У сучасному світі, де стрімке життя і нескінченні можливості вибору часто залишають нас у роздумах про справжнє значення щастя та задоволення, важливо зупинитися і задуматися над глибшими аспектами нашого існування. Чи може нескінченне прагнення до задоволень та комфорту дійсно заповнити вакуум у нашій душі, чи існують інші, більш значущі шляхи до самореалізації та гармонії?

Пропонуємо вашій увазі статтю Стіва Тейлора, доктора філософії, старшого викладача психології у Лідському Беккетському університеті у Великобританії та автора книги “The Leap: The Psychology of Spiritual Awakening”. У цій статті він розглядає альтернативні підходи до пошуку щастя та глибинного задоволення, виходячи за межі поверхневих задоволень і розваг.

Коли я був підлітком, у мене був період депресії. Я перестав виходити вечорами на вулицю і більшу частину часу проводив на самоті у своїй кімнаті у роздумах і слухаючи музику.

Мій батько завжди був веселим і товариським хлопцем, і йому було важко мене зрозуміти. Він казав мені: “Вище носа, Стіве! Ми тут лише на 80 років, тож ти повинен насолоджуватися життям” Він пропонував мені гроші, щоб я ходив по барах, заохочував мене пити пиво, веселитися, спілкуватися з дівчатами.

Але я вважав за краще бути на самоті. Тоді я не міг цього пояснити, але у мене було сильне відчуття, що мій батько помилявся. Я відчував, що в житті є щось більше, ніж просто розваги. Але що це могло бути?

На перший погляд, гедоністична філософія мого батька має певний сенс. Наш час у цьому житті обмежений і може закінчитися будь-якої миті, тож, безперечно, ми повинні дарувати собі якомога більше насолоди, пригод і досвіду, наскільки це можливо. Який сенс піддавати себе стражданням і труднощам? Можна порівняти життя з довгою відпусткою. Коли ми їдемо у відпустку, ми зазвичай намагаємося якомога краще “розважитися”, тож чи не так само ми повинні поводитися з “довгими канікулами” життя?

Читайте також: Психологічний гедонізм: егоїстичний чи альтруїстичний?

Трагедія Еррола Флінна

Нещодавно я замислився над цими питаннями, читаючи автобіографію ранньої кінозірки Еррола Флінна. Флінн був багато в чому вражаючою людиною: розумний, цілеспрямований, харизматичний (а також надзвичайно красивий). Його головною метою було отримати від життя якомога більше. Він вважав, що оскільки він буде на цій планеті лише один раз, то повинен спробувати все.

До того, як стати кінозіркою, він був торговцем і шукачем пригод на Новій Гвінеї та мав амбіції стати репортером і письменником. Народившись і вирісши в Австралії, Флінн поїхав до Англії, щоб продовжити кар’єру актора, а потім спробував щастя в Голлівуді, де його слава і багатство дали йому доступ до набагато більшого досвіду. Він мав романи з найвідомішими та найвродливішими жінками світу, жив у найкрасивіших особняках Голлівуду та володів низкою неймовірно дорогих яхт. Його філософія “спробувати все” привела його до експериментів з наркотиками, в тому числі з героїном і кокаїном.

Розкішний спосіб життя Флінна може здатися привабливим, але більш за все він ілюструє ілюзорність гедоністичного щастя. Незадоволений і розпусний, Еррол Флінн помер у віці 50 років, частково через наслідки зловживання алкоголем (розтин показав, що він страждав на цироз печінки). І що ще гірше, його надмірний спосіб життя залишив по собі слід хаосу. Гедонізму притаманний егоїзм — зосереджуючись на власному пошуку задоволення, гедоністи ставлять себе вище за інших і нехтують своїми обов’язками. І це, безумовно, стосувалося Флінна. Його незліченні коханки й три дружини, а головне — четверо дітей, сильно постраждали від його безвідповідальності та егоїзму.

Звичайно, є багато інших відомих і багатих людей, які мали подібні проблеми. Бути мільйонером і мати доступ до необмежених задоволень, комфорту і розкоші не допомогло Елвісу Преслі, Майклу Джексону, Вітні Х’юстон і багатьом іншим знаменитостям знайти задоволення. Ба більше, їхнє багатство і слава, схоже, спричинили психологічні проблеми й призвели до їхньої загибелі.

Для тих, хто вивчав позитивну психологію, це не буде несподіванкою. Позитивні психологи встановили, що просто “добре провести час” у теперішньому моменті не є основою благополучного життя. Існує багато інших важливих факторів: наприклад, відчуття мети й сенсу, позитивні стосунки, регулярні періоди потоку (поглинання або залучення до діяльності), позитивний стиль мислення, а також відчуття завершеності й досягнень. Регулярний контакт з природою, практика альтруїзму та відчуття саморозвитку також є важливими джерелами благополуччя.

Читайте також: Самореалізація людини: основні теорії

У довгостроковій перспективі спроба знайти щастя виключно через гедонізм призводить до відчуття безглуздості й порожнечі. Життя, засноване на потоці, альтруїзмі та саморозвитку, стає багатим на сенс і задоволення так само, як дбайливо оброблений сад стає родючим і багатим.

Тож я думаю, що мав рацію, коли сумнівався у своєму батькові. Я більше не депресивний юнак. Тепер я чоловік середнього віку, який все ще відчуває себе молодим і захопленим життям, з постійним відчуттям самореалізації. І я відчуваю, що це значною мірою тому, що я завжди відчував, що життя означає набагато більше, ніж просто насолода чи гарне проведення часу.

Отже, які альтернативні шляхи до щастя пропонує нам Стів:

  1. Знаходження глибокого сенсу і тети. Пошук глибшого сенсу у своєму житті, який виходить за межі простого задоволення потреб.
  2. Позитивні стосунки Створення та підтримка здорових та глибоких стосунків з іншими.
  3. Стан потоку. Занурення в діяльності, які викликають повне зосередження та задоволення. Детальніше про цю теорію Мігая Чиксентмігая читайте тут.
  4. Позитивний стиль мислення. Розвиток оптимістичного погляду на життя.
  5. Відчуття досягнення. Усвідомлення власних досягнень та відзначення своїх успіхів.
  6. Зв’язок з природою. Регулярне перебування на свіжому повітрі та взаємодія з природним світом.
  7. Альтруїзм. Практика безкорисливих вчинків та допомога іншим.
  8. Саморозвиток. Постійне прагнення до особистісного зростання та самовдосконалення.

Ці підходи до щастя пропонують більш глибоке та змістовне розуміння задоволення життям, відкриваючи шляхи до справжнього внутрішнього миру та гармонії.

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 3

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

В категорії:

З тегом: