Фантазія в психології

Фантазія належить до процесів уяви, за допомогою яких люди створюють внутрішні сценарії, що часто відірвані від реальності. Ці уявні репрезентації можуть включати сценарії, які не відбулися або навряд чи відбудуться, що дозволяє людині досліджувати переживання та емоції в безпечному середовищі. Фантазії можуть виконувати різні когнітивні та емоційні функції — від простих мрій до складних внутрішніх наративів, які впливають на сприйняття людиною світу та її взаємодію в ньому.

Фантазія — це один з процесів мислення, що характеризуються багатими образами, сильними емоціями й часто відсутністю логічної структури. Зазвичай люди вдаються до фантазій як до нормального і здорового способу зняти стрес, отримати задоволення і розвагу або стимулювати творчість. Однак іноді фантазії можуть сигналізувати про проблеми з психічним здоров’ям, такі як маячне мислення або сильний відрив від реальності.1

У контексті психології, фантазія — це уявний сценарій або образ, в якому людина бачить реалізацію своїх найпотаємніших бажань та імпульсів.

Функції фантазії в психології

  1. Когнітивний розвиток. Фантазія відіграє вирішальну роль у когнітивному розвитку, особливо у дітей. Вона розвиває творчі здібності та навички вирішення проблем, дозволяючи моделювати різні результати та досліджувати різні перспективи без наслідків у реальному світі.2
  2. Емоційна регуляція. Фантазія також відіграє важливу роль в емоційній регуляції. Займаючись фантазуванням, люди можуть керувати емоціями, створюючи сценарії, в яких вони можуть виражати свої почуття опосередковано або репетирувати стратегії подолання складних ситуацій.3
  3. Соціальні навички. Фантазія може сприяти розвитку соціальних навичок. За допомогою творчих ігор і сценаріїв люди практикують соціальну взаємодію і розвивають емпатію, уявляючи себе на місці інших людей.4
  4. Терапевтичне використання. У терапевтичних умовах фантазія часто використовується як інструмент психоаналізу та психотерапії. Такі техніки, як керовані образи та рольові ігри, можуть допомогти людям розкрити глибинні конфлікти, покращити психічне здоров’я та підвищити загальний рівень добробуту.5

Психологічні теорії, що розглядають фантазію

  • Теорія Фройда. Зигмунд Фройд вважав фантазію захисним механізмом і шляхом до несвідомого. Він вважав, що нездійснені бажання і прагнення часто знаходять вираження у мріях і фантазіях, розкриваючи багато чого про внутрішнє життя людини.6
  • Юнгіанські погляди. Карл Юнг розширив поняття фантазії, ввівши ідею колективного несвідомого. За Юнгом, фантазії можуть бути вікном у це колективне несвідоме, що відображає архетипи та спільний людський досвід7.
  • Когнітивно-поведінкові перспективи. Новіші когнітивно-поведінкові підходи досліджують, як фантазії впливають на поведінку і пізнання. Ці підходи часто зосереджуються на тому, як нереалістичні фантазії можуть призвести до дисфункціональної поведінки або, навпаки, як адаптивні фантазії можуть полегшити проблеми.8.

Роль фантазії в психології

У сучасній психології розуміння фантазії еволюціонувало від простого ескапізму до складного, багатогранного психічного процесу, який може відігравати значну роль у психічному здоров’ї та когнітивних здібностях. Сучасні дослідження продовжують вивчати вплив фантазії на роботу мозку, стресостійкість та її терапевтичний потенціал у клінічній психології.

Чим фантазія відрізняється від уяви?

Фантазія та уява є тісно пов’язаними, але все ж мають деякі відмінності у своїх функціях.

Уява — це більш загальний термін, який описує здатність людини уявляти реальності, яких немає наяву, або модифікувати існуючі спогади чи досвід. Уява охоплює процес візуалізації різноманітних образів, сценаріїв і ідей, які можуть бути використані для розв’язання проблем, творчості, планування майбутнього та осмислення минулого. Уява є фундаментом для творчого мислення та інновацій.

Фантазія, з іншого боку, частіше асоціюється з більш вільним та ігровим процесом уявлення, що включає створення деталізованих і вигаданих сценаріїв або історій, які можуть не мати прямого зв’язку з реальністю. Фантазія часто спонукає до відтворення альтернативних світів і можливостей, які можуть відігравати важливу роль у літературній та художній творчості, а також в емоційному та психологічному відволіканні від реальних проблем.

Фантазія часто має більш розвинену структуру і являє собою процес, де людина може “відігравати” різні ролі або сценарії, іноді використовуючи елементи фікції й творчості, які могли б бути надто нереалістичними або непрактичними у звичайному використанні уяви.

Отже, основна відмінність полягає в тому, що уява — це більш загальна здатність формувати внутрішні образи та концепції, тоді як фантазія — це конкретніше і часто більш творче використання цієї здатності для створення комплексних і деталізованих вигаданих реалій.

Які негативні наслідки надмірного фантазування?

Надмірне фантазування, особливо коли воно замінює дію або заважає виконувати щоденні обов’язки, може мати кілька негативних наслідків:

  1. Неадаптивні мрії. Це стан, коли людина проводить значну частину свого часу в детально продуманих мріях, відірваних від реальності, що може погіршити її здатність функціонувати в різних життєвих сферах9.
  2. Уникнення. Постійні фантазії можуть призвести до поведінки уникнення, коли люди надають перевагу своїм фантастичним світам, а не реальним взаємодіям чи викликам, що потенційно може призвести до соціальної ізоляції.
  3. Незадоволеність реальністю. Надмірна залежність від фантазій може спричинити незадоволеність реальним життям, оскільки контраст між ідеалізованими сценаріями та реальними умовами може призвести до незадоволення та хронічного нещастя.

Як фантазія використовується в психотерапевтичних практиках?

У психотерапії фантазія використовується як терапевтичний інструмент кількома способами:

  1. Керована уява. Ця техніка передбачає проведення клієнтів через уявні переживання в розслабленому стані, щоб допомогти їм впоратися з такими проблемами, як стрес, тривога і біль10.
  2. Рольові ігри. Це дозволяє клієнтам розігрувати ситуації, які вони можуть вважати тривожними або складними, в контрольованому середовищі, що може покращити розуміння та стратегії подолання11.
  3. Аналіз сновидінь. Психотерапевти можуть досліджувати сни клієнтів, які вважаються формою несвідомої фантазії, щоб виявити приховані емоції та конфлікти12.
  4. Арт-терапія. Як от терапія малюванням чи музична терапія, де клієнти виражають себе через творчі фантазійні сценарії, сприяючи емоційному вивільненню і зціленню.

Зв’язок між творчістю і фантазією

Взаємозв’язок між творчістю і фантазією дуже важливий, оскільки обидва поняття включають в себе маніпулювання і генерування уявних образів та ідей, що виходять за рамки поточної реальності. Творчість часто потребує використання фантазії, щоб уявити інноваційні рішення або створити художні вирази, яких ще не існує. Фантазія забезпечує ментальний майданчик для випробування цих ідей без фізичних обмежень. Дослідження показують, що участь у фантазуванні може посилити творчі здібності людини, послаблюючи обмеження логічного мислення і дозволяючи розуму досліджувати нетрадиційні ідеї13.

Які психологічні переваги дає фантазування?

  1. Зменшення стресу. Фантазія може слугувати втечею від тиску повсякденного життя, забезпечуючи ментальну перерву, яка може допомогти зменшити стрес і тривогу14.
  2. Покращення настрою. Уявляючи приємні та повноцінні сценарії, люди можуть покращити свій настрій і відчути почуття радості та задоволення, навіть якщо це тимчасово.
  3. Підвищення емпатії. Фантазії також можуть посилити емпатію. Уявляючи себе в різних ролях або ситуаціях, людина може краще зрозуміти та з’єднатися з почуттями й поглядами інших1516.

Чи може фантазія зашкодити особистим стосункам?

Так, фантазії потенційно можуть бути шкідливими для особистих стосунків, якщо вони призводять до нереалістичних очікувань або відходу від реальних взаємодій. Коли люди витрачають занадто багато часу на фантазування про ідеалізовані стосунки або сценарії, вони можуть бути незадоволені своїми реальними стосунками, які можуть здаватися менш повноцінними в порівнянні з ними. Цей дисонанс може призвести до таких проблем, як розчарування, фрустрація та відсутність взаємодії з партнерами чи друзями. Більше того, надмірне фантазування також може призвести до відходу у внутрішній світ, зменшуючи час та емоційну присутність, доступні для побудови та підтримки реальних стосунків17.

Які психологічні наслідки читання фентезійної літератури?

Читання літератури в стилі фентезі чи фантастики має кілька важливих психологічних ефектів, які можуть сприяти психічному та емоційному здоров’ю:

  1. Розвиток уяви та креативності. Фентезі та фантастика розширює межі того, що вважається можливим, заохочуючи читачів мислити творчо та уявляти нові світи й можливості.
  2. Ескапізм. Забезпечує тимчасову втечу від реальності, що може бути особливо корисним під час стресу або тривоги. Ескапізм дозволяє людям зробити ментальну перерву і повернутися до своїх реальних життєвих проблем з відновленими силами.
  3. Розвиток емпатії. Знайомлячи читачів з різноманітними персонажами та складними емоційними ситуаціями, будь-яка література, не тільки фентезі чи фантастика, може розвивати емпатію. Читачі вчаться розуміти й розділяти почуття персонажів з різним походженням та обставинами.

Висновок

Фантазія, з точки зору психології, не лише слугує мостом до несвідомого, дозволяючи виражати незадоволені бажання, але й виховує стійкість та механізми подолання життєвих викликів. Незважаючи на те, що її переваги у розвитку креативності, емпатії та вирішенні проблем є глибокими, надзвичайно важливо усвідомлювати тонку межу між здоровим ескапізмом і потенційними пастками надмірного захоплення фантазіями.

Перевірено редакцією Психологер

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 0 / 5. Кількість голосів: 0

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поділіться, будь ласка, в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://dictionary.apa.org/fantasy []
  2. https://www.researchgate.net/publication/294275996_Fostering_pretend_play_skills_and_creativity_in_elementary_school_girls_A_group_play_intervention []
  3. https://www.researchgate.net/publication/292587716_Emotional_intelligence_adaptation_and_coping []
  4. https://www.researchgate.net/publication/368336674_The_impact_of_social_pretend_play_on_preschoolers’_social_development_Results_of_an_experimental_study []
  5. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC10298057/ []
  6. https://link.springer.com/chapter/10.1057/9781137348173_2 []
  7. https://frithluton.com/articles/fantasy/ []
  8. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3673298/ []
  9. https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/23336-maladaptive-daydreaming []
  10. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8715271/ []
  11. https://positivepsychology.com/role-playing-scripts/ []
  12. https://epublications.marquette.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1130&context=edu_fac []
  13. https://www.sciencedaily.com/releases/2016/09/160915085731.htm []
  14. https://www.mentalhelp.net/blogs/forms-of-escapism/ []
  15. https://archeroracle.org/77878/arts-entertainment/science-fiction-fantasy-books-enhance-empathy-develop-greater-ability-to-change-among-readers/ []
  16. https://www.frontiersin.org/journals/psychology/articles/10.3389/fpsyg.2022.912165/full []
  17. https://www.researchgate.net/publication/335729909_Maladaptive_daydreaming_Towards_a_nosological_definition []

В категорії: