Ви або хтось із ваших близьких зазнає насильства у стосунках? Дізнайтеся, як розпізнати ознаки домашнього насильства — фізичного, емоційного, сексуального, вербального чи фінансового — та отримати допомогу.

Що таке домашнє насильство?

Домашнє насильство передбачає будь-яку спробу однієї людини в шлюбі чи інтимних стосунках домінувати та контролювати іншу.

Домашнє насильство використовуються тільки з однією метою: отримати й зберегти повний контроль над вами.

Кривдник не “грає чесно” Він використовує страх, провину, сором і залякування, щоб виснажити вас і тримати під своїм контролем.

Домашнє насильство може трапитися з будь-ким — воно не знає національностей, рас чи релігій. Насильство трапляється як у гетеросексуальних стосунках, так і в одностатевих парах. Воно трапляється в усіх вікових діапазонах, незалежно від етнічного походження та економічного рівня. І хоча жінки частіше стають жертвами, чоловіки також зазнають насильства — особливо вербального та емоційного. 1

Суть полягає в тому, що насильницька поведінка ніколи не є прийнятною, незалежно від того, чи це стосується чоловіка, жінки, підлітка чи старшої дорослої людини. Ви заслуговуєте на те, щоб вас цінували, поважали та маєте право відчувати себе в безпеці.

Домашнє насильство часто переростає від погроз і словесних образ до фізичного насильства. І хоча фізичні ушкодження можуть становити найбільш очевидну небезпеку, емоційні та психологічні наслідки домашнього насильства також є серйозними. Емоційно образливі стосунки можуть знищити вашу самооцінку, призвести до тривоги та депресії, змусити вас почуватися безпорадними та самотніми. Ніхто не повинен терпіти такий біль, і ваш перший крок до звільнення — визнати, що ваші стосунки є насильницькими.

Ознаки насильства у стосунках

Існує багато ознак насильства у стосунках, і страх перед партнером є найбільш промовистою з них. Якщо ви відчуваєте, що вам доводиться ходити навшпиньках поруч з ним — постійно стежити за тим, що ви говорите і робите, щоб уникнути вибуху, — швидше за все, ваші стосунки є нездоровими й насильницькими.

Читайте також: 6 порад як побудувати здорові стосунки

Серед інших ознак — партнер, який принижує вас або намагається вас контролювати, а також почуття ненависті до себе, безпорадності та відчаю.

Щоб визначити, чи є ваші стосунки насильницькими, дайте відповіді на наведені нижче запитання. Чим більше відповідей “так”, тим більша ймовірність того, що ви зазнаєте домашнього насильства.

Чи перебуваєте ви в стосунках з насильством?

Чи ви:

  • відчуваєте страх перед партнером більшу частину часу?
  • уникаєте певних тем через страх розсердити партнера?
  • відчуваєте, що не можете нічого зробити правильно для свого партнера?
  • вважаєте, що заслуговуєте на біль або погане поводження?
  • думаєте, що це ви божевільний?
  • відчуваєте емоційне заціпеніння або безпорадність?

Чи ваш партнер:

  • принижує або кричить на вас?
  • критикує та принижує вас?
  • поводиться з вами настільки погано, що вам соромно перед друзями чи родиною?
  • ігнорує або нехтує вашими думками чи досягненнями?
  • звинувачує вас у власній жорстокій поведінці?
  • розглядає вас як власність або сексуальний об’єкт, а не як особистість?

Чи ваш партнер:

  • має поганий і непередбачуваний характер?
  • завдає вам болю, погрожує завдати болю або вбити вас?
  • погрожує забрати ваших дітей або завдати їм шкоди?
  • погрожує покінчити життя самогубством, якщо ви підете?
  • примушує вас до сексу?
  • знищує ваше майно?

Чи поводиться ваш партнер:

  • надмірно ревниво та власницьки?
  • контролює, куди ви ходите та що робите?
  • не дає вам бачитися з друзями чи родиною?
  • обмежує ваш доступ до грошей, інтернету, телефону чи автомобіля?
  • постійно перевіряє вас?

Фізичне та сексуальне насильство

Фізичне насильство має місце, коли проти вас застосовують фізичну силу, яка завдає вам шкоди або ставить під загрозу. Фізичний напад або побиття є злочином, незалежно від того, чи відбувається це в сім’ї, чи поза нею. Поліція має право і повноваження захистити вас від фізичного нападу.

Будь-яка ситуація, в якій вас змушують брати участь у небажаних, небезпечних або принизливих сексуальних діях, є сексуальним насильством. Примус до сексу, навіть з боку чоловіка чи дружини або інтимного партнера, з яким ви також маєте секс за згодою, є актом агресії та домашнього насильства. Крім того, люди, чиї партнери піддають їх фізичному та сексуальному насильству, мають вищий ризик отримати серйозні травми або загинути.

Це все ще домашнє насильство, якщо..

Випадки фізичного насильства здаються незначними порівняно з тими, про які ви читали, бачили по телевізору або чули від інших людей. Не існує “кращої” чи “гіршої” форми фізичного насильства; серйозні травми можуть бути результатом, наприклад, штовхання.

Випадки фізичного насильства траплялися лише один або два рази у стосунках. Дослідження показують, що якщо ваш партнер завдав вам тілесних ушкоджень одного разу, цілком ймовірно, що він буде продовжувати нападати на вас і надалі.

Фізичні напади припиняються, коли ви стаєте пасивними й відмовляєтеся від свого права виражати себе так, як вам хочеться, вільно пересуватися і зустрічатися з іншими або приймати рішення. Це не перемога, якщо вам доводиться відмовлятися від своїх прав як особистості та партнера в обмін на припинення нападу!

Фізичного насильства не відбулося. Багато людей зазнають емоційних та словесних нападів. Це може бути так само страшно й завдати психологічної травми.

Емоційне насильство: це більша проблема, ніж ви думаєте

Не всі стосунки з насильством передбачають фізичне насильство. Якщо вас не б’ють і у вас немає синців, це не означає, що над вами не знущаються. Багато чоловіків і жінок страждають від емоційного насильства, яке є не менш руйнівним. На жаль, емоційне насильство часто мінімізується або ігнорується навіть тими, хто його зазнає.

Мета емоційного насильства — підірвати почуття власної гідності та незалежності, змусити вас відчути, що немає виходу зі стосунків, або що без партнера, який чинить насильство, ви не маєте нічого.

Емоційне насильство включає словесні образи, такі як крик, обзивання, звинувачення та сором. Ізоляція, залякування та контролююча поведінка також є формами емоційного насильства.

Кривдники, які застосовують емоційне або психологічне насильство, часто погрожують фізичним насильством або іншими наслідками, якщо ви не зробите так, як вони хочуть.

Шрами від емоційного насильства дуже реальні та глибокі. Ви можете подумати, що фізичне насильство набагато гірше, ніж емоційне, оскільки фізичне насильство може відправити вас до лікарні й залишити фізичні рани. Але емоційне насильство може бути настільки ж шкідливим, а іноді навіть більш небезпечним.

Економічне або фінансове насильство: витончена форма емоційного насильства

Пам’ятайте, що мета кривдника — контролювати вас, і для цього він часто використовує гроші. Економічне або фінансове насильство включає в себе:

  • Жорсткий контроль над вашими фінансами.
  • Приховування грошей або кредитних карток.
  • Змушування звітувати за кожну витрачену копійку.
  • Відмова у наданні предметів першої необхідності (їжа, одяг, ліки, житло).
  • Обмежування у грошовій допомозі.
  • Заважання працювати або обирати власну кар’єру.
  • Саботування вашої роботи (змушує пропускати роботу, постійно телефонує).
  • Крадіжку або відбирання ваших грошей.

Насильницька поведінка — це вибір

На відміну від поширеної думки, домашнє насильство відбувається не тому, що кривдник втрачає контроль над своєю поведінкою. Насправді, агресивна поведінка та насильство — це свідомий вибір, спрямований на отримання контролю. Кривдники використовують різноманітні тактики, щоб маніпулювати вами та здійснювати свою владу, зокрема:

Домінування. Кривдникам потрібно відчувати себе головними у стосунках. Вони можуть приймати рішення за вас і вашу сім’ю, вказувати вам, що робити, і очікувати, що ви будете беззаперечно підкорятися. Ваш кривдник може ставитися до вас як до слуги, дитини або навіть як до своєї власності.

Приниження. Кривдник зробить усе можливе, щоб знизити твою самооцінку або змусити тебе відчути себе неповноцінним. Зрештою, якщо ви вірите, що ви нічого не варті й що ви нікому не будете потрібні, ви з меншою ймовірністю підете. Образи, обзивання, сором і публічне приниження — все це зброя насильства, покликана підірвати вашу самооцінку і змусити вас почуватися безпорадними.

Ізоляція. Щоб посилити вашу залежність від нього, партнер, який чинить насильство, відрізає вас від зовнішнього світу. Він може не давати вам бачитися з родиною чи друзями, або навіть не пускати на роботу чи навчання. Можливо, вам доведеться питати дозволу, щоб щось зробити, кудись піти чи з кимось побачитися.

Погрози. Кривдники зазвичай використовують погрози, щоб утримати своїх партнерів від розставання або залякати їх, щоб вони відмовилися від звинувачень. Кривдник може погрожувати нашкодити або вбити вас, ваших дітей, інших членів сім’ї або навіть домашніх тварин. Він також може погрожувати покінчити життя самогубством, висунути проти вас неправдиві звинувачення або повідомити про вас у службу у справах дітей.

Залякування. Кривдник може використовувати різноманітні тактики залякування, щоб змусити вас підкоритися. Такі тактики включають погрозливі погляди або жести, розбивання речей у вас на очах, знищення майна, заподіяння шкоди вашим домашнім тваринам або демонстрацію зброї. Сенс цих дій полягає в тому, що якщо ви не підкорятиметеся, то матимете насильницькі наслідки.

Заперечення та звинувачення. Кривдники вміють виправдовуватися. Вони можуть звинувачувати у своїй жорстокій і насильницькій поведінці погане дитинство, невдалий день або навіть вас і дітей, які стали жертвами їхнього насильства. Вони можуть применшувати масштаби насильства або заперечувати, що воно мало місце. Часто вони перекладають відповідальність на вас: мовляв, ви винні в їхній насильницькій та образливій поведінці.

Кривдники МОЖУТЬ контролювати свою поведінку — вони роблять це постійно

Кривдник сам обирає, над ким знущатися. Вони не ображають, не погрожують і не нападають на кожного, хто завдає їм болю. Зазвичай, вони приберігають свої образи для найближчих людей, тих, кого, як вони стверджують, люблять.

Кривдники ретельно обирають, коли й де ображати. Вони контролюють себе, поки хтось може побачити їхню поведінку. На людях вони можуть поводитися так, ніби все гаразд, але потім миттєво накидаються на вас, як тільки ви залишаєтеся з ними наодинці.

Кривдники здатні припинити свою агресивну поведінку, коли їм це вигідно. Більшість кривдників не виходять з-під контролю. Насправді, вони здатні негайно припинити свою агресивну поведінку, коли їм це вигідно (наприклад, коли з’являється поліція або дзвонить начальник).

Жорстокі кривдники зазвичай спрямовують свої удари туди, де вони не показуються. Замість того, щоб діяти в безглуздій люті, багато насильників ретельно спрямовують свої удари туди, де не буде видно синців і слідів.

Замкнений цикл в домашньому насильстві

Домашнє насильство має свою послідовність перебігу або цикл насильства:

Цикл домашнього насильства

Насильство — ваш партнер, який чинить насильство, проявляє агресивну, принижуючу або насильницьку поведінку. Таке поводження — це гра у владу, спрямована на те, щоб показати вам, “хто тут головний”.

Почуття провини — ваш партнер відчуває провину після того, як ображає вас, але не через свої дії. Він більше переймається можливістю бути спійманим і понести відповідальність за свою агресивну поведінку.

Виправдання — ваш кривдник раціоналізує свої дії. Він може придумати низку виправдань або звинуватити вас у тому, що ви його спровокували — все, що завгодно, аби уникнути відповідальності.

“Нормальна” поведінка — ваш партнер робить все, що в його силах, щоб відновити контроль і гарантувати, що ви залишитеся у стосунках. Кривдник може поводитися так, ніби нічого не сталося, або ж “увімкнути чарівність”. Ця мирна фаза медового місяця може дати вам надію, що кривдник справді змінився цього разу.

Фантазії та планування — ваш кривдник починає фантазувати про повторення насильства. Він витрачає багато часу на роздуми про те, що ви зробили не так і як він змусить вас за це заплатити. Потім він складає план, як втілити фантазії про насильство в реальність.

Підстава — кривдник підставляє вас і приводить свій план у дію, створюючи ситуацію, в якій він може виправдати насильство над вами.

Вибачення та люблячі жести кривдника в проміжках між епізодами насильства можуть ускладнити ваш відхід. Вони можуть змусити вас повірити, що ви єдина людина, яка може їм допомогти, що вони змінять свою поведінку і що вони дійсно вас люблять. Однак небезпека залишитися дуже реальна.

Приклад повного циклу домашнього насильства

Чоловік ображає свою партнерку. Після того, як він б’є її, він відчуває власну провину. Він каже: “Мені шкода, що я зробив тобі боляче”. Але він не каже: “Тому що мене можуть спіймати”.

Потім він раціоналізує свою поведінку, звинувачуючи свою партнерку в тому, що у неї роман. Він каже їй: “Якби ти не була такою нікчемною шльондрою, мені б не довелося тебе бити”.

Потім він вдає, що розкаюється, запевняє її, що це більше не повториться.

Але пізніше він фантазує і розмірковує про минуле насильство і вирішує зробити їй боляче знову.

Він планує відправити її до продуктового магазину, навмисно обравши час, коли там багато людей. Потім вона затримується в пробці й повертається на кілька хвилин пізніше, ніж очікувалося. У своїй свідомості він виправдовує напад на неї, звинувачуючи її в тому, що у неї був роман з продавцем магазину. Він просто підставив її.

Розпізнавання тривожних ознак насильства

Неможливо достеменно знати, що відбувається за зачиненими дверима, але існують певні ознаки емоційного та домашнього насильства. Якщо ви стали свідком таких ознак насильства над другом, членом сім’ї чи колегою, поставтеся до них дуже серйозно.

Люди, які зазнають насильства, можуть

  • Виглядати наляканими або стурбованими, щоб догодити своєму партнеру
  • Погоджуватися з усім, що говорить і робить їхній партнер
  • Часто зв’язуватися зі своїм партнером, щоб повідомити, де він знаходиться і що робить
  • Отримувати від партнера часті, настирливі телефонні дзвінки
  • Говорять про характер партнера, його ревнощі чи власницькі нахили

Ознаки фізичного насильства

Люди, які зазнають фізичного насильства, можуть:

  • Мати часті травми, під приводом “нещасного випадку”.
  • Часто пропускати роботу, навчання або соціальні заходи без пояснення причин.
  • Одягатися в одяг, який приховує синці або шрами (наприклад, носити довгі рукави влітку або сонцезахисні окуляри в приміщенні).

Ознаки ізоляції

Люди, яких ізолює кривдник, можуть:

  • Бути обмеженими у зустрічах з родиною та друзями.
  • Рідко виходити на вулицю без свого партнера.
  • Мати обмежений доступ до грошей, кредитних карток або автомобіля.

Психологічні ознаки насильства

Люди, які зазнають насильства, можуть:

  • Мати дуже низьку самооцінку, навіть якщо раніше вони були впевненими в собі.
  • Проявляти значні зміни в особистості (наприклад, товариська людина стає замкненою).
  • Бути пригніченими, тривожними або схильними до суїциду.

Говоріть, якщо ви підозрюєте домашнє насильство

Якщо ви підозрюєте, що хтось із ваших знайомих зазнає насильства, повідомте про це! Якщо ви вагаєтесь — кажете собі, що це не ваша справа, що ви можете помилятися, або що людина не хоче про це говорити — пам’ятайте, що висловлення вашого занепокоєння дасть людині зрозуміти, що вам не байдуже, і може навіть врятувати їй життя.

Поговоріть з людиною наодинці й дайте їй зрозуміти, що ви стурбовані. Зверніть увагу на ознаки, які ви помітили і які вас турбують. Скажіть людині, що ви завжди готові поговорити з нею, коли вона відчує, що готова до розмови. Запевніть, що ви збережете все сказане між вами, і дайте зрозуміти, що допоможете, чим зможете.

Пам’ятайте, що кривдники дуже добре вміють контролювати та маніпулювати своїми жертвами. Люди, які зазнали емоційного або фізичного насильства, часто пригнічені, виснажені, налякані, присоромлені та розгублені. Їм потрібна допомога, щоб вийти з цієї ситуації, але їхній партнер часто ізолює їх від сім’ї та друзів.

Помітивши тривожні ознаки й запропонувавши підтримку, ви можете допомогти людині вирватися з ситуації насильства і почати зцілення.

Що можна і чого не можна робити
Можна:Не можна:
Запитувати, чи щось не такЧекати, поки людина сама прийде до вас
Висловлювати свою стурбованістьЗвинувачувати чи засуджувати їх
Слухати й схвалюватиТиснути на них, щоб вони діяли
Пропонувати допомогуДавати поради
Підтримувати їхні рішенняСтавити умови для своєї підтримки

Куди звернутись у випадку домашнього насильства

Безкоштовні номери допомоги при насильстві:

  • Національна поліція. Екстрена допомога – 102
  • Урядова гаряча лінія. Цілодобово – 1547
  • Національна гаряча лінія. Цілодобово. Анонімно. 0-800-500-335 чи 116123

За матеріалами helpguide.org

Перевірено та адаптовано редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 0 / 5. Кількість голосів: 0

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

Джерела

  1. https://doi.org/10.1891%2F0886-6708.vv-d-12-00041 

В категорії: