Іпохондричний розлад (ІР), який ще називають іпохондрією, характеризується сильним занепокоєнням через серйозні проблеми зі здоров’ям, навіть якщо ознак хвороби майже немає. Люди з ІР часто звертаються до лікаря через симптоми, які, на їхню думку, пов’язані з серйозними проблемами зі здоров’ям, або ж вони можуть помилково сприймати незначні симптоми як більш серйозні, ніж вони є насправді.

Навіть якщо захворювання насправді може бути відсутнім, занепокоєння, яке відчувають люди з іпохондрією, є справжнім. Стрес і тривога, які вони переживають, можуть суттєво заважати їм у повсякденному житті.

Іпохондричний розлад

Термін іпохондрія, був вилучений з останньої версії Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5) через його негативні наслідки та стигматизуючий характер. 1

Тепер людей, у яких діагностували іпохондрію, швидше за все, класифікують як хворих на тривожний розлад або розлад соматичних симптомів. Незважаючи на цю зміну, існує точка зору, згідно з якою іпохондричний розлад слід розглядати як фобію, а саме як страх перед хворобою. 2

Незважаючи на зміну термінології, термін “іпохондрик” все ще використовується в повсякденній мові, часто в негативному значенні, щоб описати когось, хто перебільшує свої хвороби.

Варто уникати терміна “іпохондрик”. Дуже важливо визнати, що ми не можемо повністю зрозуміти, через що проходять інші, тому несправедливо спрощувати їхні турботи чи тривоги. Так само, як ви хотіли б, щоб до ваших проблем зі здоров’ям ставилися серйозно, важливо проявляти таку ж увагу до інших і не відмахуватися від їхніх проблем.

Симптоми іпохондрії

Симптоми іпохондричного розладу полягають у постійному страху захворіти. Він часто виникає через неправильну інтерпретацію нормальних функцій організму або незначних проблем зі здоров’ям. Основні симптоми включають

  • Уникання людей або місць через страх захворіти.
  • Регулярний пошук в Інтернеті інформації про симптоми та проблеми зі здоров’ям.
  • Часте обговорення проблем зі здоров’ям з іншими.
  • Переживання психологічного дистресу, що порушує повсякденну діяльність.
  • Побоювання, що звичайні фізичні відчуття можуть свідчити про серйозне захворювання.
  • Тривожність і надмірна зосередженість на постійному моніторингу свого здоров’я.
  • Підвищена чутливість до незначних фізичних симптомів, таких як головний біль, біль у суглобах або пітливість.
  • Планування візитів до лікаря через незначні симптоми або стандартні функції організму.
  • Відчуття значної тривоги через думку про хворобу.

Діагноз

Тривожний розлад через хворобу зазвичай діагностують, коли людина продовжує бути глибоко стурбованою і занепокоєною своїм здоров’ям, навіть після того, як медичні аналізи та фізичні обстеження не виявили суттєвих проблем зі здоров’ям. Діагноз ґрунтується на сукупності факторів: симптоми людини, історія хвороби, результати обстежень і тестів, а також будь-які супутні симптоми психічного здоров’я, такі як сильна тривожність.

Однією з проблем при діагностиці іпохондрії є те, що хворим часто важко сприймати нормальні результати аналізів як заспокоєння. Як наслідок, вони можуть ігнорувати висновки свого лікаря і звертатися за консультацією до інших медичних працівників. 3

Для постановки офіційного діагнозу “іпохондричний розлад” людина повинна проявляти:

  • Надмірне занепокоєння через наявність важкої або небезпечної для життя хвороби.
  • Мінімальні фізичні симптоми або їх відсутність.
  • Підвищене занепокоєння та тривога щодо стану здоров’я.
  • Постійна перевірка на наявність ознак хвороби або захворювання.
  • Ці симптоми повинні зберігатися щонайменше шість місяців і не бути пов’язаними з іншим психічним розладом.

Ускладнення іпохондричного розладу

Іпохондрія може призвести до замкненого кола. Стрес може викликати фізичні симптоми, такі як біль у суглобах і м’язах, пітливість, нудота і проблеми зі шкірою — ті самі симптоми, які часто турбують людей з іншими проблемами зі здоровʼям. Це занепокоєння може загострити існуючі симптоми й навіть призвести до появи нових. 4

Крім того, люди з іпохондрією можуть почати повністю уникати медичної допомоги, що може негативно позначитися на їхньому загальному стані здоров’я.

Інші схожі стани

Іпохондрія може бути помилково прийнята за інші стани або поведінку, в тому числі:

  • Нозофобію: цей стан має схожість з тривожним розладом перед хворобою в тому, що обидва пов’язані зі страхом перед хворобою. 5 Однак природа страху відрізняється. Нозофобія — це страх захворіти на певну хворобу, наприклад, рак або діабет. На відміну від неї, страх при іпохондрії передбачає що вже наявні фізичні симптоми можуть бути ознаками недіагностованої хвороби.
  • Малінгерінг (симуляція). Важливо розрізняти іпохондрію та симуляцію. Малінгерінг передбачає навмисне симулювання хвороби з метою особистої вигоди, наприклад, отримання фінансової вигоди або ухилення від юридичної відповідальності. На відміну від них, люди з іпохондрією щиро вірять, що вони хворі або мають високий ризик серйозно захворіти. Вони не прикидаються хворими.

Що викликає іпохондрію?

Точне походження іпохондричного розладу до кінця не з’ясоване, але вважається, що його розвитку сприяють кілька факторів: 6

  • Історія хвороби в дитинстві. Пережита в дитинстві хвороба може вплинути на розвиток іпохондрії.
  • Супутні психічні розлади. Наявність інших психічних розладів, таких як тривога, обсесивно-компульсивний розлад або великий депресивний розлад, може сприяти розвитку іпохондрії.
  • Дитяча травма. Травми, жорстоке поводження або занедбаність у дитинстві є потенційними факторами, що сприяють виникненню іпохондричного розладу.
  • Серйозні симптоми. Виникнення симптому, який становить реальну загрозу для здоров’я, може спровокувати іпохондрію.
  • Стрес. Високий рівень стресу часто пов’язаний з виникненням іпохондрії.
  • Чутливість до нормальних тілесних відчуттів. Підвищене або дискомфортне усвідомлення нормальних функцій організму може бути одним із факторів.
  • Використання Інтернету. Обширні дослідження в Інтернеті щодо симптомів різних захворювань можуть підвищити ризик розвитку іпохондричного розладу. 3

Крім того, тривожний розлад через хворобу часто співіснує з іншими тривожними розладами. Нерідко люди з іпохондрією також мають специфічні фобії, наприклад, генералізований тривожний розлад або панічний розлад з агорафобією. 2

Типи іпохондрії

Іпохондрія проявляється у двох різних формах: пошук допомоги та уникнення допомоги.

Тип, пов’язаний з пошуком допомоги

Люди з цим типом характеризуються потребою в постійному заспокоєнні. Вони часто відвідують лікарів, навіть якщо аналізи постійно показують нормальні результати. Крім того, вони схильні неодноразово озвучувати свої симптоми друзям і родичам, шукаючи розради й підтвердження, що з ними все добре. 4

Тип, що уникає догляду

Цей вид людей з іпохондрією зазвичай уникають візитів до лікаря через страх отримати тривожні новини про стан свого здоров’я. Ця група також не наважується обговорювати свої проблеми зі здоров’ям з іншими, або тому, що вони бояться підтвердження своїх побоювань, або тому, що підозрюють, що їхні проблеми не будуть сприйняті серйозно. 4

Як лікувати іпохондричний розлад

Дослідження показують 2, що існують ефективні методи лікування тривожного розладу, пов’язаного з хворобою. Вибір методу лікування, як правило, залежить від специфічних особливостей і тяжкості розладу, а також будь-яких інших проблем з психічним здоров’ям, які можуть бути присутніми.

Психотерапія

Різні форми психотерапії можуть бути корисними при лікуванні іпохондрії. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є широко використовуваним підходом. КПТ допомагає людям впоратися з тривогою, пов’язаною з їхніми фізичними симптомами. Таким чином, вона також може призвести до зменшення самих симптомів.

Ліки

Поряд з терапією можуть бути призначені медикаментозні препарати. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) зазвичай використовуються в цьому контексті. 4 Ці ліки, зазвичай відомі як антидепресанти, діють шляхом зміни рівня серотоніну в мозку.

Самоконтроль

Окрім професійного лікування, існує кілька стратегій самодопомоги, які можуть бути ефективними для подолання іпохондрії:

  • Контролюйте рівень стресу. Оскільки стрес може посилювати іпохондрію, корисно знайти методи зняття стресу. Такі методи, як глибоке дихання, візуалізація та поступове розслаблення м’язів, можуть бути особливо корисними для зменшення стресу.
  • Практикуйте усвідомленість. Усвідомленість передбачає зосередженість на своєму тілі та теперішньому моменті. Ця техніка може допомогти розпізнати й нормалізувати щоденні тілесні відчуття, зменшуючи їх сприйняття як симптомів проблем зі здоров’ям.
  • Вибирайте інформацію. Постійний вплив тривожних статей, пов’язаних зі здоров’ям, може посилити тривогу. Важливо шукати інформацію з надійних джерел, коли це необхідно, але уникати безперервного читання про стан здоров’я або хвороби.

Якщо вас часто турбують фізичні симптоми, важливо звернутися до лікаря. Зазвичай, першим кроком є консультація з сімейним лікарем, щоб виключити будь-які медичні причини симптомів. Якщо фізичного захворювання не виявлено, наступним кроком буде звернення за допомогою до фахівця з психічного здоров’я.

Іпохондрія може призвести до значного обмеження життєдіяльності через страх. Однак за допомогою відповідного лікування можна ефективно контролювати симптоми й продовжувати жити повсякденним життям.

Медична рецензія статті на verywellmind.com – Деніель Б. Блока, доктора медичних наук, сертифікований психіатр.

Поширені питання та відповіді

Що таке іпохондричний розлад?

Іпохондричний розлад (іпохондрія) – це тривожний розлад, при якому людина надмірно турбується про своє здоров’я, вважаючи, що має серйозну хворобу на основі незначних симптомів.

Що характерно для іпохондрії?

Для іпохондрії характерне постійне переживання про здоров’я, фіксація на незначних або звичайних фізичних відчуттях як на симптомах серйозних захворювань, та часте звертання до лікарів, або навпаки уникання лікарів, через страх дізнатися про якусь хворобу.

Як позбавитись від іпохондрії?

Позбутися від іпохондрії можна шляхом психотерапії, особливо когнітивно-поведінкової терапії, використання релаксаційних технік, усвідомленості і коригування думок про здоров’я та уникнення надмірного пошуку медичної інформації. У деяких випадках може бути рекомендоване медикаментозне лікування.

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 0 / 5. Кількість голосів: 0

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

Джерела

  1. https://www.psychiatry.org/psychiatrists/practice/dsm 
  2. https://doi.org/10.1016/j.psym.2015.10.006   
  3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK554399/  
  4. https://doi.org/10.1177/1559827618764649    
  5. https://doi.org/10.1159/000330015 
  6. https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/9886-illness-anxiety-disorder-beyond-hypochondriasis 

В категорії:

З тегом: