Клептоманія — це психологічний стан, що характеризується нав’язливим бажанням красти, часто непотрібні предмети, які можуть бути легко придбані або мають незначну грошову цінність. Люди з цим розладом відчувають значну напругу, яку можна зняти лише шляхом крадіжки.1

Цей стан зазвичай починається в підлітковому віці і частіше спостерігається у жінок, ніж у чоловіків.2 Враховуючи незаконний характер крадіжок, клептоманія може призвести до серйозних правових наслідків.

Люди з клептоманією можуть зіткнутися з арештом, судовим процесом та ув’язненням через свою поведінку. Дослідження показують, що понад 68% клінічних пацієнтів з клептоманією були заарештовані за крадіжку, а трохи більше 20% зіткнулися із засудженням і ув’язненням.3

Ознаки та симптоми

Згідно з критеріями DSM-5 клептоманія визначається як повторювана нездатність протистояти потягу до крадіжки. Люди з цим станом відчувають сплеск напруги перед вчиненням злочину, який потім знімається під час крадіжки, що призводить до відчуття задоволення, полегшення, а іноді навіть насолоди.1

Попри тимчасове полегшення, людина часто відчуває провину і докори сумління після крадіжки. Сором, самозвинувачення та докори сумління є поширеними емоційними реакціями після епізоду крадіжки.4

Важливо розуміти, що клептоманія не пов’язана з особистою вигодою. Хворі на клептоманію не крадуть заради фінансової вигоди або тому, що їм хочеться мати ці предмети. Предмети, які викрадають, зазвичай мають незначну грошову цінність або взагалі не мають її і не крадуться через необхідність.

Часто людина з клептоманією ховає вкрадені речі, ніколи не використовуючи їх. Дехто може віддати речі друзям або родичам, або навіть повернути їх туди, звідки вони були взяті.

Крадіжки зазвичай імпульсивні і незаплановані, часто відбуваються спонтанно в таких місцях, як торгові центри або супермаркети. Інтенсивність бажання може бути різною, і люди можуть утримуватися від крадіжки, коли існує високий ризик бути спійманими, наприклад, у присутності персоналу магазину або правоохоронців.

Основні симптоми клептоманії

  • Повторювана нездатність протистояти імпульсу до крадіжки
  • Крадіжка речей, які не мають цінності або не потрібні
  • Відчуття полегшення або задоволення під час крадіжки

Що ще це може бути?

Клептоманія відрізняється від звичайної крадіжки в магазині, де злодій планує вчинок, щоб отримати бажані речі, які він не може собі дозволити. Люди з клептоманією крадуть імпульсивно, щоб зняти напругу, яка накопичується, якщо вони не діють.5

Клептоманія може існувати сама по собі, але часто поєднується з іншими станами. Люди з клептоманією можуть бути більш схильними до зловживання психоактивними речовинами, тривожності та інших розладів контролю імпульсів.5 Деякі розлади, які часто зустрічаються разом з клептоманією, включають6:

  • Афективні розлади
  • Панічний розлад
  • Тривожний розлад, пов’язаний з розлукою
  • Дисморфічний розлад тіла
  • Обсесивно-компульсивний розлад
  • Інші розлади контролю імпульсів

Розлад також пов’язаний із вживанням наркотичних речовин та алкоголю, причому деякі експерти припускають можливий генетичний зв’язок між розладами, пов’язаними з вживанням психоактивних речовин, і клептоманією.7

Дослідження показують, що 73% людей з клептоманією в певний момент свого життя мали діагноз афективного розладу. Крім того, дослідження показують високий рівень супутності з іншими психіатричними станами, такими як тривожні розлади, біполярний розлад та розлади харчової поведінки.((https://doi.org/10.1176/appi.ajp.160.8.1509))

Від 43% до 55% хворих на клептоманію мають супутні розлади особистості, найпоширенішими з яких є параноїдальний розлад особистості та істеричний розлад особистості.

Щоб поставити діагноз “клептоманія”, необхідно підтвердити, що симптоми не можуть бути краще пояснені іншим психіатричним захворюванням, наприклад, розладом поведінки або антисоціальним розладом особистості.

Причини

Точні причини клептоманії все ще досліджуються, хоча вважається, що певну роль відіграють як генетичні фактори, так і фактори середовища. Різні психологічні точки зору пропонують можливі пояснення.

Психоаналітичний підхід

Психоаналітичні теорії припускають, що клептоманія може бути викликана потребою символічно компенсувати ранні втрати або нехтування.8 З цієї точки зору, лікування фокусується на розкритті основних мотивацій, що стоять за поведінкою.

Когнітивно-поведінковий підхід

Когнітивно-поведінкові теорії припускають, що клептоманія може початися, коли людина отримує позитивне підкріплення за крадіжку. Якщо перша крадіжка відбувається без негативних наслідків, ймовірність повторення поведінки зростає.

З часом сигнали, пов’язані з крадіжкою, стають сильнішими, що підвищує ймовірність збереження поведінки. Коли людина стикається з подібними сигналами оточення, бажання вкрасти може стати непереборним.

Крадіжка знімає стрес і напругу, які відчуває людина, перетворюючи цю дію на механізм подолання труднощів. З часом цей зв’язок між крадіжкою і зняттям стресу може призвести до того, що крадіжка стане звичним способом подолання стресу.

Біологічний підхід

Біологічні теорії припускають, що клептоманія може бути пов’язана з певними ділянками мозку і порушенням регуляції нейромедіаторів. Деякі дослідження пов’язують виникнення клептоманії з дисфункцією лобової частки мозку.9 Наприклад, у двох описаних випадках тупа травма лобової частки призвела до таких симптомів, як запаморочення, агресія, втрата пам’яті та раптова поява поведінки, пов’язаної з клептоманією.

Крім того, дослідження показали, що селективні антидепресанти на основі інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) можуть ефективно лікувати клептоманію, що свідчить про те, що регуляція серотоніну може бути задіяна у процесі.10 Інші нейромедіатори, такі як дофамін та ендогенні опіоїди, також можуть сприяти розвитку розладу.

Поширеність

Наскільки поширена клептоманія? Вважається відносно рідкісним захворюванням, з оцінками поширеності протягом життя від 0,3% до 0,6% населення. Однак деякі експерти припускають, що реальна цифра може бути вищою.8

  • Точна поширеність невідома, але, за оцінками, на неї страждають близько 6 з кожних 1000 дорослих.
  • За оцінками, на клептоманію припадає 5% усіх випадків крадіжок у магазинах, що призводить до щорічних економічних втрат у розмірі близько 500 мільйонів доларів (у США).

Вважається, що через збентеження або сором, пов’язані з клептоманією, про неї не повідомляють. Клінічні приклади вказують на те, що клептоманія може бути більш поширеною, ніж вважалося раніше. Наприклад, одне дослідження показало, що від 3,4% до 28% клінічних пацієнтів повідомляли про симптоми, схожі на клептоманію.2

Діагностика

Клептоманію зазвичай діагностує лікар або фахівець з психічного здоров’я. Клептоманія часто співіснує з такими станами, як розлади харчової поведінки, зловживання психоактивними речовинами та алкоголем, а також тривожними розладами, що призводить до постановки діагнозу, коли пацієнти звертаються за допомогою з цими супутніми симптомами. Діагноз також може бути поставлений після арешту за крадіжку через симптоми клептоманії.

Під час первинного огляду лікар може направити пацієнта до психіатра для подальшого обстеження. Ця оцінка включає інтерв’ю з пацієнтом і перегляд юридичних записів. Психометричні шкали, такі як Шкала оцінки симптомів клептоманії (K-SAS) або Обсесивно-компульсивна шкала Йєля-Брауна, модифікована для клептоманії (K-YBOCS), також можуть допомогти в діагностиці.11

Потайний характер клептоманії в поєднанні з почуттям провини та сорому може перешкоджати діагностиці та лікуванню. У деяких випадках люди отримують діагноз і лікування лише після юридичного втручання після крадіжки.

Лікування

Два найпоширеніші методи лікування клептоманії включають медикаменти та психотерапію.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інші антидепресанти є досить ефективними в лікуванні симптомів клептоманії.10 Ці препарати часто застосовуються разом з когнітивно-поведінковою терапією (КПТ).

КПТ спрямована як на думки, так і на поведінку, що призводять до крадіжок, і показала певну ефективність у лікуванні симптомів клептоманії.12

Психотерапія часто є першою лінією лікування розладів контролю імпульсів. Вона спрямована на те, щоб допомогти пацієнтам розпізнати свої імпульси, зрозуміти, чому вони діють відповідно до цих імпульсів, і знайти більш здорові способи зняття імпульсів і напруги. Останнім часом спостерігається тенденція до поєднання психофармакологічних втручань з психотерапевтичними підходами.

Раннє втручання та ефективне лікування мають вирішальне значення для того, щоб допомогти людям з клептоманією уникнути непотрібних страждань та юридичних наслідків їхнього стану. Важливо також усунути будь-які супутні захворювання за допомогою відповідних втручань.

Підсумок

Клептоманія – це серйозний психіатричний розлад, який може суттєво вплинути на життя та функціонування людини. Окрім емоційних страждань, він також може призвести до серйозних юридичних наслідків, включаючи арешт, ув’язнення та судові витрати.

На щастя, можна вжити ефективних заходів, якщо ви або хтось із ваших знайомих страждає на клептоманію. За допомогою відповідного лікування люди можуть навчитися керувати своїми імпульсами і замінити шкідливу поведінку на більш здорову. Якщо ви підозрюєте, що у вас може бути клептоманія, проконсультуйтеся з лікарем або фахівцем з психічного здоров’я, щоб розробити план лікування, який найкраще відповідає вашим потребам.

Поширені питання та відповіді

Чи більшість крадіїв страждають на клептоманію?

Ні. Крадіжки в магазинах набагато більш поширені, ніж клептоманія, але, за оцінками, від 4 до 24 відсотків людей, заарештованих за крадіжки в магазинах, страждають на клептоманію. Арешт, як правило, не утримує людей з клептоманією від крадіжок. У багатьох випадках розлад триває роками, незважаючи на численні арешти чи засудження, що призводить до юридичних, сімейних, кар’єрних та особистих труднощів для тих, хто страждає від цього розладу.

Чи передається клептоманія в сім’ї?

Схоже, що ні, хоча найближчі родичі людей з клептоманією можуть мати вищий рівень обсесивно-компульсивного розладу, ніж у загальній популяції, згідно з деякими дослідженнями, а серед родичів людей з клептоманією спостерігається вищий рівень розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, включаючи розлади, пов’язані з вживанням алкоголю, ніж у загальній популяції.

Як клептоманія розвивається у людини?

Існує мало клінічних доказів типового перебігу клептоманії, але дослідження описали три типові шляхи її розвитку. У деяких людей епізоди клептоманії є короткими і спорадичними, з тривалими періодами ремісії між ними. У інших епізоди більш тривалі, але все одно чергуються з періодами ремісії. А в декого клептоманія має хронічний перебіг з деякими коливаннями.

За матеріалами verywellmind.com та psychologytoday.com

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 1

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://doi.org/10.11622/smedj.2014188 [] []
  2. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2011.00001 [] []
  3. https://doi.org/10.1007/s11126-009-9112-8 []
  4. https://doi.org/10.1590/s1516-44462006005000054 []
  5. https://doi.org/10.1007/s00406-006-0668-0 []
  6. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.160.8.1509 []
  7. https://doi.org/10.3109/00952991003721100 []
  8. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22132369 [] []
  9. https://doi.org/10.1016/j.pscychresns.2006.03.003 []
  10. https://doi.org/10.1097/00002826-199901000-00008 [] []
  11. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2008.11.022 []
  12. https://doi.org/10.1177/1534650102001001003 []

В категорії: