участь у механізмах винагороди та задоволення. Але його функції значно ширші. Окрім позитивних емоцій, дофамін впливає на серцево-судинну систему, допомагаючи організму адаптуватися до стресових ситуацій.
Дослідження показало, що нейрони латеральної габенули активують дофамінові нейрони у вентральній тегментальній зоні, що призводить до змін у серцевому ритмі та тиску. У відповідь на стресові стимули мозок запускає фізіологічну реакцію, яка може бути життєво важливою у небезпечних ситуаціях. Але хронічний стрес або надмірна активація цього механізму можуть призвести до проблем із серцем і судинами.
Цікаво, що блокування окремих підтипів дофамінових рецепторів (D1/D5, D2/D3 або D4) впливало на різні аспекти серцевої реакції. Це відкриває можливості для розробки таргетних терапій, які зможуть регулювати роботу серця під час стресу без побічних ефектів.
Ці відкриття можуть мати важливе практичне застосування у лікуванні стресових розладів та серцево-судинних захворювань, викликаних стресом. Оскільки стрес стає все більш поширеним у сучасному суспільстві, особливо під час війни та кризових ситуацій, дослідження механізмів мозкового контролю серцевої діяльності є критично важливим.
Також це дослідження допомагає краще зрозуміти, як емоційний стан впливає на фізіологію, і може стати основою для розробки нових ліків, які дозволять підтримувати баланс у роботі серця під час стресу.
Якщо дослідники знайдуть спосіб регулювати роботу дофамінової системи, це відкриє нові горизонти в лікуванні не лише серцевих захворювань, але й депресії, тривожних розладів та ПТСР.
Чи є ризики?
Хоча регулювання дофамінової системи виглядає перспективним, це потребує обережного підходу. Занадто сильне пригнічення дофамінових сигналів може призвести до побічних ефектів, таких як апатія або депресія. Тому потрібні додаткові дослідження, щоб розробити безпечні методи терапії.
Проте результати вже показують, що управління стресом через дофамінові рецептори — це реальний шлях до покращення фізичного та психічного здоров’я, особливо для людей, які живуть у постійному стресі.
Читайте також: Дофаміновий спад: коли вечірка скінчилась
