Що таке самосвідомість: як підвищити та чому це важливо

Чому так важливо знати себе, а також як це можна покращити

Самосвідомість — це ваша здатність сприймати і розуміти те, що робить вас тим, ким ви є, включаючи вашу особистість, вчинки, цінності, переконання, емоції та думки. По суті, це психологічний стан, в якому “я” стає центром уваги.

Хоча самосвідомість займає центральне місце у вашій ідентичності, вона не є чимось, на чому ви зосереджуєтесь щодня і щохвилини. Натомість самосвідомість вплітається в тканину того, ким ви є, і проявляється в різні моменти, залежно від ситуації та вашої особистості.

Хоча ми можемо не думати про це постійно, самосвідомість має вирішальне значення для нашого розуміння себе і наших стосунків зі світом. Це розуміння починає формуватися в ранньому віці й стає все більш важливим, коли ми дорослішаємо і починаємо краще розуміти власні думки, почуття, відчуття та моделі поведінки.

Як розвивається самосвідомість?

Самосвідомість — один з перших компонентів Я-концепції, що з’являється у людини. Люди не народжуються повністю усвідомленими. Проте є дані, що свідчать про те, що немовлята мають рудиментарне почуття самосвідомості.

Немовлята усвідомлюють, що вони відокремлені від інших, про що свідчить така поведінка, як рефлекс укорінення, коли немовля шукає сосок, коли щось торкається його обличчя. Дослідники також виявили, що навіть новонароджені можуть розрізняти дотики до себе і до інших.¹

Дослідження показали, що більш складне почуття самосвідомості з’являється приблизно у віці одного року і стає набагато більш розвиненим приблизно до 18 місяців.

Самосвідомість і здатність впізнавати себе в дзеркалі

Одним із способів вимірювання самосвідомості в дослідженнях є використання так званого завдання на впізнавання себе в дзеркалі. У класичному дослідженні, проведеному дослідниками Льюїсом і Брукс-Ганном, дослідники використовували це завдання для вивчення того, як розвивається самосвідомість.²

Дослідники наносили червону крапку на ніс немовляти і підносили дитину до дзеркала. Діти, які впізнавали себе в дзеркалі, тягнулися до власного носа, а не до відображення в дзеркалі, що свідчило про наявність у них принаймні певного рівня самосвідомості.

Льюїс і Брукс-Ганн виявили, що майже жодна дитина до року не тягнеться до власного носа, а не до свого відображення в дзеркалі.

Близько 25% немовлят у віці від 15 до 18 місяців тягнулися до власного носа, тоді як близько 70% дітей у віці від 21 до 24 місяців робили це. Це свідчить про те, що діти демонструють самосвідомість і самоусвідомлення у віці 15 місяців і мають повністю розвинене почуття впізнавання у дзеркалі до 24 місяців.²

Важливо зазначити, що дослідження Льюїса і Брукс-Ганна лише вказує на візуальну самосвідомість немовляти; діти можуть мати інші форми самосвідомості навіть на цьому ранньому етапі життя. Наприклад, дослідники також припускають, що вираження емоцій передбачає самосвідомість і здатність думати про себе у зв’язку з іншими людьми.

Самосвідомість і мозок

Дослідники припускають, що важливу роль у розвитку самосвідомості відіграє ділянка мозку, відома як передня поясна кора, розташована в лобовій частці. Дослідження також використовували візуалізацію мозку, щоб показати, що ця ділянка активізується у дорослих, які усвідомлюють себе.³

Експеримент Льюїса і Брукса-Ганна припускає, що самосвідомість починає зароджуватися у дітей у віці близько 18 місяців, що збігається зі швидким зростанням веретеноподібних клітин у передній поясній корі.

Однак в одному дослідженні було виявлено, що пацієнт зберіг самосвідомість навіть при значному пошкодженні ділянок мозку, включаючи інсулу і передню поясну кору.⁴

Це свідчить про те, що ці ділянки мозку не є необхідними для більшості аспектів самосвідомості, і що усвідомленість може виникати завдяки взаємодії, розподіленій між мережами мозку.

Рівні самосвідомості

Тож як саме діти усвідомлюють себе окремими істотами? Одна з основних теорій самосвідомості, запропонована психологом розвитку Філіпом Рошатом, припускає, що існує п’ять рівнів самосвідомості. Діти проходять через ці стадії від народження до приблизно 4-5 років.⁵

• Диференціація. Дитина починає усвідомлювати власне відображення. Вона може помітити, що у погляді на своє відображення є щось відмінне або особливе.
• Ситуація. Немовля починає усвідомлювати власне відображення, буття і рухи окремо від тих, хто його оточує.
• Ідентифікація. Це етап, на якому дитина повністю усвідомлює, що це її власне відображення в дзеркалі. Вона знає: “Це я“.
• Сталість. Дитина має повне уявлення про себе і може впізнати себе на фотографіях чи відео, навіть якщо її зовнішність змінюється.
• Самосвідомість. Дитина адаптує точку зору третьої особи на себе; вона усвідомлює, що інші сприймають її певним чином. Це може призвести до виникнення таких почуттів, як гордість або сором.

Читайте також: Іспанський сором: визначення, причини та способи його позбутися

Типи самосвідомості

Самосвідомість також приймає різні форми, які можуть проявлятися в різних ситуаціях і умовах. Психологи часто поділяють самосвідомість на два різні типи: публічну та приватну.

Публічна самосвідомість

Цей тип виникає, коли люди усвідомлюють, якими вони здаються іншим. Публічна самосвідомість зазвичай виникає в ситуаціях, коли людина перебуває в центрі уваги.

Цей тип самосвідомості часто змушує людей дотримуватися соціальних норм. Коли ми усвідомлюємо, що за нами спостерігають і оцінюють, ми часто намагаємося поводитися соціально прийнятним і бажаним чином.

Усвідомлення суспільної оцінки також може призвести до тривоги оцінювання, коли люди відчувають стрес, тривогу або занепокоєння з приводу того, як їх сприймають інші. Тривога перед роботою і соціальна тривога — два приклади того, як публічна самосвідомість може іноді призводити до занепокоєння і дистресу через те, як нас оцінюють інші.

Приклади публічної самосвідомості

Ви можете відчувати публічну самосвідомість на робочому місці, наприклад, коли виступаєте з важливою презентацією або розповідаєте якусь історію групі друзів. Оскільки ви перебуваєте в центрі уваги, ви гостріше усвідомлюєте, як вас можуть сприймати інші.

Приватна самосвідомість

Цей тип відбувається, коли люди усвідомлюють деякі аспекти себе, але тільки в приватному порядку. Наприклад, бачити своє обличчя в дзеркалі — це тип приватної самосвідомості.

Певні стратегії можуть допомогти вам розвинути більше відчуття приватного самоусвідомлення. Наприклад, ведення щоденника, медитація і практика усвідомленості можуть допомогти вам краще усвідомити свої внутрішні думки, почуття і відчуття.

Приклади приватної самосвідомості

Відчуття, що ваш шлунок хитається, коли ви розумієте, що забули підготуватися до важливого тесту, або відчуття, що ваше серце тріпоче, коли ви бачите когось, хто вас приваблює, також є прикладами приватного самоусвідомлення.

Чому самосвідомість важлива?

Самосвідомість важлива, тому що вона дозволяє вам замислитися над різними аспектами себе. Коли ви розумієте свої здібності та схильності, самосвідомість також дозволяє вам думати про те, як ви взаємодієте з іншими людьми та навколишнім світом.

Самосвідомі люди здатні керувати своєю поведінкою та адаптуватися до ситуацій. Вони можуть точно оцінити, чого вимагає ситуація, а потім відповідно змінити свої дії.

Це може бути життєво важливим у багатьох сферах життя, включаючи ваші стосунки та роботу. Це також може мати значення, коли мова йде про особистий розвиток. Коли ви краще усвідомлюєте свої сильні та слабкі сторони, ви можете зробити кроки, щоб скористатися тим, що у вас виходить, і дослідити способи покращення тих сфер, де у вас можуть виникнути проблеми.

Переваги самосвідомості

Отже, посилення самосвідомості має цілу низку переваг. Специфіка кожної з них залежить від конкретної людини.

Ось кілька прикладів загальних переваг самосвідомості:

• Це дає нам можливість впливати на результати
• Допомагає нам краще приймати рішення
• Надає нам більше впевненості в собі – і, як наслідок, ми спілкуємося чітко і з наміром
• Дозволяє нам розуміти речі з різних точок зору
• Звільняє нас від наших упереджень
• Допомагає будувати кращі стосунки
• Дає нам більшу здатність регулювати свої емоції
• Зменшує стрес
• Робить нас щасливішими

Читайте також: Чому гедонізм не веде до щастя

Що таке прогалина в самосвідомості?

Самосвідомість — це основне слово в сучасному лідерському жаргоні. Хоча багато лідерів можуть похвалитися тим, наскільки вони самосвідомі, лише 10-15 відсотків населення відповідають цим критеріям.

Багато з нас виросли з думкою про те, що не варто показувати свої емоції, тому ми намагаємося ігнорувати або придушувати їх. З негативними емоціями це мати серйозні наслідки. Ми або інтерналізуємо їх (що призводить до гніву, образи, депресії та покірності), або екстерналізуємо, звинувачуючи, зневажаючи чи залякуючи інших.

Читайте також: Локус контролю: ми чи нас?

Брак самоусвідомлення може бути значною перешкодою в лідерстві. Дослідження, проведене Адамом Д. Галінскі та його колегами з Північно-Західної школи менеджменту Келлог, показало⁶, що часто, коли керівники піднімаються корпоративними сходами, вони стають більш впевненими в собі та своїх силах. З іншого боку, вони стають більш зануреними в себе і менш схильні враховувати точки зору інших.

В окремому дослідженні канадські вчені⁷ вивчали мозкову активність людей, які обіймають керівні посади. Вони знайшли фізіологічні докази того, що зі збільшенням влади здатність співпереживати іншим зменшується. Вони стають менш здатними враховувати потреби та перспективи інших. По суті, такі лідери не вважають, що їм потрібно змінюватися, і натомість вимагають змін від усіх інших.

Як покращити самосвідомість

Тож як розвивати самосвідомість? Існує багато способів практикувати присутність із собою та своїми емоціями, що, своєю чергою, може допомогти покращити самосвідомість.⁸

Уявіть себе

Уявіть найкращу версію себе. Ідеальне «Я» відображає наші надії, мрії, прагнення і говорить про наші навички, здібності, досягнення та успіхи, яких ми хочемо досягти.⁹ Коли ви спираєтесь на свої сильні сторони, щоб стати кращою версією себе, ви можете використовувати це ідеалізоване «Я», щоб продовжувати рухатись у правильному напрямку і не відволікатись на невдачі та інші перешкоди.

Читайте також: Невротик та невротизм: ознаки, причини

Ставте питання «Що…»

В основі самосвідомості лежить здатність до самоаналізу. Однак існує думка, що більшість людей рефлексують неправильно. Проблема в тому, що ми ставимо собі неправильні запитання. Намагаючись вирішити внутрішній конфлікт, ми запитуємо: «Чому?». Але немає способу відповісти на це питання, оскільки ми не маємо доступу до нашої підсвідомості. Натомість ми вигадуємо відповіді, які можуть бути неточними.

Небезпека питання «чому» полягає в тому, що воно відправляє нас у кролячу нору наших негативних думок. Ми зосереджуємося на своїх слабкостях і невпевненості. Уявіть собі людину, яка має труднощі з виступом на нарадах. Вона може пояснювати собі це тим, що думає: «Я не висловлююся на нарадах, тому що стою надто низько в корпоративному харчовому ланцюжку. Ніхто не буде мене слухати».

Поставивши правильне питання, ми опиняємося в об’єктивному і відкритому просторі розгляду всіх факторів, що впливають на конкретний результат. Наприклад, замість «Чому я не висловлююсь на нарадах?» ми можемо запитати:

• «Що відбувалося тоді в кімнаті?»
• «Що я відчувала у той момент у своєму тілі?»
• «Що сталося, що змусило мене зануритися в мою стару історію про те, що я недостатньо хороша?»
• «Що я можу зробити, щоб подолати свій страх висловлюватися?»

Такий вид самоаналізу дозволяє нам подивитися на поведінку і переконання такими, якими вони є. Завдяки самосвідомості ми можемо дослідити старі шаблони та історії, які не служать нам, і тоді ми можемо рухатися далі.

То як можна діяти далі? Така людина може класти план, бо тепер вона розуміє, що має шанс подолати свою проблему. Наприклад:

• Вона збирається дізнатися більше про зміст і цілі майбутньої зустрічі, щоб стати більш впевненою в тому, як вона може зробити свій внесок.
• Замість того, щоб зациклюватися на уяві про те, що інші думають про неї, вона буде активно слухати, щоб ставити змістовні запитання, які допоможуть просунути розмову вперед.
• Завдяки кращому усвідомленню сигналів, які її тіло подає їй про страх і тривогу, вона зможе назвати емоцію, яку відчуває в той момент, і вирішити не піддаватися їй – це один гігантський крок до самосвідомості.

Зміцнюйте свій мозок

Мигдалеподібне тіло, яке ще називають примітивним мозком, було першою частиною мозку, що розвинулася у людини. Вона функціонувала як своєрідний радар, що сигналізував про необхідність тікати або дати відсіч. Ця частина мозку вміє передбачати небезпеку і реагує ще до того, як ми можемо назвати негативну емоцію. Серце калатає, живіт стискається, а м’язи шиї напружуються.

Реакція вашого тіла — це сигнал префронтальній корі головного мозку про необхідність зареєструвати або назвати негативну емоцію. Якщо ви принесете усвідомлення до свого фізичного стану, ви можете в даний момент розпізнати емоцію, коли вона відбувається. Коли ви стаєте вправними в цьому, то перепрограмуєте свій мозок.

Називання своїх почуттів має вирішальне значення для прийняття рішень. Коли ми дозволяємо нашим почуттям переповнювати нас, ми можемо приймати погані рішення з непередбачуваними наслідками. Називаючи свої емоції, ми можемо поглянути на них з точки зору «третьої особи», щоб відсторонитися і більш об’єктивно оцінити те, що відбувається.

Пояснимо це на прикладі. Ви, людина, яка усвідомлює себе, розмовляєте з кимось і отримуєте негативний зворотній зв’язок. Ваше серце починає прискорено битися, і ви відчуваєте загрозу. Ви говорите собі: «Я відчуваю, що ця людина нападає на мене». Але перед тим, як заплакати чи впасти в лють, ви зупиняєтесь і вислуховуєте співрозмовника. Ви виявляєте, що ця людина мала принаймні одну слушну думку, і починаєте іншу розмову, взаємовигідну і продуктивну.

Запитуйте інших про те, як вони вас сприймають

Тепер, коли ви зрозуміли, що зворотний зв’язок не повинен лякати, запитайте інших людей, як вони сприймають вас у певних ситуаціях. Конкретика допоможе вам отримати найбільш конкретний зворотній зв’язок. Наберіться сміливості і запитайте, як би вони хотіли, щоб ви поводилися.

Виконайте вправу: виберіть сценарії, на які ви хотіли б отримати зворотній зв’язок, і перелічіть їх. Зробіть дві колонки.

• Колонка А: як я бачу себе
• Колонка Б: як мене бачать інші

У колонці А складіть список слів, які описують ваше ставлення і поведінку в той час.

Потім попросіть вашого партнера по зворотному зв’язку зробити те саме і запишіть ці відповіді в колонці Б.

Зверніть увагу на розбіжності. Можливо, у вас є «сліпі зони», які потребують уваги.

Медитація

Медитація може бути особливо корисною практикою, тому що вам не потрібно турбуватися про те, щоб щось змінити. Просто помічаючи те, що відбувається під час медитації, ви можете краще усвідомлювати свої думки й почуття.

Можливо, ви помітили, що утримуєте напругу в тілі, наприклад, стискаючи щелепу, або що ви схильні так сильно турбуватися про майбутнє, що вам важко перебувати в теперішньому моменті. Це все цінна інформація, яка може допомогти вам краще пізнати себе і свої схильності.¹⁰

Ведення щоденника

Ведення щоденника — це практика саморефлексії, яка може допомогти вам помітити, як ви думаєте і поводитеся, і навіть які сфери вашого життя ви хотіли б покращити. Це може бути терапевтичним способом отримати уявлення про події та стосунки у вашому житті.¹¹

Розмовна терапія

Під час терапії — наприклад, когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) – терапевт працює з вами над подоланням негативних стереотипів мислення або поведінки.

Зрозумівши, наприклад, основну причину ваших негативних думок, ви опинитеся в більш вигідному становищі, щоб змінити їх і використовувати замість них здорові механізми подолання.¹²

Розвивайте свій емоційний інтелект

Самосвідомість та емоційний інтелект (EQ) йдуть пліч-о-пліч. EQ – це здатність людини сприймати власні емоції та емоції інших людей. Людина з високим EQ може ефективно реагувати на емоції з емпатією та співчуттям.¹³

Звичайно, ніхто не є досконалим, і EQ – це така ж навичка, як і будь-яка інша. Але, навчаючись виражати свої емоції здоровим способом і практикуючи активне слухання у стосунках, ви також сприяєте розширенню своєї самосвідомості.

Коли самосвідомості надто багато?

Іноді люди стають надмірно самосвідомими. Ви коли-небудь відчували, що всі дивляться на вас, оцінюють ваші дії і чекають, що ви будете робити далі? Цей підвищений стан самосвідомості може викликати у вас відчуття незручності та нервозності в деяких випадках.

У багатьох випадках ці почуття є тимчасовими і виникають, коли ми перебуваємо “в центрі уваги”. Однак для деяких людей надмірна самосвідомість може відображати хронічний стан, наприклад, соціальний тривожний розлад.

Хоча самосвідомість відіграє важливу роль у тому, як ми розуміємо себе і як ми ставимося до інших і світу, надмірна самосвідомість може призвести до таких проблем, як тривожність і стрес.¹⁴

Поширені питання та відповіді

Цікаве відео про самосвідомість

За матеріалами verywellmind.com та betterup.com

Перевірено редакцією Психологер

1. http://psychology.emory.edu/cognition/rochat/Rochat5levels.pdf [↩]
2. https://doi.org/10.1080/17405629.2021.1890578 [↩] [↩]
3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4254155/ [↩]
4. https://dx.doi.org/10.1371%2Fjournal.pone.0038413 [↩]
5. https://doi.org/10.1016/j.dr.2015.07.009 [↩]
6. http://dx.doi.org/10.1037/0022-3514.85.3.453 [↩]
7. http://michaelinzlicht.com/#lab-view [↩]
8. https://doi.org/10.5964/ejop.v12i4.1178 [↩]
9. http://dx.doi.org/10.1080/15298860701800225 [↩]
10. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01752 [↩]
11. https://doi.org/10.1096/fasebj.2022.36.S1.R4840 [↩]
12. https://doi.org/10.1186/s13030-021-00219-w [↩]
13. https://doi.org/10.1007/978-981-10-0983-9_37 [↩]
14. https://doi.org/10.3389/fnhum.2015.00489 [↩]