Інфантилізацією ми називаємо поводження з людиною, яке не відповідає її віку або її можливостям. Це досить часто трапляється між батьками та дітьми, коли батьки можуть поводитися так, ніби їхня дитина молодша або не така вправна, як є насправді.

Але це може статися і між дорослими, наприклад, у нездорових романтичних стосунках, або навіть коли дорослі поводяться так зі своїми літніми батьками. Таке ставлення може змусити когось почуватися приниженим і справді вплинути на його психічне здоров’я. Важливо вміти розпізнавати ознаки інфантилізації, незалежно від того, чи роблять з вами, чи ви робите це з кимось, не усвідомлюючи цього.

Що таке інфантилізація?

Діти та підлітки потребують керівництва, щоб набути необхідних життєвих навичок та розвиватися емоційно і розумово. Але є тонка межа — надмірна допомога, як у випадку з надмірною опікою батьками, може завадити дитині розвиватися в цих ключових сферах належним чином. Така надмірна допомога відома як інфантилізація — це коли з дитиною няньчаться, розмовляють з нею зверхньо, балують або поводяться з нею у спосіб, який не відповідає її реальному віку або тому, з чим вона готова впоратися.1

Хоча деякі дії є абсолютно нормальними для дітей у певний час, продовження цих дій після того, як вони більше не потрібні, є типовим способом, коли батьки можуть ненавмисно інфантилізувати своїх дітей. Наприклад, це нормально, коли батьки зав’язують шнурки маленькій дитині, але якщо вони продовжують робити це для дванадцятирічного підлітка, який може сам зав’язати шнурки, це вже зовсім інша історія.

Така надмірна допомога може змусити дитину відчути, що батьки не вірять у неї або думають, що вона не здатна вчитися і робити щось самостійно. Це також може завадити дитині оволодіти важливими життєвими навичками, які знадобляться їй для того, щоб стати незалежною і щасливою дорослою людиною. Крім того, це може заважати їм вчитися робити власний вибір і вчитися на власних помилках, що може стримувати їх зараз і в подальшому житті.

Інфантилізація характерна не лише для стосунків між батьками та дітьми, вона може траплятися і між друзями або в романтичних стосунках. Наприклад, чоловік (або особа будь-якої статі) може інфантилізувати жінку (або особу будь-якої статі), постійно даючи їй поради, яких вона не просила, намагаючись приймати рішення за неї, або поводячись так, ніби вона не повинна бути незалежною чи робити щось самостійно.

Люди з фізичними або розумовими порушеннями часто зазнають такого ставлення від інших, навіть незнайомих людей. В одному дослідженні, опублікованому в журналі “Disability Studies Quarterly”, зазначалося, що аутизм часто сприймається занадто спрощено, а ЗМІ, зазвичай, з аутизмом показують лише дітей.2 Таке зображення зміцнює хибну ідею, що всі люди з аутизмом — чи іншими порушеннями — однакові й не можуть робити власний вибір. Це призводить до того, що люди приймають рішення за людей з інвалідністю, не беручи до уваги їхній реальний вік, здібності або те, чого вони хочуть.

Як виглядає інфантилізація

Інфантилізація не має єдиного визначення, оскільки вона може відбуватися по-різному. Найчастіше це відбувається в динаміці між батьками та дітьми. Ось кілька прикладів того, як може проявлятися інфантилізація, іноді навіть без усвідомлення того, що людина це робить.

Демонстрація несхвалення

Коли хтось часто критикує вибір або дії іншого, це може бути формою інфантилізації. Це дає зрозуміти, що той, хто критикує, не довіряє здатності іншого приймати правильні рішення, вважаючи, що він завжди знає, що для нього краще. Діти, які постійно чують, що їхні природні інстинкти чи рішення неправильні, можуть навчитися не довіряти власним судженням. Ця недовіра до себе може супроводжувати їх і в дорослому віці, що значно ускладнює прийняття життєвих рішень.

Втручання у справи

Інфантилізація може також виглядати як втручання і взяття під контроль ситуацій, з якими інша людина має впоратися сама. Наприклад, якщо батьки завжди втручаються у вирішення конфліктів своєї дитини замість того, щоб дозволити їй навчитися вирішувати розбіжності, це свідчить про те, що дитина не здатна вирішувати свої власні проблеми. Або, якщо батьки намагаються розірвати стосунки своєї дорослої дитини, бо не схвалюють її партнера, це ще один спосіб сказати, що вони не довіряють вибору своєї дитини.

Надмірна критика

Коли хтось постійно розбирає на частини життя іншої людини, від її стилю одягу до вибору кар’єри, це може деморалізувати. Така невпинна критика може підірвати самооцінку людини, змушуючи її відчувати, що вона не може нічого зробити правильно без схвалення критика.

Інфантилізація може набувати й інших форм, як-от сексизм, словесні образи, відмова в емоційній підтримці чи дарування подарунків, які не відповідають віку чи інтересам людини. Така поведінка може підірвати самоповагу та почуття власної значущості, а також серйозно ускладнити або зруйнувати стосунки.

Чому виникає інфантилізація

Причини інфантильності можуть бути найрізноманітнішими. Іноді, якщо вона не надто сильна або трапляється не часто, людина може навіть не усвідомлювати, що вона інфантилізує когось або що це когось ображає. У таких випадках це часто щира помилка, яку можна виправити за допомогою кращої обізнаності та відкритої розмови. Це часто трапляється з дорослими дітьми та їхніми літніми батьками або опікунами й тими, ким вони опікуються.

В інших випадках інфантилізація може бути частиною глибоко вкоріненої моделі стосунків. Вона може бути пов’язана з глибшими проблемами або навіть психологічними станами, які потребують більш цілеспрямованих зусиль і самоаналізу, щоб їх виявити й почати змінювати.

Деякі експерти пов’язують інфантилізацію з нарцисизмом. Наприклад, самозакохані батьки можуть хотіти, щоб їхні діти залишалися залежними й поступливими, тому вони можуть навмисно намагатися перешкоджати їхньому дорослішанню. Аналогічно, нарцисичні партнери можуть насолоджуватися відчуттям власної незамінності або контролю, що спонукає їх увічнювати цю динаміку, щоб зберегти свій статус-кво.

Негативні наслідки інфантилізації

Постійний вплив інфантилізації з боку батьків. Коли батьки постійно ставляться до дитини як до молодшої, ніж її реальний вік, навіть коли вона виростає, це може призвести до значних проблем. Дослідження показують3, що владний стиль виховання, який включає інфантилізацію, пов’язаний з підвищеним ризиком шкільного вигорання та браком самоконтролю серед учнів.

Література на цю тему свідчить, що інфантилізовані діти можуть бути позбавлені можливостей для розвитку через те, що їхні батьки надмірно задовольняють їхні потреби.4 Це може підготувати їх до життя, в якому вони вважатимуть себе менш здібними чи компетентними.

Інфантилізація може завадити дитині набути навичок, необхідних для дорослого життя, підірвати її самооцінку і навіть відіграти певну роль у розвитку психічних розладів, таких як депресія та тривожність.

Негативний вплив на дорослих. Наслідки інфантилізації не обмежуються дітьми. Вона також може глибоко впливати на людей похилого віку та людей з інвалідністю або хворобами. Дослідження висвітлюють різні практики інфантилізації5 в закладах для людей похилого віку, такі як:

  • Поводження з літніми людьми як з дітьми
  • Обмеження їхньої свободи
  • Використання зменшувальних імен
  • Використання дитячих прикрас
  • Застосування підходу до навчання за принципом “вчитель-учень”
  • Лайка
  • Надання іграшок
  • Позбавлення права приймати рішення і статусу дорослого

Ці практики класифікуються як форма психологічного насильства. Вони можуть негативно впливати на поведінку, самопочуття, відчуття власної гідності, здатність формувати стосунки та соціальну взаємодію людей похилого віку, які зазнають їх.

Як зупинити інфантилізацію

Якщо ви стали жертвою інфантилізації, першим важливим кроком є встановлення чітких меж. Це означає відстоювати себе, коли хтось намагається підірвати вашу автономію інфантилізуючими діями чи коментарями, які змушують вас почуватися безпорадними.

Почніть з того, що твердо і спокійно скажіть, яку поведінку ви не приймаєте, зводячи до мінімуму свої пояснення. Пояснення причин ваших рішень часто може відкрити двері для дебатів і подальших спроб підірвати ваш авторитет. Будьте рішучими й, якщо необхідно, відстороніться від ситуації. Для літніх людей, які мають справу з владними дорослими дітьми, може стати важливим встановити межі за допомогою юридичних засобів, щоб запобігти будь-якому втручанню в особисті справи.

Читайте також: Встановлення кордонів з родиною: 5 порад, які допоможуть вистояти

Якщо ви усвідомлюєте, що проявляєте інфантилізуючу поведінку, визнання цього є першим важливим кроком на шляху до змін. Наступні кроки — навчитися поважати кордони інших людей і утримуватися від непрошених порад чи коментарів щодо їхнього вибору.

Зміна звичної поведінки потребує часу та зусиль, і ваш прогрес значною мірою залежатиме від того, наскільки ви готові до цих змін. У певних ситуаціях може бути корисно звернутися за допомогою до психотерапевта, який допоможе вам пройти через процес зміни вкоріненої поведінки.

Як може допомогти психотерапія

Інфантилізація, особливо у близьких стосунках, може мати тривалий негативний вплив на ваше психічне здоров’я. Звернення за підтримкою до психотерапевта — це позитивний крок, який допоможе вам відновити впевненість у собі, опанувати мистецтво встановлення меж і навчитися розпізнавати тривожні ознаки, які можуть призвести до такої нездорової динаміки. Якщо ви помітили, що інфантилізуєте когось, психотерапія може допомогти зрозуміти, чому ви це робите і як це припинити.

Підсумок

Довготривала інфантилізація може мати згубний вплив на людину. Звернення до психотерапії може бути корисним як для тих, хто її пережив, так і для тих, хто її практикує — свідомо чи підсвідомо. Важливо пам’ятати, що немає нічого соромного в тому, щоб звернутися по допомогу до батьків. Незалежно від того, чи ви новачок у батьківстві, чи маєте кількох дітей, батьківство — це постійно розвиваюча подорож, яка передбачає постійне навчання та адаптацію. Не існує єдиного правильного способу ефективного батьківства.

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 5

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://www.betterhelp.com/advice/general/the-causes-and-symptoms-of-infantilization/ []
  2. https://dsq-sds.org/index.php/dsq/article/view/1675 []
  3. https://link.springer.com/article/10.1007/s10826-019-01560-z []
  4. https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Lost+childhoods:+The+plight+of+the+parentified+child&author=GJ+Jurkovic&publication_year=1997& []
  5. https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1300/J084v17n04_04 []

З тегом: